«Важливо їх зберегти»: на Волині майстер робить 200 видів народних іграшок
Волинський майстер народних ремесел Андрій Бондарук з 2008-го року вивчає традицію виготовлення народних іграшок. За цей час навчився виготовляти 200 їх видів. А нещодавно «Волинську дерев’яну іграшку» внесли до переліку елементів нематеріальної культурної спадщини області.
Суспільному етнограф і майстер народних ремесел Андрій Бондарук розповів, що для нього дуже важливо, що цей пласт етнокультури визнали українською нематеріальною спадщиною.
Зі слів Андрія Бондарука, «Волинську дерев’яну іграшку у Луцькій міській територіальній громаді» обов’язково подаватимуть до національного переліку нематеріальної культурної спадщини.
Читати ще: Традиційні дерев'яні іграшки внесли до елементів нематеріальної культурної спадщини Волині
«Народна іграшка – це частина української етнокультури, яку було знищено більшовиками в XX столітті. Ця традиція йде з глибини віків й дуже важливо її зберегти, особливо зараз, в час війни», – каже Андрій Бондарук.
2017 року за його ініціативи у Княгининку було створено історичний музей, де діє експозиція «Іграшки Лесиного краю. Традиційні народні іграшки Волині та Волинського Полісся».
Колекцію із сотні народних іграшок свого часу вирішили об’єднати навколо імені видатної родини Косачів, щоб отримати на нього фінансування, розповів Андрій Бондарук.
«В 2021 році Україна відзначала 150-у річницю від Дня народження Лесі Українки. Ми тоді подумали і написали цей проєкт. Ми отримали фінансування від Українського культурного фонду та Луцької міської ради, зокрема, на виставкове обладнання», – говорить майстер народної іграшки.
З його слів, вагомим аргументом при відборі проєктів для фінансування стало те, що експозиція є інклюзивною.
Біля експонатів встановлені таблички шрифтом Брайля для незрячих, написи продубльовані трьома мовами: українською, англійською і польською.
«Усі відвідувачі можуть взяти іграшки в руки, відчути їх на дотик, почути їхнє звучання. Крім того, біля деяких іграшок є QR-коди, перейшовши за посиланням можна переглянути 15 відеороликів, де зобразили іграшки в дії», – розповів майстер.
Серед іграшок, зі слів Андрія Бондарука, є копії тих, які побутували в родині Косачів. Це візочок, рублик та грабельки, якими гралася маленька Леся Українка.
Інформацію про усі іграшки Андрій Бондарук дізнавався від старших людей.
«Про візочок мені розповів один чоловік, чий дідусь був наймитом в Косачів і виготовляв такі візочки для своїх дітей, і для родини Косачів. А іграшковий рублик – це дерев’яний пристрій для прасування одягу, був знайдений в будинку, де народилася Леся Українка.
Майструвати народні дерев’яні іграшки, розповів Андрій Бондарук, це не складне ремесло. Сотні років тому цим займалися діти.
Каже: це можна робити «на коліні», використовуючи лише гострий ніж і дерево. Робили дерев’яні іграшки, переважно, із відходів від столярного виробництва.
Великою кількістю відвідувачів сільський музей поки не може похизуватися, розповів майстер. Всесвітня пандемія та початок повномасштабної війни дещо пригальмували процес популяризації їхньої експозиції.
Але водночас на державному рівні почали більше уваги приділяти цьому культурному надбанню. На майстеркласи до Андрія Бондарука, як на арттерапію, приходять військовослужбовці із госпіталю, їхні діти та переселенці, які приїздять на Волинь.
«За радянських часів Росія хотіла стерти українську національну ідентичність і щоб ми нічого не знали про нашу національну різьбу, нашу іграшку. Багато чого ми зараз можемо побачити завдяки окремим ентузіастам», – додає Андрій Бондарук.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Суспільному етнограф і майстер народних ремесел Андрій Бондарук розповів, що для нього дуже важливо, що цей пласт етнокультури визнали українською нематеріальною спадщиною.
Зі слів Андрія Бондарука, «Волинську дерев’яну іграшку у Луцькій міській територіальній громаді» обов’язково подаватимуть до національного переліку нематеріальної культурної спадщини.
Читати ще: Традиційні дерев'яні іграшки внесли до елементів нематеріальної культурної спадщини Волині
«Народна іграшка – це частина української етнокультури, яку було знищено більшовиками в XX столітті. Ця традиція йде з глибини віків й дуже важливо її зберегти, особливо зараз, в час війни», – каже Андрій Бондарук.
2017 року за його ініціативи у Княгининку було створено історичний музей, де діє експозиція «Іграшки Лесиного краю. Традиційні народні іграшки Волині та Волинського Полісся».
«В 2021 році Україна відзначала 150-у річницю від Дня народження Лесі Українки. Ми тоді подумали і написали цей проєкт. Ми отримали фінансування від Українського культурного фонду та Луцької міської ради, зокрема, на виставкове обладнання», – говорить майстер народної іграшки.
З його слів, вагомим аргументом при відборі проєктів для фінансування стало те, що експозиція є інклюзивною.
«Усі відвідувачі можуть взяти іграшки в руки, відчути їх на дотик, почути їхнє звучання. Крім того, біля деяких іграшок є QR-коди, перейшовши за посиланням можна переглянути 15 відеороликів, де зобразили іграшки в дії», – розповів майстер.
Серед іграшок, зі слів Андрія Бондарука, є копії тих, які побутували в родині Косачів. Це візочок, рублик та грабельки, якими гралася маленька Леся Українка.
«Про візочок мені розповів один чоловік, чий дідусь був наймитом в Косачів і виготовляв такі візочки для своїх дітей, і для родини Косачів. А іграшковий рублик – це дерев’яний пристрій для прасування одягу, був знайдений в будинку, де народилася Леся Українка.
Майструвати народні дерев’яні іграшки, розповів Андрій Бондарук, це не складне ремесло. Сотні років тому цим займалися діти.
Каже: це можна робити «на коліні», використовуючи лише гострий ніж і дерево. Робили дерев’яні іграшки, переважно, із відходів від столярного виробництва.
Великою кількістю відвідувачів сільський музей поки не може похизуватися, розповів майстер. Всесвітня пандемія та початок повномасштабної війни дещо пригальмували процес популяризації їхньої експозиції.
Але водночас на державному рівні почали більше уваги приділяти цьому культурному надбанню. На майстеркласи до Андрія Бондарука, як на арттерапію, приходять військовослужбовці із госпіталю, їхні діти та переселенці, які приїздять на Волинь.
«За радянських часів Росія хотіла стерти українську національну ідентичність і щоб ми нічого не знали про нашу національну різьбу, нашу іграшку. Багато чого ми зараз можемо побачити завдяки окремим ентузіастам», – додає Андрій Бондарук.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Судили молоду волинянку, яка хотіла «відмазати» водія Mercedes за їзду без прав та зберігання наркотиків
Сьогодні 07:45
Сьогодні 07:45
65% тропічних лісів на Землі втрачено: знайшли спосіб відродити 215 млн гектарів насаджень
Сьогодні 06:14
Сьогодні 06:14
Астронавт показав полярне сяйво над Землею з МКС
Сьогодні 00:32
Сьогодні 00:32
Поблизу «Вернадського» – перше яйце пінгвінів цього року
Сьогодні 00:16
Сьогодні 00:16
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.