В Іспанії знайшли сотню наскельних малюнків часів неоліту

В Іспанії археологи знайшли понад 100 стародавніх наскельних малюнків віком щонайменше 24 тисячі років.

Археологи відкрили велику пам’ятку печерного мистецтва епохи палеоліту в печері Кова-Донес у Мілларесі, поблизу Валенсії, повідомляє Arkeonews.

Дослідники побачили щонайменше 19 підтверджених зображень тварин, зокрема ланей, коней, тура (вимерлого дикого бика) та оленів.

Решта малюнків складаються зі знаків (прямокутників, меандрів), ліній та погано збережених неідентифікованих зображень.

Вчені припускають, що ця знахідка – найважливіша з усіх на східному узбережжі Іберійського моря в Європі.

Неолітичне мистецтво виявили дослідники з університетів Сарагоси й Аліканте (Іспанія) та археологічного факультету Саутгемптонського університету (Великобританія).

Відкриття зробили ще у червні 2021 року, але результати дослідження опублікували в журналі Antiquity лише зараз.

«Коли ми побачили першого намальованого тура, ми одразу зрозуміли, що це важливо. Хоча Іспанія є країною з найбільшою кількістю пам’яток печерного мистецтва палеоліту, більшість з них зосереджені на півночі Іспанії.

Східна Іберія – це територія, де до цього часу було задокументовано лише кілька таких пам’яток», – каже учасник дослідження, викладач стародавньої історії в Університеті Сарагоси Айтор Руїс-Редондо.

Дослідницька група задокументувала понад сотню малюнків у Кова-Донес. Однак справжній шок від усвідомлення їхньої важливості настав у ході дослідження.

«Як тільки ми розпочали належне систематичне дослідження, ми зрозуміли, що маємо справу з великою пам’яткою печерного мистецтва, подібною до тих, які можна знайти деінде в Кантабрійській Іспанії, на півдні Франції чи в Андалузії», – кажуть науковці.

Малюнки містять велику кількість різних мотивів та технік. Незвично, що більшість із них були зроблені з використанням глини.

Завдяки вологості в печері вони добре збереглися.

«Тварин і знаки зображували, просто проводячи пальцями і долонями у глині по стінах. Вологе середовище печери зробило все інше.

«Картини» висихали досить повільно, не давали частинам глини швидко обсипатися, а інші частини покривалися шарами кальциту, які зберегли їх до наших днів», – коментує дослідник Айтор Руїс-Редондо.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---