«Усі побутові питання владнаються, треба їхати і не боятися»: студентки ВНУ з Луцька навчаються у Німеччині

Сестри Дарія і Анастасія Степанюк з Луцька – студентки Волинського національного університету. Нині вони навчаються у Німеччині за програмою співпраці між ВНУ та Фехтським університетом. Дівчата уже встигли здійснити не одну подорож Німеччиною, отримали чималу мовну практику і досвід навчання за кордоном.

За вечір подали документи

Анастасія та Дарія щойно закінчили перший курс у Волинському національному університеті. Анастасія – за спеціальністю «Середня освіта. Німецька мова», а Дарія – «Мова та література (німецька). Переклад». З початку повномасштабного вторгнення російських військ дівчата виїхали з родиною до Польщі, аби перебувати в безпеці. Тоді ж і з’явилась можливість поїхати на навчання до Німеччини.

«Коли почалася війна, ми нічого такого не планували, лише хотіли бути в безпеці. Виїхали з сім’єю в Краків і, вже перебуваючи там, побачили, що надійшла пропозиція взяти участь в цій програмі і поїхати в університет в місті Фехта. Це було дуже неочікувано, ми направду не були готові до цього, треба було швидко ухвалювати рішення, одразу ж готувати документи. Але ще коли було очне навчання, ми від різних викладачів не раз чули, що треба подаватися на різні програми, адже наш університет співпрацює з різними університетами у всій Європі. Тож є багато можливостей куди їздити на навчання. Спершу ми були невпевнені: перший курс, ми тільки почали навчатися, звісно, боялися, що буде важко. Але нам завжди казали, що не треба боятися, пробувати, в будь-якому випадку ми нічого не втрачаємо, і ми вирішили спробувати», – розповідає Дарія.Тоді ж дівчата вирішили подати документи: адже все одно перебувають за кордоном, а тут є така можливість повчитися в іншому вузі. Загалом це стало хорошою альтернативою біженству, коли люди, які поїхали з країни, покидають своє житло, навчання.

«Треба було підготувати мотиваційний лист, додати переклад залікової книжки, резюме і надати довідку з нашого університету, що ми там навчаємось. Ми буквально за один день все зібрали, в один вечір надіслали і наступного дня нам надійшов лист про те, що наші заявки прийнято. Ще через день нам надіслали відповідь про те, що ми пройшли. Тож почали домовлятися з орендодавцями про те, де ми будемо жити, з’ясовувати, як туди дістатися», – каже Анастасія.Її сестра додає: дуже допомогли в підготовці документів їхні куратори, які консультували, як правильно скласти резюме та мотиваційний лист.

«Це дуже швидко відбувалося, а ми взагалі не мали такого досвіду. Але ми звернулися до кураторів по допомогу, вони нас виправляли, допомагали, щоб все було правильно написано німецькою мовою, бо ж ми тільки-но почали навчатися», – зазначає Дарина.

Урешті вже 4 квітня дівчата були в Німеччині на навчанні. Нині, кажуть, розпочався новий набір студентів, і вже їхні однокурсники цікавляться, що потрібно для того, аби скористатися можливістю.«Нам пишуть, питають, а як там їхати, а що з банківським рахунком, а де жити, як платити. Ми намагаємось допомогти. Але ми теж цього не знали і в нас не було якихось думок, які нас зупиняти. Нас надихнули ті, хто вже їздив сюди і отримав досвід. Це навчання, мовна практика, нові знайомства. З банком, житлом усі побутові питання владнаються, треба їхати і не боятися», – переконують дівчата.

Студент має бути вмотивований і вміти самостійно вчитися

Семестр у німецькому університеті триває з квітня по вересень. Тож саме зараз тут навчання у розпалі. А ось у ВНУ вже завершились екзамени. Увесь цей час Дарія та Анастасія відвідували онлайн-пари у ВНУ і ходили на лекції у Фехті.

«Студент сам може обирати собі розклад, обирає предмети, які він бажає вивчати. Ми вибудували собі графік так, що вранці могли приєднуватися до онлайн-уроків у ВНУ, а по обіді – ходити на пари в цьому університеті. Це нам дуже допомогло поєднувати пари і там, і тут. Хоча ми, ще коли не знали, який буде розклад, пояснили викладачам, що вирішили навчатися у Фехті, і нам всі пішли назустріч: пояснили що ми повинні здати, відповідно до наших індивідуальних планів, а що може бути перезараховано з тих предметів, які ми вибрали у Фехті. Але вийшло так, що ми мали змогу відвідувати заняття в обох закладах», – пояснюють студентки.До чого дівчатам довелося адаптуватися, то це до того, що навчання – відповідальність самих студентів. Загалом система навчання у Фехті передбачає, що для отримання диплома бакалавра за час навчання треба набрати відповідну кількість кредитів. Якщо студент систематично не відвідує лекції – його можуть не допустити до складання екзамену. Але це його вибір і відповідальність.

«Тут не будуть дзвонити, питати чому ти пропускаєш пари. Всі розуміють, що це твій вибір: ходити чи не ходити, ти лише складаєш екзамени. Ніхто не змушує тебе вчитися, не завантажує домашніми завданнями. Все залежить від тебе: якщо ти хочеш навчатися – ти будеш відвідувати лекції, готуватися до іспитів. Це вже питання самодисципліни, ти маєш сам себе мотивувати. На щастя, ми звикли ще зі школи до того, що виконання завдань – це для нашої користі. Але все одно у Фехті ми мали в собі виробляти навик самомотивації», – розповідають дівчата.

Бібліотеки без бібліотекарів і поїзди, які завжди спізнюються

Фехта – це університетське місто, де розташовані кампуси, їдальні для студентів, величезна бібліотека.

«У перші дні нас запросили на екскурсію, показали тут усе: кампуси, їдальню, величезну бібліотеку. Що цікаво – у них у бібліотеці немає бібліотекарів, а є електронний каталог. Ти вносиш назву книги, яка тобі потрібна і тобі показує, на якій поличці вона знаходиться. І таких нюансів тут багато. Це такі дуже маленькі деталі, але вони спрощують навчання, і ти не витрачаєш час на непотрібне й незрозуміле, а більше уваги приділяєш навчанню», – каже Дарія.Обов’язково студенти мають відвідувати мовні курси на знання рівнів А1, А2, В1, В2. Тож зараз вони інтенсивно готуються до підсумків.

Водночас, додають, практичні навички, які отримали тут, дуже знадобилися, коли вони складали іспити у Луцьку.

«В нас у курсі німецької мови є теми з побутового життя: як зняти номер в готелі, як розрахуватися в ресторані. Ми пропрацьовували ці теми під час навчання, і пропрацьовували вже тут на практиці: як спитати, щоб кудись пройти, як спілкуватися з орендодавцями. Для мене як перекладача було важливо знати реалії цієї країни. Тут ми якраз і дізналися ці деталі. Наприклад, коли ви знімаєте квартиру в Німеччині, то обов’язково укладаєте контракт. Є мінімальний термін, на який ви можете його укласти. Це убезпечує і нас, бо нас не мають права виселити раніше, і ми повинні сплатити орендну плату за весь період, тож орендодавець теж захищений. Також ми вже розуміємо жарти про те, чому німці завжди зляться на їхню залізницю: бо поїзди DeutscheBahn завжди запізнюються і дуже важко спланувати свої поїздки», – додає Дарія.

Подіями в Україні цікавляться більше європейці

Також тут навчаються студенти з різних країн світу: Аргентини, Уругваю, Бразилії, Бельгії, Австрії.

«Оскільки ти сам вибираєш предмети і формуєш свій розклад, то на кожному курсі здебільшого зустрічаються різні люди. Це студенти з різних куточків світу і часто, спілкуючись, ти занурюєшся в різні культури. Ми з ними спілкуємось, дізнаємось щось нове, і це дуже круто. Інтернаціональний офіс часто організовує різні зустрічі, нам показали, куди тут можна сходити, були пікніки, фестиваль, боулінг між студентами», – зазначають дівчата.Дехто, кажуть вони, цікавиться подіями в Україні. Та здебільшого про це запитують європейці. А ось мешканці, скажімо, з Південної Америки цим цікавляться значно менше.

«Ми часто розповідаємо про те, що відбувається в Україні, але важливо не перетнути межу і говорити ненав’язливо. У нас був курс з навичок усного мовлення англійської мови, і коли ми сказали, що хочемо готувати якусь тему про Україну, то викладачка не дуже позитивно відреагувала. Вона сказала, що це зараз дуже гаряча тема, і є багато точок зору, тож це може спровокувати дискусію. Тоді ми вирішили розповісти про те, як через мистецтво подаються реалії війни, розповіли про фото жінки з немовлям в київському метро, з якої згодом намалювали ікону, та інші приклади. Таким чином ми намагалися ненав’язливо розповідати про все, що відбувається в Україні», – додають студентки.

Об’їздили всі великі міста Німеччини

Дівчата також розповідають про свій побут в Німеччині: тут вони орендують кімнату в будинку. В одній половині мешкають господарі, а в іншій – такі самі студенти. Для усіх – спільна кухня, ванна і окремі кімнати. Зізнаються: це дуже хороший досвід самостійного життя, адже тепер треба постійно самим ухвалювати рішення на побутовому рівні.

«Виявляється, майже щодень треба ходити в супермаркет, бо чогось не вистачає. Коли ми кудись їдемо, то як повертаємось – у нас порожній холодильник. А в неділю всі супермаркети зачинені. Тому треба запасатися продуктами заздалегідь. Бо ми зазвичай на вихідні подорожуємо, виїжджаємо у п’ятницю вночі, в суботу гуляємо в якомусь іншому місті, а в неділю вранці приїжджаємо і нічого не працює. Важко до цього звикнути, але ми вчилися на своїх помилках і вже знаємо, що треба зарання закупитися», – зі сміхом розповідають сестри.За той час, коли Дарія і Анастасія навчаються у Фехті, вони вже побували у всіх великих містах Німеччини.

«Інтернаціональний офіс зробив студентські квитки, завдяки яким можна безкоштовно подорожувати регіональними потягами, і ми скористалися цією можливістю. Ми стараємось кожні вихідні кудись їхати і подорожувати. Ми вже побували у великих містах Німеччини, були також в Амстердамі, в Гдині, адже в ЄС немає кордонів між країнами. Є можливість поїхати у Францію, але туди треба довго планувати поїздку, а нам знайомі порадили поки що зачекати, бо майже всі визначні туристичні пам’ятки наразі на реставрації. Тому ми думаємо поки що поїздити Німеччиною, вже меншими містами», – додають дівчата.Але поки у волинському виші канікули, у Німеччині триває навчання. Загалом, розповідають Анастасія і Дарія, самі лекції тривають до половини липня і в серпні-вересні відбудеться сесія. Між лекціями також є час на підготовку виконання завдань.

Навчання за програмою обміну між університетами триває один семестр, проте у багатьох випадках є можливість продовжити перебування ще на семестр.

«Ми думаємо про те, чи подавати документи на зимовий семестр, але все залежить від того, як будуть розвиватися події в Україні, чи буде очне навчання у ВНУ, бо хочеться нарешті побачити своїх викладачів, одногрупників. Інакше доведеться самостійно виконувати завдання. Але університет в цьому плані завжди іде назустріч», – розповідають вони.Загалом, додають дівчата наостанок, вони дуже задоволені цією можливістю повчитися у Німеччині. Це дало змогу побувати в німецькомовному середовищі, поспілкуватися з носіями німецької мови, познайомитися з новими людьми, подорожувати. А ще, кажуть, вони були вражені німцями і їх гостинністю.

«Коли ми їхали сюди, то доїхали автобусом до Бремена і там мали пересісти на потяг. Мали з собою рюкзаки, по дві валізи, два пакети, ноутбуки. Ми такі зайшли на вокзал і не розуміли, куди нам іти, де наш потяг. Тоді до нас підійшло двоє поліцейських, вони нас розпитали, хто ми, звідки, посадили в залі очікування, підказали, коли і де відправляється наш потяг, а потім принесли нам їжу з «Бургер кінг». Вони, мабуть, побачили нас стомлених і розгублених і звернули на це увагу. Це одна з важливих історій для мене за цей час. І таких історій, коли нам назустріч ідуть прості німці, багато. Це представляє їхню культуру і показує, які це прекрасні люди», – резюмує Дарія.

До слова, у Волинському національному університеті є різні варіанти програм навчання студентів у закордонних вишах. Цього року до 3 липня можна було подати заявку на навчання в наступному семестрі у Фехтському університеті. Є варіант навчання у Поморській академії у Польщі. Також цьогоріч у червні пропозиції студентам надсилали Гумбольдтський університет та Берлінський вільний університет та інші.

Цими програмами можуть скористатися будь-які студенти, незалежно від їхнього середнього бала. Орієнтовно це студенти 2-3 курсів, рідше – 1-го, а оскільки 4-й курс випускний, то там складніше. Є програма обміну на магістратурі.

Загалом ідеться про семестральний обмін, але часом студентам продовжують навчання ще на семестр. У ВНУ їм зазвичай рекомендують обирати напрямок, максимально дотичний до спеціальності, яку вивчають тут.

Юлія МАЛЄЄВА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---