Український «Щедрик» зазвучав на вокзалі Нью-Йорка
Київський дитячий хор просто на центральному вокзалі Нью-Йорка виконав найвідомішу у світі різдвяну пісню, навіть не знімаючи верхнього одягу.
Про це розповіли в ефірі ТСН.
Імпровізована репетиція одразу зібрала глядачів, які почали знімати незапланований концерт на телефони.
4 грудня хор «Щедрик» виступатиме в одному з найвідоміших концертних залів світу «Карнегі холі». Саме там 100 років тому відбулася прем'єра щедрівки у Північній Америці.
Варто зазначити, що композиція Миколи Дмитровича Леонтовича «Щедрик» є найвідомішою серед різдвяних пісень для українців і західного світу. Вона породила незліченну кількість каверів і стала різдвяною класикою в США.
Написав Леонтович свою композицію такою, якою ми її знаємо, не за один раз, а працював над «Щедриком» практично все життя. Під час написання чотиринотної мелодії він черпав натхнення в українських народних піснях і мелодіях, які чув у дитинстві на Поділлі, де виріс.
Першу її редакцію композитор створив у 1901-1902 роках, другу – в 1906-1908 роках, третю – у 1914-му, четверту – в 1916-му, і нарешті п'яту – 1919 року. Щоразу він намагався вдосконалити свою мелодію, адже жодна з них йому не подобалася, проте найбільш вдалою він вважав четверту версію, тому вирішив залишити її на суд публіки.
Так напередодні святкування Нового року в 1916-му «Щедрик» уперше виконав хор Київського музично-драматичного інституту імені М. В. Лисенка, де працював Леонтович. Композиція мала колосальний успіх і буквально прославила свого автора, який однаково не вважав її ідеальною.
Світова слава прийшла до цієї композиції завдяки диригентові хору «Українська республіканська капела» Олександру Кошицеві і 80 його учасникам. Саме вони привезли композицію за океан.
Вперше у США почули «Щедрик» 5 жовтня 1921 року на концерті в «Карнегі-Холі» в Нью-Йорку. Є легенда, що цього вечора там був присутній Петро Вільговський (теж українського походження, хоч і народився у США), який був так вражений мелодією, що вирішив написати свою версію слів англійською мовою. Але, можливо, він почув її вже у записі.
Пісня нагадувала Вільговському передзвін дзвіночків, тому саме про них він і написав свої вірші. Пізніше пісня закріпилася в музичній культурі Заходу під назвою Carol of the Bells.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це розповіли в ефірі ТСН.
Імпровізована репетиція одразу зібрала глядачів, які почали знімати незапланований концерт на телефони.
4 грудня хор «Щедрик» виступатиме в одному з найвідоміших концертних залів світу «Карнегі холі». Саме там 100 років тому відбулася прем'єра щедрівки у Північній Америці.
Варто зазначити, що композиція Миколи Дмитровича Леонтовича «Щедрик» є найвідомішою серед різдвяних пісень для українців і західного світу. Вона породила незліченну кількість каверів і стала різдвяною класикою в США.
Написав Леонтович свою композицію такою, якою ми її знаємо, не за один раз, а працював над «Щедриком» практично все життя. Під час написання чотиринотної мелодії він черпав натхнення в українських народних піснях і мелодіях, які чув у дитинстві на Поділлі, де виріс.
Першу її редакцію композитор створив у 1901-1902 роках, другу – в 1906-1908 роках, третю – у 1914-му, четверту – в 1916-му, і нарешті п'яту – 1919 року. Щоразу він намагався вдосконалити свою мелодію, адже жодна з них йому не подобалася, проте найбільш вдалою він вважав четверту версію, тому вирішив залишити її на суд публіки.
Так напередодні святкування Нового року в 1916-му «Щедрик» уперше виконав хор Київського музично-драматичного інституту імені М. В. Лисенка, де працював Леонтович. Композиція мала колосальний успіх і буквально прославила свого автора, який однаково не вважав її ідеальною.
Світова слава прийшла до цієї композиції завдяки диригентові хору «Українська республіканська капела» Олександру Кошицеві і 80 його учасникам. Саме вони привезли композицію за океан.
Вперше у США почули «Щедрик» 5 жовтня 1921 року на концерті в «Карнегі-Холі» в Нью-Йорку. Є легенда, що цього вечора там був присутній Петро Вільговський (теж українського походження, хоч і народився у США), який був так вражений мелодією, що вирішив написати свою версію слів англійською мовою. Але, можливо, він почув її вже у записі.
Пісня нагадувала Вільговському передзвін дзвіночків, тому саме про них він і написав свої вірші. Пізніше пісня закріпилася в музичній культурі Заходу під назвою Carol of the Bells.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
За десять місяців на Волині сплатили 2,8 млрд гривень ПДВ
Сьогодні 06:15
Сьогодні 06:15
Учені припускають, що алфавіт винайшли не в Єгипті: знайшли свідчення, яким близько 4400 років
Сьогодні 00:35
Сьогодні 00:35
23 листопада: свята, події, факти. День пам'яті жертв голодоморів в Україні та Міжнародний день боротьби з безкарністю
Сьогодні 00:00
Сьогодні 00:00
У Лондоні вперше зустрілися найнижча та найвища жінки у світі
22 Листопада 2024 23:52
22 Листопада 2024 23:52
Розкладав закладки, щоб заробити на лікування дружини: львів’янина у Луцьку посадили на шість років
22 Листопада 2024 23:33
22 Листопада 2024 23:33
Компанія Маска отримала дозвіл на випробування мозкового чипа в Канаді
22 Листопада 2024 23:13
22 Листопада 2024 23:13
Луцька громада на шляху до кліматичної нейтральності
22 Листопада 2024 22:54
22 Листопада 2024 22:54
Померла відома волинська журналістка та депутатка Алла Лісова
22 Листопада 2024 22:35
22 Листопада 2024 22:35
У різдвяному рекламному ролику Chanel прозвучав український «Щедрик»
22 Листопада 2024 22:16
22 Листопада 2024 22:16
«Корови каждий день падають»: на Волині жителі села самостійно ремонтують нічийний міст
22 Листопада 2024 21:57
22 Листопада 2024 21:57
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.