Українки завжди слідували європейській моді: до Луцька привезли вбрання доби гетьмана Івана Мазепи
Неймовірні вбрання, відшиті за унікальними лекалами для знімання тизеру до фільму «Резидентка» за мотивами роману письменниці Анна Гороженко, можна оглянути в Луцьку. Для їхнього створення використовували оригінальні тканини та аксесуари.
Виставку «Репліки костюмів доби гетьмана Івана Мазепи з музеїв України» відкрили 29 листопада в Музейному просторі «Окольний замок».
«Сьогодні маємо унікальну можливість бачити в давніх монастирських підземних коридорах отців-єзуїтів речі матеріальної культури, речі побуту дещо пізнішого періоду, але все ж таки нашої з вами української минувшини, нашої з вами правдивої європейської минувшини, яку так довго від нас приховували, яку так довго нам не показували. Тому я щиро радію, що ви, дорогі гості, підлітки, які прийдуть сюди на екскурсії, діти ніколи не ставитимуть собі за сумнів, чи були ми європейцями, і знатимуть, що ця Європа була в нас тут віддавна», – сказала завідувачка науково-експозиційного відділу Музейного простору «Окольний замок» Оксана Штанько.Читати ще: «Дуже свіжа, зовсім інакша, динамічна»: в Луцьку показали ту саму «Конотопську відьму»
Заступниця Луцького міського голови Ірина Чебелюк зауважила: коли переступаєш поріг простору «Окольний замок», то ніби поринаєш у давні часи, ознаменовані європейським вектором для нашої країни.«Напевно, кожен з нас усвідомлює, наскільки історія для нас була прописана в неправильних векторах. Дуже багато з того, про що ми зараз дізнаємося, свідчить не про той принцип, який нам намагалися нав’язати… Це ж треба так ненавидіти все українське, щоб нищити його стільки століть поспіль. Це ж треба так ненавидіти українців, щоб насаджувати їм зовсім іншу думку, ніж було насправді. Добре, що ми маємо бодай якісь порівняння, згадки в країнах Європи, які свідчать про те, що все було не так.
Ця виставка цікава, особлива, трепетна і щемка. Бо ми розуміємо, що Україна – це не тільки шаровари, що Україна – це не тільки вишиванка. Це доба нашої культури, коли ми мали, як і європейці, ошатне вбрання, але й не забували про істинно національні традиції, які теж були вплетені в нашу історію. Оглянувши ці костюми, ти розумієш, що креативності нашим предкам не бракувало, як і грошей. Це означає, що ми не були бідним поневоленим народом. Ми багато працювали, розвивалися і спільно дружно жили з представниками багатьох національностей… Головне для нас – зберегти нашу єдність, нашу історію і нашу ідентичність», – наголосила Ірина Чебелюк.Письменниця, дослідниця доби бароко Анна Гороженко звернула увагу, що за часів Радянського Союзу особливу увагу присвячували «великій російській імперії Петра І», водночас не згадувалося, що, наприклад, Україна в час того ж Петра І була за рівнем розвитку, рівнем культури набагато вища за московське царство.«Насправді в нас і музична культура, і літературна культура, і культура мистецтва були на дуже високому рівні. Ви зараз чуєте жіночий бароковий кант, тобто жінки співали барокові пісні в присутності гостей. Це якраз європейська традиція на відміну від московії, де жінка навіть не могла сунути носа в залу, де обідали її чоловік та його друзі. Ми представники зовсім іншої культури.
Дуже важливо цей час Мазепинського бароко і раніший період повертати в наш історичний контекст. Дуже важливо зараз, коли ми виборюємо свою стовідсоткову незалежність, коли ми повертаємося до своїх витоків, згадувати не лише ХІХ століття і сільську культури, а й елітарну культуру, яка в нас була. Саме в ХV-ХVІІІ століттях ми були надзвичайно близькі до Європи. Навіть не просто були близькі – ми були частиною Європи. І найважливіше – не забувати про це зараз», – акцентувала Анна Гороженко.Зберегти й донести глядачеві історію та культуру доби Івана Мазепи покликаний фільм «Резидентка», який оснований на романі письменниці про зв’язкову гетьмана, княгиню Анну Вишневецьку-Дольську «Резидентка Її Величності». Режисеркою виступила Інна Барановська. Головними костюмерами – художники-реконструктори Сергій та Ольга Шаменкови.
Цієї осені відбулися знімання тизеру фільму. Автори проєкту планують подати його на державні та міжнародні конкурси.Кадри зі знімань тизеру фільму «Резидентка». Фото команди проєкту
«Мені дуже приємно, що доба початку ХVІІІ століття відгукнулася Інні Барановській. Вона мені сама запропонувала зняти тизер і податися на фінансування, аби зробити кіно про цей час… Як сказала Інна, наші діти не бачили історичного кіно про цей час, а їм потрібно уявляти, візуалізувати це все, усвідомлювати, що вони – не нащадки босих козаків, які воювали з вилами. Наші пращури були не такими, якими їх намагалася зображувати радянська пропаганда. Ми дуже хочемо з Інною, щоб українці побачили справжню історію, доторкнулися до неї, відчули гідність», – сказала письменниця Анна Гороженко.
За її словами, небагато українців знають про те, що перейти на бік шведів гетьмана Івана Мазепу заохотила саме жінка.
Присутні змогли оглянути костюми доби гетьмана Івана Мазепи, які відшили за зразками, що зберігаються в українських музеях. Ці шати використали на зніманнях тизеру до фільму «Резидентка». Як підкреслила Анна Гороженко, цей одяг яскраво демонструє те, що українці в той час слідували європейській моді, зокрема французькій.
Ольга ШЕРШЕНЬ
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Виставку «Репліки костюмів доби гетьмана Івана Мазепи з музеїв України» відкрили 29 листопада в Музейному просторі «Окольний замок».
«Сьогодні маємо унікальну можливість бачити в давніх монастирських підземних коридорах отців-єзуїтів речі матеріальної культури, речі побуту дещо пізнішого періоду, але все ж таки нашої з вами української минувшини, нашої з вами правдивої європейської минувшини, яку так довго від нас приховували, яку так довго нам не показували. Тому я щиро радію, що ви, дорогі гості, підлітки, які прийдуть сюди на екскурсії, діти ніколи не ставитимуть собі за сумнів, чи були ми європейцями, і знатимуть, що ця Європа була в нас тут віддавна», – сказала завідувачка науково-експозиційного відділу Музейного простору «Окольний замок» Оксана Штанько.Читати ще: «Дуже свіжа, зовсім інакша, динамічна»: в Луцьку показали ту саму «Конотопську відьму»
Заступниця Луцького міського голови Ірина Чебелюк зауважила: коли переступаєш поріг простору «Окольний замок», то ніби поринаєш у давні часи, ознаменовані європейським вектором для нашої країни.«Напевно, кожен з нас усвідомлює, наскільки історія для нас була прописана в неправильних векторах. Дуже багато з того, про що ми зараз дізнаємося, свідчить не про той принцип, який нам намагалися нав’язати… Це ж треба так ненавидіти все українське, щоб нищити його стільки століть поспіль. Це ж треба так ненавидіти українців, щоб насаджувати їм зовсім іншу думку, ніж було насправді. Добре, що ми маємо бодай якісь порівняння, згадки в країнах Європи, які свідчать про те, що все було не так.
Ця виставка цікава, особлива, трепетна і щемка. Бо ми розуміємо, що Україна – це не тільки шаровари, що Україна – це не тільки вишиванка. Це доба нашої культури, коли ми мали, як і європейці, ошатне вбрання, але й не забували про істинно національні традиції, які теж були вплетені в нашу історію. Оглянувши ці костюми, ти розумієш, що креативності нашим предкам не бракувало, як і грошей. Це означає, що ми не були бідним поневоленим народом. Ми багато працювали, розвивалися і спільно дружно жили з представниками багатьох національностей… Головне для нас – зберегти нашу єдність, нашу історію і нашу ідентичність», – наголосила Ірина Чебелюк.Письменниця, дослідниця доби бароко Анна Гороженко звернула увагу, що за часів Радянського Союзу особливу увагу присвячували «великій російській імперії Петра І», водночас не згадувалося, що, наприклад, Україна в час того ж Петра І була за рівнем розвитку, рівнем культури набагато вища за московське царство.«Насправді в нас і музична культура, і літературна культура, і культура мистецтва були на дуже високому рівні. Ви зараз чуєте жіночий бароковий кант, тобто жінки співали барокові пісні в присутності гостей. Це якраз європейська традиція на відміну від московії, де жінка навіть не могла сунути носа в залу, де обідали її чоловік та його друзі. Ми представники зовсім іншої культури.
Дуже важливо цей час Мазепинського бароко і раніший період повертати в наш історичний контекст. Дуже важливо зараз, коли ми виборюємо свою стовідсоткову незалежність, коли ми повертаємося до своїх витоків, згадувати не лише ХІХ століття і сільську культури, а й елітарну культуру, яка в нас була. Саме в ХV-ХVІІІ століттях ми були надзвичайно близькі до Європи. Навіть не просто були близькі – ми були частиною Європи. І найважливіше – не забувати про це зараз», – акцентувала Анна Гороженко.Зберегти й донести глядачеві історію та культуру доби Івана Мазепи покликаний фільм «Резидентка», який оснований на романі письменниці про зв’язкову гетьмана, княгиню Анну Вишневецьку-Дольську «Резидентка Її Величності». Режисеркою виступила Інна Барановська. Головними костюмерами – художники-реконструктори Сергій та Ольга Шаменкови.
Цієї осені відбулися знімання тизеру фільму. Автори проєкту планують подати його на державні та міжнародні конкурси.Кадри зі знімань тизеру фільму «Резидентка». Фото команди проєкту
«Мені дуже приємно, що доба початку ХVІІІ століття відгукнулася Інні Барановській. Вона мені сама запропонувала зняти тизер і податися на фінансування, аби зробити кіно про цей час… Як сказала Інна, наші діти не бачили історичного кіно про цей час, а їм потрібно уявляти, візуалізувати це все, усвідомлювати, що вони – не нащадки босих козаків, які воювали з вилами. Наші пращури були не такими, якими їх намагалася зображувати радянська пропаганда. Ми дуже хочемо з Інною, щоб українці побачили справжню історію, доторкнулися до неї, відчули гідність», – сказала письменниця Анна Гороженко.
За її словами, небагато українців знають про те, що перейти на бік шведів гетьмана Івана Мазепу заохотила саме жінка.
Присутні змогли оглянути костюми доби гетьмана Івана Мазепи, які відшили за зразками, що зберігаються в українських музеях. Ці шати використали на зніманнях тизеру до фільму «Резидентка». Як підкреслила Анна Гороженко, цей одяг яскраво демонструє те, що українці в той час слідували європейській моді, зокрема французькій.
Ольга ШЕРШЕНЬ
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 9
Одін
Показати IP
30 Листопада 2024 09:01
ТАКІ НАРЯДИ МОГЛИ НОСИТИ ПРЕДСТАВНИКИ ТОДІШНЬОЇ ВЛАДИ ЯКІ НЕЩАДНО ЕКСПЛУАТУВАЛИ СЕЛЯН.І РОЗКРАДАЛИ ГРАНТИ ЯКІ ЇМ ДАВАЛИ ЄВРОПЕЙЦІ.
232 до Одін
Показати IP
30 Листопада 2024 10:30
Дурень ти, чий мозок набитий популістичними штампами сьогодення, як мозок радянських людей штампами про "босоногих козаків з вилами"
Анонім до 232
Показати IP
30 Листопада 2024 12:45
Одін ніколи в жодному коментарі не вирізнявся навіть елементарним інтелектом. Сантехнік він. Чистить сільські і дачні нужники.
ВОЛАНД.
Показати IP
30 Листопада 2024 11:15
ЯК ЗАРАЗ ПАМ'ЯТАЮ СПРАВА ВІД ЦЕНТРАЛЬНОЇ ВЕЖІ БУВ МАГАЗИН ВЖИВАНОГО ОДЯГУ З ЄВРОПИ.І МІСЦЕВІ ПАНИ І ПАНЯНКИ ТАМ ОДЯГАЛИСЯ А ВЛАСНИКОМ БУВ МОЙША.З ТИХ ЧАСІВ ОСОБЛИВО НІЧОГО НЕ ЗМІНИЛОСЯ ....
Анонім
Показати IP
30 Листопада 2024 15:22
Точно, слідували, поділіться фотокартки кінця 19 століття, початку 20-ого, так гарні кожухи латка на латці, та й взуття яке розповзається на ногах в то й без нього.
123
Показати IP
30 Листопада 2024 15:32
зараз секондхенди та гуманітарки з Європи у наших панянок також у великому почьоті
САНТЕХНІК
Показати IP
1 Грудня 2024 08:53
САНТЕХНІК НУЖНИКИ ПО ВАШИХ ЗАМІСЬКИ ОСОБНЯКАХ НЕ ЧИСТИТЬ.ДЛЯ ЦЬОГО Є ІНШИЙ ФАХІВЕЦЬ ПО ВІДКАЧУВАННЮ РІДКИХ ВІДХОДІВ- АСИНЕЗАТОР.А ОДІН ПРАВИЙ ПЕРЕВАЖНА БІЛЬШІСТЬ ТОДІШНЬОГО НАСЕЛЕННЯ ТАК НЕ ОДЯГАЛАСЯ.....
КОНКІСКАДОР
Показати IP
1 Грудня 2024 09:13
А ЗВІДКИ У ТОДІШНІХ ЄВРОПЕЙЦІВ ГРОШІ НА ТАКЕ ВБРАННЯ?З 1492 РОКУ І НА ПРОТЯЗІ ДЕКІЛЬКОХ СТОЛІТЬ ВОНИ ГРАБУВАЛИ ІНДІАНЦІВ ОБОХ АМЕРИК,ГАЛІОНИ НАБИТІ ЗОЛОТОМ КОШТОВНИМ КАМІННЯМ НЕСКІНЧЕННИМ ПОТОКОМ ПЛИВЛИ В ЄВРОПУ.ПРИ ТОМУ ІНДІАНЦІВ ЗНИЩУВАЛИ НАСАДЖУВАЛИ ХРИСТИЯНСТВО.А В ЄВРОПІ ЦЕ ДАЛО ПОШТОВХ ДЛЯ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТІ.НУ І ДЕЯКІ ПРЕДМЕТИ ОДЯГУ ПРОДАВАЛИ ТОДІШНІМ НАШИМ ВЕЛЬМОЖАМ.В ОДНИХ ІНДІАНЦІВ ВКРАЛИ ІНШИМ ПРОДАЛИ....
Студент
Показати IP
2 Грудня 2024 14:56
Про які "монастирські підземні коридори іде мова"? Дана споруда була збудована як заклад освіти - ЛУЦЬКИЙ КОЛЕГІУМ. Дозвіл на заснування і будівництво якого було видано 9 лютого 1606 року. БІльш розлого про це в статті https://www.hroniky.com/articles/view/172-collegium-luceoriensis-iezuitski-tradytsii-lutska
У стародавньому скарбі знайшли золоті монети із зображенням незаконного римського імператора
Сьогодні 00:16
Сьогодні 00:16
«Будапештський меморандум – це...»: скільки «Укрпошта» заробила на продажу епатажної марки
11 Січня 2025 23:34
11 Січня 2025 23:34
Вечірній снігопад у Луцьку: як працюють комунальні служби
11 Січня 2025 23:06
11 Січня 2025 23:06
Лучанка вкрала у «Сім-23» продуктів на 200 гривень, а сплатить 850 гривень штрафу
11 Січня 2025 22:38
11 Січня 2025 22:38
У Ківерцях провели у вічність сорокарічного Героя Миколу Анопка
11 Січня 2025 22:10
11 Січня 2025 22:10
Україна й Польща обмінялися списками місць для ексгумації, – Мінкульт
11 Січня 2025 21:42
11 Січня 2025 21:42
На Волині за ухилення від мобілізації покарали переселенця
11 Січня 2025 21:14
11 Січня 2025 21:14
У Луцьку нетверезий водій на Volkswagen наїхав на дорожні знаки
11 Січня 2025 20:46
11 Січня 2025 20:46
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.