Україна у виробництві дронів значно випереджає Росію за кількістю ідей та стартапів
Україні складно масштабувати виробництво дронів, проте за кількістю ідей та стартапів вона значно випереджає Росію.
Про це сказав голова ГО «Аеророзвідка» Ярослав Гончар в ефірі Українського радіо, передає Укрінформ.
«У 2022 році ми стикнулися з тим, що невелика кількість людей намагалася розробляти маленькі ударні безпілотники тактичного рівня, але знання були дуже-дуже обмежені в колі їх користувачів. І коли почалося повномасштабне вторгнення, коли російський десант висадився в Гостомелі, в ту ж ніч ми були біля них, злітали та бомбили. Ми показали, що їх можна бити. І наші внутрішні групи, де ми координувалися, почали викладати відео, мовляв, «дивіться, вони горять і мруть». Ми закликали цивільних, адже війська все ще були «сліпі», їм треба було допомагати. І коли кияни об’єдналися, це згуртувало нас, а найважливіше – ми продемонстрували, що росіян можна бити. І це дуже надихнуло всю націю, і ви зараз бачите наслідки: бити окупанта роботами – це топтема», – сказав Гончар.
За його словами, у напрямку виробництва дронів Україна у певному сенсі випереджає росіян.
Читати ще: Уражають на відстані 1000 кілометрів: Україна почала випускати власні далекобійні ударні дрони
«За ці роки і держава зробила кроки, зокрема, уряд спростив різноманітні нормативні акти, які прискорили бюрократичні процедури. Це привело до того, що в Україні твориться ельдорадо стартапів, пов’язаних із «мілтеком», із роботизованими технологіями і всім, що навколо цього. У нас тут «Силіконова долина», в кожному гаражі щось відбувається. І це дуже позитивне явище. Є і конкуренція між такими розробниками, і спрощення та підтримка з боку держави, зокрема Держспецзв’язку закуповує дрони... Тому в цьому сенсі ми дуже прогресуємо. Кількість ідей та розробок у нас є», – зазначив фахівець.
Водночас він зауважив, що ідеї в такому середовищі швидко виникають, але складно масштабуються, бо їх дуже багато, і непросто визначити, на кого робити ставку і масштабувати на весь сектор нацбезпеки.
У Росії ж, за словами Гончара, немає такого буму «мілтеку» і підтримки громадянського суспільства. «Але ворог не дурний, він теж бачить, куди рухаються тренди військового протистояння, вони теж розвивають військову роботизовану галузь, але там розвиток централізований, державний. Великої кількості стартапів немає, але діє велика машина і вони легко масштабуються. Тому нам важко масштабувати якесь явище, але у нас дуже багато всіляких стартапів, і ми тримаємось на оцих горизонталях», – зазначив керівник ГО «Аеророзвідка».
Читати ще: Треба дев’ять тисяч гривень і три години часу: як ковельчани самотужки збирають дрони
Він також зауважив, що зараз забезпечення з боку держави та фондів громадянського суспільства «уже вийшло на той рівень, що роботів більше, ніж операторів, які спроможні їх застосувати».
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це сказав голова ГО «Аеророзвідка» Ярослав Гончар в ефірі Українського радіо, передає Укрінформ.
«У 2022 році ми стикнулися з тим, що невелика кількість людей намагалася розробляти маленькі ударні безпілотники тактичного рівня, але знання були дуже-дуже обмежені в колі їх користувачів. І коли почалося повномасштабне вторгнення, коли російський десант висадився в Гостомелі, в ту ж ніч ми були біля них, злітали та бомбили. Ми показали, що їх можна бити. І наші внутрішні групи, де ми координувалися, почали викладати відео, мовляв, «дивіться, вони горять і мруть». Ми закликали цивільних, адже війська все ще були «сліпі», їм треба було допомагати. І коли кияни об’єдналися, це згуртувало нас, а найважливіше – ми продемонстрували, що росіян можна бити. І це дуже надихнуло всю націю, і ви зараз бачите наслідки: бити окупанта роботами – це топтема», – сказав Гончар.
За його словами, у напрямку виробництва дронів Україна у певному сенсі випереджає росіян.
Читати ще: Уражають на відстані 1000 кілометрів: Україна почала випускати власні далекобійні ударні дрони
«За ці роки і держава зробила кроки, зокрема, уряд спростив різноманітні нормативні акти, які прискорили бюрократичні процедури. Це привело до того, що в Україні твориться ельдорадо стартапів, пов’язаних із «мілтеком», із роботизованими технологіями і всім, що навколо цього. У нас тут «Силіконова долина», в кожному гаражі щось відбувається. І це дуже позитивне явище. Є і конкуренція між такими розробниками, і спрощення та підтримка з боку держави, зокрема Держспецзв’язку закуповує дрони... Тому в цьому сенсі ми дуже прогресуємо. Кількість ідей та розробок у нас є», – зазначив фахівець.
Водночас він зауважив, що ідеї в такому середовищі швидко виникають, але складно масштабуються, бо їх дуже багато, і непросто визначити, на кого робити ставку і масштабувати на весь сектор нацбезпеки.
У Росії ж, за словами Гончара, немає такого буму «мілтеку» і підтримки громадянського суспільства. «Але ворог не дурний, він теж бачить, куди рухаються тренди військового протистояння, вони теж розвивають військову роботизовану галузь, але там розвиток централізований, державний. Великої кількості стартапів немає, але діє велика машина і вони легко масштабуються. Тому нам важко масштабувати якесь явище, але у нас дуже багато всіляких стартапів, і ми тримаємось на оцих горизонталях», – зазначив керівник ГО «Аеророзвідка».
Читати ще: Треба дев’ять тисяч гривень і три години часу: як ковельчани самотужки збирають дрони
Він також зауважив, що зараз забезпечення з боку держави та фондів громадянського суспільства «уже вийшло на той рівень, що роботів більше, ніж операторів, які спроможні їх застосувати».
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.