«У цьому місці кожен знайде частинку себе»: в Луцьку презентували унікальний простір для соціальної адаптації дітей та молоді. Фото

Учора, 2 квітня, у Всесвітній день поширення інформації про аутизм, в безпечному соціальному просторі Share it зібралися діти, які мають особливий погляд на цей світ, але від того не перестають бути повноправними членами суспільства.

Захід, який об’єднав батьків, фахівців соціальної галузі, представників влади, став не лише своєрідним звітом про діяльність ГО «Янголята», але й презентацією унікального соціально-інтеграційного простору для дітей та молоді з аутизмом.

Як свідчать дані Всесвітньої організації охорони здоров’я, розлади аутичного спектру, або РАС, є досить актуальним викликом. Одна дитина зі 100 у світі може мати проблеми як мінімум з адаптацією до соціуму. І це не кажучи про проблеми зі здоров’ям.Власне, як розповідає голова ГО «Янголята» Юлія Поліщук, до активної громадської діяльності її спонукав син.

«Я зрозуміла, що аутизм – це назавжди. Я зрозуміла, що для нього має бути місце, де він буде в соціумі. Я не вічна і хочу, щоб оці діти, які дорослішають, залишаючись без підтримки, змогли гідно жити. І ми йдемо до цього більш як 10 років», – зізнається Юлія Поліщук.Справді, «Янголята» пройшли дуже довгий шлях. Своєрідною віхою на ньому став квітень 2019 року. Тоді у Луцьку відбулося відкриття центру для батьків та дітей з розладами аутичного спектру.

Читати ще: «Кожна дитина з аутизмом – унікальна», – дитяча психіатриня з Луцька

Нині – не менш важлива подія. Юлія Поліщук каже: «Дякую Богу, що у нашому житті з’явився отець Павло». Саме за ініціативи директора релігійної місії «Карітас-Спес Луцьк» отця-каноніка Павла Хом’яка з’явилася можливість розширити простір соціального розвитку в межах денного догляду для дітей та молоді з аутизмом. І з вересня 2024 року «Янголята» знайшли прихисток у соціальному просторі Share it.В унікальному для Луцька місці безплатно працюють з дітьми різного віку. Дуже важливо, що тут раді бачити і повнолітніх, адже вони часто залишаються наодинці зі своїми проблемами. Як пояснює проєктна менеджерка «Карітас-Спес Луцьк» Анастасія Марків, намагалися створити комплекс, де діти можуть соціалізуватися, інтегруватися, брати участь у працетерапії, арт-терапії, реабілітації, хореографії. Фактично, постало завдання надавати увесь спектр послуг, які розвивали б особисті, творчі, фізіологічні навички дитини.2 квітня у світі заведено говорити про проблеми аутизму, підсумовує Юлія Поліщук. Але сьогодні варто говорить не про проблеми, а про їх розв'язання.

«Друзі, щиро вітаю вас у цьому скромному місці, яке дихає любов’ю. Його створено для того, щоб тут кожен міг знайти частинку себе. Для нас велика честь представити діяльність соціального простору для дітей та молоді з аутизмом. Сім місяців інтенсивної щоденної праці – і ось її плоди. Дякую усім, хто докладав зусиль, аби реалізувати цей задум. Дякую нашим друзям з «Янголят». Дякую батькам. Ви – супергерої! Мета цього простору якраз і показати, що аутизм – це не вирок. Аутизм – це виклик, аби ви долали труднощі. І ви маєте пам’ятати, що ми завжди поряд з вами. Ми готові розділяти з вами ваші проблеми. Готові підтримувати вас на цій дорозі», – наголошує отець Павло Хом’як.Заступниця Луцького міського голови Ірина Чебелюк щиро побажала дітям Божого благословення та покровительства.

«Я впевнена, що у цих стінах буде знайдено захист, адже мури міцні, тут панують спокій і благодать. Бажаю усім миру, творчих надбань, розвитку. Нехай збуваються ваші мрії. Нехай у діток усе вдається і вони почуваються тут захищеними», – сказала вона.Простір розраховано на доволі значну кількість людей. Одночасно – в будні з 9:00 до 15:00 – тут може перебувати до 20 осіб. Батьки залишають дітей і їх розділяють на групи з різними видами діяльності. Тобто фактичних обмежень немає, а колективна робота-навчання лише допомагає.Заступник голови Волинської обласної ради Григорій Пустовіт звернув увагу на важливість спільної діяльності у такому особливому місці, як це.

«Символічно, що простір з’явився у стінах, які мають таке історичне значення. Тут жили люди, працювали, спілкувалися, і тепер простір відроджено, аби тут знову могли створювати щось нове, шукати своє місце у світі. Непросто дітям, які дивляться на цей світ інакше. Бути інакшим – завжди важко. Але у цьому просторі, наповненому любов’ю до кожного, вірю, діти реалізуються. Хочеться, щоб вони виявляли себе, свою особистість, своє бачення світу. Дякую отцю Павлу за те, що долучився, дякую, що церква підтримує дітей. Сподіваюся, що ця спільна діяльність буде приносити чимало користі усьому суспільству», – побажав Григорій Олександрович.Юлія Поліщук представила працівників простору, які мають відповідний кваліфікаційний рівень і досвід. Їм вдається організувати для дітей не лише дозвілля, але й повноцінний розвиток творчих здібностей і фізичного здоров’я. Семеро її колег (сама Юлія Поліщук – логопед і корекційний психолог) роблять усе, аби діти почувалися тут не лише безпечно, затишно, по-домашньому (більшість фахівців мають особистий досвід виховання дітей з РАС), але й засвоювали основні механізми адаптації до зовнішнього світу. Дітям проводять арт-терапію – розвивають художні, творчі навички, дрібну моторику рук; фізіореабілітацію – розроблення спини, суглобів; хореографію – для покращення відчуття ритму; працетерапію – прибирання, догляд за собою.Не менш корисним соціальний простір є і для батьків – тут вони завжди можуть отримати кваліфіковану допомогу.

Організатори наголошують: це все абсолютно безплатно. Запрошують і рекомендують батькам, які мають і виховують дитину із РАС, прийти хоча б раз, спробувати й переконатися у результатах.

Гості переглянули фільм про будні соціального простору. На ньому – миті життя, епізоди із занять, частина відкритого уроку, який показує, як працюють фахівці. Відео не залишило байдужим нікого. Діти та батьки наче вперше переживали спільні успіхи, які демонстрували на екрані, не стримували емоцій.Також для гостей провели показове тренування з хореографії. Діти робили «м’який» і технічний розігріви, демонстрували танцювальні елементи. А на завершення подарували глядачам патріотичний номер-постановку «Козацькому роду нема переводу». Як сказала одна з мам, усі великі молодці! Без перебільшення, вражають терпеливість та наполегливість педагогів і старанність їхніх підопічних. Адже у кожному русі відчувається, скільки важкої праці і дітей, і дорослих вкладено.

Презентація простору закінчилася святковим частуванням. Гостей пригощали напоями та смаколиками. Їх, до речі, готували вихованці простору, адже тут також навчають і основ кулінарії.

Олександр ДУРМАНЕНКО

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---