У соцмережах рекламують війну. Найголовніше із пресконференції полонених китайців

Полонені китайці підтвердили, що в соцмережах Китаю РФ публікує ролики із закликом вступати в російську армію – раніше про це повідомляв Президент Володимир Зеленський.

СБУ організувала пресконференцію з полоненими громадянами Китаю. «Бабель» зібрав найголовніше із того, що розповіли Ванг Гуанцзюн 1991 року народження і Чанг Ренбо 1998 року народження.

«Будь-яка інформація – про перемоги Росії. У китайських соцмережах можна побачити людей у формі, рекламу. У Китаї престижно бути в армії, тому хтось може захотіти піти в армію в іншій країні», – повідомив один з військовополонених.

Як потрапили до армії РФ

Полонений Ванг Гуанцзюн розповів, що в Китаї працював пожежником-рятувальником – у РФ поїхав, щоб подорожувати, а потім вирішив «заробити трохи грошей». Так він і натрапив на «якісні» відео в Тік-Тоці з рекламою вступу до армії РФ.

Спершу росіяни пропонували роботу на будівництвах. Пізніше деталі щодо контакту з армією РФ від нього приховували – документи були російською мовою, комунікація була за допомогою жестів.

Чанг Ренбо втратив роботу через пандемію коронавірусу і шукав спосіб заробітку. Спершу він домовлявся з російським рекрутером за роботу реабілітолога для поранених військових, проте у РФ його відправили на фронт.

Ванг Гуанцзюн розповів, що коли рекрутер привіз їх до місця збору в Росії, там було близько 20 іноземців, які теж приїхали служити. Ймовірно, вони були із Середньої Азії, Гани та, можливо, з Іраку.

Ван Гуанцзюнь розповів, що приїхав до Москви 5 лютого, а вже 25 лютого підписав контракт з армією Росії. Після цього його відправили до Ростова, а 1 квітня перекинули на фронт у Донецькій області.

Чанг Ренбо приїхав до Росії 24 грудня 2024 року, а вже через чотири дні, 28 грудня, був у Ростові як контрактник російської армії. На початку лютого його перевели до тимчасово окупованого Донецька. Він служив на різних ділянках фронту, а 5 квітня потрапив у полон на Донеччині.

Один із полонених розповів, що в його підрозділі було десятеро китайців, у другого – двоє.

Чанг Ренбо поділився, що в перший день у навчальному таборі в нього забрали телефон. Йому довелося витрачати власні кошти – навіть за зарядні пристрої потрібно було платити. Якщо відмовлявся платити, йому погрожували.

Деталі про службу та здачу в полон

На запитання журналістки з КНР, чи намагався він втекти, Ванг відповів, що втеча була неможлива, бо контроль на полігоні був дуже жорсткий.

Відповідаючи на питання, чи вбивав українських військових, він сказав, що ні. За його словами, він пробув місяць на полігоні, три дні – на передовій, після чого потрапив у полон.

Полонені кажуть, що першого українського військового побачили тоді, коли здавалися у полон.

Полонені громадяни Китаю також розповіли деталі того, як їх захопили в полон. Почувши українські дрони та опинившись під обстрілом, військові вирішили здатися в полон – показали це дрону. Командир сусіднього підрозділу загинув. Уже в полоні потрапили під обстріл росіян, імовірно, з хімзброї. Один із полонених ледь не загинув, проте українські військові підказали, як правильно сховатися.

Полонені хочуть повернутися додому, згодні на обмін та сподіваються, що Китай сприятиме цьому. Ванг Гуанцзюнь повідомив, що його родина не знає про полон.

Що передувало

Володимир Зеленський 8 квітня заявив, що в Донецькій області захопили в полон двох громадян Китаю, які воювали в складі російської армії.

В Офісі президента зазначили, що українські захисники вступили в бій із шістьма китайськими військовими біля населених пунктів Тарасівка і Білогорівка на Донеччині.

Це стало першим публічно відомим випадком участі військовослужбовців КНР у війні проти України на боці РФ.

МЗС України викликало тимчасового повіреного у справах Китаю, вимагаючи пояснити участь громадян цієї держави у війні.

У Міністерстві закордонних справ Китаю заявили, що «звіряють інформацію з українською стороною». У МЗС наголосили, що китайський уряд завжди просив своїх громадян «триматися подалі від зон збройних конфліктів» і уникати будь-якої участі в бойових діях чи конфліктах.

Один із громадян Китаю, якого українські військові 8 квітня захопили в полон, розповів, що за вступ до російської армії він заплатив 300 тисяч рублів (орієнтовно $3 470). Усе задля того, щоб отримати громадянство РФ. Військову підготовку він проходив на території тимчасово окупованої Луганської області – у групі були й інші громадяни Китаю.

Зеленський наголосив: українські спецслужби мають інформацію, що армія РФ налічує щонайменше 155 громадян Китаю. Українська розвідка має їхні документи.

Президент розповів, що РФ вербує китайців через Тік-Ток і соцмережі. За його словами, офіційний Пекін знає, що РФ вербує громадян КНР у соціальних мережах.

У Росії китайцям виділяють 3–4 доби на медичне обстеження та 1–2 місяці на навчання. Потім вони воюють на території України.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---