У разі блекауту +18° у квартирах не буде. Інтерв’ю з директором «Луцьктепла»

«Багато хто думає, що без електроенергії котельня працюватиме на генераторі, а у домівках буде тепло й комфортно, як раніше. На жаль, ні. У разі блекауту однозначно не буде подаватися гаряча вода. І робота генератора буде спрямована лише на циркуляцію теплоносія. Буде забезпечуватися мінімальна температура, яка дозволятиме людям проживати в квартирі й експлуатувати систему цілісною», – розповів директор державного комунального підприємства «Луцьктепло» Іван Скорупський.

Про початок опалювального сезону 2023-2024 років, зношені тепломережі, оренду котельні на вулиці Карбишева, боржників серед населення, фінансову кабалу від «Нафтогазу» та підготовку до ймовірних відключень електроенергії – в інтерв’ю Інформаційного агентства Волинські Новини.

Скільки котелень нині функціонують у Луцьку?

Підприємство експлуатує 41 газову котельню. Усі нині в роботі, тому що опалювальний сезон розпочато. Літом працює половина котелень, бо не всі подають гарячу воду. Окрім того, маємо 45 теплових пунктів. Є й інші технічні засоби для транспортування теплової енергії нашим споживачам.

На сьогодні надаємо послуги з постачання теплової енергії майже 55 тисячам абонентів населення та майже тисячі юридичних осіб. Орієнтовно 42 тисячі споживачів користуються гарячою водою.

Чи задоволені підготовкою і стартом опалювального сезону?

Певною мірою так. Ми забезпечили послугою практично всіх споживачів. Сьогодні (ми розмовляли з директором ДКП «Луцьктепло» Іваном Скорупським 7 листопада, – ВН) усуваємо аварійну ситуацію на вулиці Хурсенка, 50. Це останній будинок, який із початком опалювального сезону залишається без тепла через порив. Можемо говорити, що сьогодні завершуємо ліквідацію невеликої кількості поривів, які виникли з початком опалювального сезону.

Загалом поривів на початку опалювального сезону нараховувалося 10-12. І ми успішно їх крок за кроком ліквідували, відремонтували наші мережі.Порівняно з попередніми опалювальними сезонами аварій на мережах цієї осені було менше?

10-12 поривів – це мало. Наприклад, протягом опалювального сезону 2019-2020 років була шалена кількість поривів, унаслідок яких багато будинків залишалися без тепла. Багато поривів раніше було на вулиці Кравчука, в районі ринку «Формула», де без опалення відразу залишалися близько сотні будинків. Торік ми замінили цю аварійну ділянку.

Цьогоріч багато інвестували в реконструкцію теплових мереж. Загалом замінили близько 3,4 кілометра теплових мереж на попередньоізольовані труби. Працювали і в дворах, і на центральних вулицях та проспектах. Власне це й дало можливість, на наш погляд, пристойно розпочати опалювальний сезон.

До слова, 7,5 кілометра сталевих труб, близько сотні одиниць запірної арматури, екскаватор-навантажувач, дизельні генератори підприємство отримало в межах Проєкту енергетичної безпеки, який фінансується USAID. Нині співпраця з USAID триває. Невдовзі ділитимемося з нашими споживачами інформацією про певні заходи, реалізовані в рамках Проєкту енергетичної безпеки саме в цей опалювальний сезон.

У цілому в якому стані мережі? Наскільки вони зношені?

В експлуатації підприємства – 131,5 кілометра мереж у двотрубному вимірі. На жаль, 80% – у ветхому стані. Тобто ці мережі відслужили свій термін експлуатації. Мусимо підтримувати їх шляхом проведення аварійних і поточних ремонтів. Для цього маємо достатній запас труб, потрібну кількість аварійно-відновлювальних бригад, необхідну техніку, обладнання та інше. На жаль, фактично щодня проводимо роботи на мережах.

Такий приклад: цьогоріч ми замінили ділянку тепломережі на проспекті Відродження. Її протяжність – 900 метрів. Вартість заміни труб на попередньоізольовані сягнула майже 10 мільйонів гривень.

Ще до повномасштабної війни ми прораховували вартість заміни тепломережі на проблемній ділянці від ринку «Північний» до повороту на вулицю Воїнів-афганців. На заміну труб на попередньоізольовані тоді потрібно було би близько 80 мільйонів гривень. Таких коштів, на жаль, у підприємства немає. Вся наша інвестиційна програма, яка передбачена тарифом на рік, – у межах 26 мільйонів гривень.Тепломережі – наша найбільша проблема. Розуміємо, що потрібно розпочинати активні роботи з заміни мереж. Тому підприємство, міська рада звернулися до Європейського банку реконструкції та розвитку. Ми напрацьовуємо наступні кроки для отримання кредиту. Попередній, який підприємство брало у 2014 році, вже практично освоєний. За ці кошти було проведено роботи на котельнях, встановлено індивідуальні теплові пункти в будинках. Наступний кредит плануємо спрямувати на заміну теплових мереж на найбільш аварійних ділянках. Маємо групу фахівців, яка зараз активно працює над розробкою проєктно-кошторисної документації, аби на момент підписання договору про кредит із Євробанком «Луцьктепло» мало достатню кількість проєктів на визначену суму.

Про які ділянки йдеться?

Це найбільш аварійні ділянки, які підлягають першочерговій заміні. Там, де маємо численні пориви, найбільші тепловтрати.

Підприємство має геоінформаційну систему централізованого теплопостачання – це цифрова карта теплових мереж, на яку ми щоденно наносимо дані про ті ремонти, які виконуємо. Якщо розгорнути цю мапу, то можна побачити, де роботи відбуваються найчастіше. З огляду на це й визначатимемо ті ділянки, які вкрай необхідно замінювати.

Найбільша котельня міста перебуває в приватній власності. Чи реально знайти альтернативу, аби не продовжувати терміни оренди котельні на Карбишева?

На сьогодні альтернативи немає. Ця котельня обслуговує велику кількість споживачів із Завокзального мікрорайону – до 45% усіх споживачів у місті.

На жаль, ця котельня – не у власності міста чи підприємства. У 2016 році «Луцьктепло» за погодженням міської ради уклало договір оренди. Інших шляхів, аби забезпечити цей мікрорайон послугою, нині немає.

Місто і підприємство, однак, вживають кроки, аби в перспективі зменшити цю залежність. Відповідну роботу було розпочато саме за каденції Луцького міського голови Ігоря Поліщука. Підприємство встановило на всі житлові будинки, під’єднані до цієї котельні, індивідуальні теплові пункти, щоб зменшити використання теплової енергії. Попереднього опалювального сезону експлуатували котельню, забезпечуючи послугою всі будинки з ІТП. Враховуючи реальне споживання будинків із ІТП, підприємство бачить, яку потужність необхідно мати в перспективі. Адже рано чи пізно таке питання постане. Це перший крок.

Другий – заміна тепломереж. Поступово ми оптимізовуємо мережі, щоб зменшити втрати теплової енергії. Зараз, протягом останніх п’яти років, втрати на мережах шалені – близько 20%. У тих містах, які провели заміну тепломереж, рівень втрат – 4-6%.Третій крок – частину коштів, отриманих у рамках кредиту від Євробанку, плануємо спрямувати на будівництво твердопаливної котельні. Це також дозволить зменшити залежність від котельні на Карбишева. Крім того, маємо законсервовану котельню на Конякіна. Вона в разі необхідності може працювати й виробляти теплову енергію для частини споживачів. Але і новозбудована твердопаливна котельня, і котельня на Конякіна разом зможуть забезпечувати потребу тільки 15-20% споживачів. Саме тому ми поки що не експлуатуємо котельню на Конякіна. Немає сенсу наймати персонал, виплачувати заробітну плату, якщо теплова енергія покривається з одного джерела.

Наголошу: щоб побудувати нову котельню необхідної потужності, яка зможе забезпечити потреби всіх споживачів Завокзального району, потрібно близько 30-40 мільйонів євро (залежно від типу обладнання). Зрозуміло, таких коштів у підприємства немає. І такого кредиту нам ніхто не надасть.

Як комунікуєте з власником котельні на Карбишева, якщо, наприклад, потрібно ремонтувати обладнання?

Якщо певна одиниця обладнання виходить з ладу і її потрібно замінити, підприємство звертається до орендодавця. Останній погоджує роботи й вартість заміни відшкодовується від вартості оренди того ж місяця. Така практика є. У випадку дороговартісних витрат, за умовами договору, орендодавець розгляне питання відшкодування за проведені роботи по завершенню договору оренди.

Наприклад, цього року підприємство встановило на насосному обладнанні дороговартісні перетворювачі частоти. Після розірвання договору оренди їх можна буде демонтувати та встановити на інших об’єктах, так само і дизельні генератори.Чи будуть лучани з теплом і гарячою водою в разі надзвичайних ситуацій, зумовлених воєнним станом, зокрема у випадку відключення електроенергії?

Ми підготувалися належним чином. На всіх об’єктах підприємства міста встановлено дизельні генератори потужністю від восьми до 800 кіловат. У міжсезоння ми випробували їх на котельнях. Попередньо було встановлено перетворювачі частоти. Також укладено договори на постачання дизпалива. Експлуатуватимемо генератори в разі потреби.

Багато хто думає, що без електроенергії котельня працюватиме на генераторі, а у домівках буде тепло й комфортно, як раніше. На жаль, ні. Ми знаємо, яка зараз ціна на дизельне паливо, тож електрична енергія, вироблена на генераторі, дороговартісна. Тому в разі відключення електроенергії протягом певного періоду однозначно не буде подаватися гаряча вода. І робота генератора буде спрямована лише на те, щоб зберегти централізовану систему теплозабезпечення робочою. Ми не будемо дренувати теплоносій. Тобто електроенергія, виготовлена на генераторі, буде забезпечувати тільки циркуляцію. Звичайно, котли працюватимуть, але, очевидно, +18° у квартирах не буде. Буде забезпечуватися мінімальна температура, яка дозволятиме людям проживати в квартирі й експлуатувати систему цілісною. Таке наше бачення. Ми розуміємо, що генератор не може працювати безперебійно тривалий проміжок часу. Його потрібно обслуговувати, наприклад, замінювати фільтри, оливу.

А як щодо котелень на твердому паливі, наприклад, у районі ЛПЗ?

Ідеться всього про потужність у п’ять мегават. Робота цього котла покриває потребу у виробництві теплової енергії, яка спрямована на гаряче водопостачання. У випадку блекауту належне функціонування системи буде забезпечуватися цією котельнею на біомасі та генератором.Загалом, чи можливо повністю забезпечити теплом лучан, використовуючи тільки твердопаливні котли?

Я читав інтерв’ю мера Житомира, який розповідав про будівництво кількох ТЕЦ (теплоелектроцентралей, які виробляють одночасно електроенергію й тепло у вигляді гарячої води та пари, – ВН) на біомасі. З часом місто досягне рівня 70-80% виробництва теплової енергії на біомасі. Можна говорити про те, що майбутнє – за відновлювальними джерелами енергії. Європа прямує до декарбонізації, зменшення залежності від вуглеводнів, зокрема природного газу.

Тому відповідь – так. Місто може опалюватися біомасою, маючи достатню кількість джерел генерації тепла на біомасі.

На початку вересня лучани залишилися на кілька днів без гарячої води через зміни, запроваджені постановою Кабміну. Які зараз діють підходи до формування тарифу?

Кабінет Міністрів України фактично поставив нас у фінансову кабалу. Найімовірніше, це зробили з ініціативи «Газопостачальної компанії «Нафтогаз Трейдинг», аби взяти на контроль грошові потоки, які мають виробники теплової енергії.

У нашій структурі тарифу складова природного газу – близько 55% в опалювальний сезон і 15-17% у міжопалювальний період. А Кабмін у постанові прописав так звану формулу: 65% від кожної гривні, сплаченої споживачем, ідуть постачальнику газу, а 35% залишаються у фінансовому обороті підприємства.

Загалом тариф покриває тільки 80% витрат підприємства. І держава не відшкодовує різницю. Ми працюємо за довоєнним тарифом, який економічно необґрунтований.

Тож із тих 35% підприємству залишаються близько 20-22%. Їх вистачає винятково на виплату заробітної плати й сплату податків. Впритул. Електроенергія, її розподіл, розподіл природного газу, вода, водовідведення – на це та інше коштів просто немає. Тому це вкрай неприємна ситуація для всіх виробників тепла. Натомість вона вигідна центральним органам влади та «Нафтогазу».За вересень-жовтень, тобто відколи працює ця постанова і ми її виконуємо, 250-300% вартості спожитого газу забирає на свої рахунки «Нафтогаз Трейдинг». Наприклад, у вересні підприємство спожило газу на 8 мільйонів гривень, а «Нафтогазу» перерахувало 25 мільйонів гривень.

Підприємству не залишається вибору, окрім як іти до засновника (Луцької міської ради, – ВН) і просити фінансової підтримки, інакше опалювальний сезон – під загрозою. Це величезна проблема. Сподіваємося, що ця постанова діятиме недовго, бо щомісяця переплата «Нафтогазу» зростає.

Звичайно, сьогодні в підприємства є борг перед «Газопостачальною компанією «Нафтогаз Трейдинг» – близько 95 мільйонів гривень. А зважаючи на різницю в тарифах, яку держава повинна була би відшкодовувати, оскільки на місцях не піднімають тарифи, то борг держави перед «Луцьктеплом» становить 130 мільйонів гривень. Тобто підприємство боргує 95 мільйонів, а держава підприємству – 130 мільйонів гривень.

Відзначу, до 1 вересня цього року підприємство коштів із бюджету громади на забезпечення поточної діяльності не брало. Ми отримували підтримку в частині відшкодування оренди та погашення кредитних зобов’язань перед Євробанком. Тепер же, у зв’язку з запровадженням постанови Кабміну, «Луцьктепло» матиме велику потребу в коштах.

Чи очікувати населенню на зростання тарифів цього опалювального сезону?

Тарифи для населення – ті, що діяли до початку масштабної війни. І вони залишатимуться на старому рівні протягом воєнного стану та упродовж пів року після перемоги.Серед споживачів – багато боржників? Скільки боргують лучани за послуги «Луцьктепла»? Чи є ефективні механізми боротьби з боржниками?

Ми завжди дякуємо споживачам, які своєчасно платять за рахунками. Завдяки своєчасній оплаті ми, зокрема, належним чином готуємося до зими. Від початку минулого опалювального сезону до старту цьогорічного приріст заборгованості серед споживачів некритичний і становить близько 6 мільйонів гривень. Водночас загальна заборгованість – 160 мільйонів гривень. Однак за два роки підприємство має ухвал судів на близько 90 мільйонів гривень. Працюємо з виконавчими органами.

Таким чином стимулюємо споживачів до своєчасної оплати. Той, хто не має можливості платити своєчасно, може звертатися щодо укладення договору реструктуризації боргу. Двері Центру обслуговування споживачів відчинені. Ми нікому не відмовляємо.

Боржників серед населення – до 10% споживачів. Зазвичай вони несвоєчасно платять чи боргують не тільки за тепло і гарячу воду, а й за інші комунальні послуги. Більш як 15 боржників винні понад 200 тисяч гривень. Серед юридичних осіб злісних боржників немає.

Ольга ШЕРШЕНЬ

Фото Олександра ЗЕЛІНСЬКОГО

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---