У НБУ розповіли про найрозповсюдженіші методи шахрайства з банківськими картками
Шахраї використовують банкомати, термінали та інтернет, вдаються до методів соціальної інженерії.
Про основні методи шахрайства з банківським картками УНН розповіли в Національному банку.
Фахівці банківської системи та правоохоронних органів відзначають такі основні види шахрайства:
1. Шахрайство з використанням банкомату:
– зняття готівки з використанням «білого» пластику;
– використання скімінгових інструментів (копіювання даних платіжних карток у т.ч. з магнітної смуги, запис ПІН-коду тощо);
– зняття коштів із використанням банкомату без відображення цієї операції на рахунку (Transaction Reversal Fraud);
– зняття готівки держателем платіжної картки без її фізичного отримання (Cash Trapping);
– фізичні атаки на банкомати.
2. Інтернет-шахрайство:
– використання шкідливих програм (вірусів), підроблених сайтів з метою компрометації реквізитів електронних платіжних засобів та/або логінів/паролів доступу до систем Інтернет/мобільного банкінгу;
– розповсюдження (продаж, поширення) інформації щодо скомпрометованих даних.
3. Шахрайство в термінальній мережі:
– здійснення операцій із використанням підробленої/викраденої/втраченої платіжної картки;
– отримання готівки через касу банку за підробленими документами та платіжною карткою;
– проведення дублюючих операцій касиром/оператором;
– проведення несанкціонованого/неточного списання (коли сума на чеку та сума, яка включена до розрахунку, відрізняються);
– компрометація касиром даних платіжної картки під час розрахунків у торговельно-сервісній мережі з метою їх подальшого несанкціонованого використання;
– використання накладок (скімерів) на термінальному обладнанні, яке дозволяє під час здійснення розрахунку зчитувати та передавати дані платіжної картки (протиправна домовленість з касирами);
– встановлення шкідливих програм, які пошкоджують програмне забезпечення терміналів.
Шахрайство в системах дистанційного обслуговування (ДБО)
Несанкціоноване втручання та/або встановлення шкідливих програм (вірусів), які пошкоджують програмне забезпечення персональних комп’ютерів та перехоплюють паролі доступу до рахунків, інформацію з секретних ключів/токенів тощо.
Соціальна інженерія
Виманювання шахраями, які входять в довіру до власників рахунків/держателів карток, їх персональних даних, реквізитів платіжних карток або спонукання власників рахунків до здійснення переказу коштів на користь шахраїв.
Окремої уваги потребує питання опрацювання ризиків недотримання/порушення банками вимог і рекомендацій, що стосуються фінансового моніторингу, оскільки це створює додаткове підґрунтя для впровадження шахраями злочинних схем та сприяє збільшенню можливих збитків від такого шахрайства.
До слова, карантинні обмеження сприяли росту безготівкових розрахунків громадян, чим скористалися шахраї: кількість шахрайств з банківськими картками в 2020 році зросла. Як повідомили у НБУ, кількість таких випадків минулого року збільшилася, якщо порівнювати з 2019 роком – до 101 тис. випадків проти 72 тис. випадків.
Як ми писали, в Україні виявили фішинговий сайт, який під виглядом сервісу «Дія» збирає дані банківських карт.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про основні методи шахрайства з банківським картками УНН розповіли в Національному банку.
Фахівці банківської системи та правоохоронних органів відзначають такі основні види шахрайства:
1. Шахрайство з використанням банкомату:
– зняття готівки з використанням «білого» пластику;
– використання скімінгових інструментів (копіювання даних платіжних карток у т.ч. з магнітної смуги, запис ПІН-коду тощо);
– зняття коштів із використанням банкомату без відображення цієї операції на рахунку (Transaction Reversal Fraud);
– зняття готівки держателем платіжної картки без її фізичного отримання (Cash Trapping);
– фізичні атаки на банкомати.
2. Інтернет-шахрайство:
– використання шкідливих програм (вірусів), підроблених сайтів з метою компрометації реквізитів електронних платіжних засобів та/або логінів/паролів доступу до систем Інтернет/мобільного банкінгу;
– розповсюдження (продаж, поширення) інформації щодо скомпрометованих даних.
3. Шахрайство в термінальній мережі:
– здійснення операцій із використанням підробленої/викраденої/втраченої платіжної картки;
– отримання готівки через касу банку за підробленими документами та платіжною карткою;
– проведення дублюючих операцій касиром/оператором;
– проведення несанкціонованого/неточного списання (коли сума на чеку та сума, яка включена до розрахунку, відрізняються);
– компрометація касиром даних платіжної картки під час розрахунків у торговельно-сервісній мережі з метою їх подальшого несанкціонованого використання;
– використання накладок (скімерів) на термінальному обладнанні, яке дозволяє під час здійснення розрахунку зчитувати та передавати дані платіжної картки (протиправна домовленість з касирами);
– встановлення шкідливих програм, які пошкоджують програмне забезпечення терміналів.
Шахрайство в системах дистанційного обслуговування (ДБО)
Несанкціоноване втручання та/або встановлення шкідливих програм (вірусів), які пошкоджують програмне забезпечення персональних комп’ютерів та перехоплюють паролі доступу до рахунків, інформацію з секретних ключів/токенів тощо.
Соціальна інженерія
Виманювання шахраями, які входять в довіру до власників рахунків/держателів карток, їх персональних даних, реквізитів платіжних карток або спонукання власників рахунків до здійснення переказу коштів на користь шахраїв.
Окремої уваги потребує питання опрацювання ризиків недотримання/порушення банками вимог і рекомендацій, що стосуються фінансового моніторингу, оскільки це створює додаткове підґрунтя для впровадження шахраями злочинних схем та сприяє збільшенню можливих збитків від такого шахрайства.
До слова, карантинні обмеження сприяли росту безготівкових розрахунків громадян, чим скористалися шахраї: кількість шахрайств з банківськими картками в 2020 році зросла. Як повідомили у НБУ, кількість таких випадків минулого року збільшилася, якщо порівнювати з 2019 роком – до 101 тис. випадків проти 72 тис. випадків.
Як ми писали, в Україні виявили фішинговий сайт, який під виглядом сервісу «Дія» збирає дані банківських карт.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Людина може мати до 33 відчуттів, а не п’ять. Дослідження
Сьогодні 00:28
Сьогодні 00:28
Попереду Самоа, Палестина і Сомалі: Україна – в десятці лідерів за «відтоком мізків»
25 Грудня 2025 23:32
25 Грудня 2025 23:32
На Волині ввечері ворожий «Шахед» атакував обʼєкт критичної інфраструктури
25 Грудня 2025 23:05
25 Грудня 2025 23:05
Двоє військових ТЦК поранені ножем у Дніпрі, один відкрив вогонь
25 Грудня 2025 22:34
25 Грудня 2025 22:34
Поблизу Луцька п’янюча водійка на зустрічній влетіла у Volkswagen: її позбавили прав
25 Грудня 2025 22:05
25 Грудня 2025 22:05
Мер провідав військових, які проходять реабілітацію в медзакладах Луцька
25 Грудня 2025 21:36
25 Грудня 2025 21:36
Трамп запропонував приспати телеведучого популярного шоу. Що йому не сподобалося
25 Грудня 2025 21:07
25 Грудня 2025 21:07
Громада на Волині продає з молотка садибу за 100 тисяч. Фото
25 Грудня 2025 20:38
25 Грудня 2025 20:38
Новий випадок сказу: у волинській громаді хворий кіт покусав кількох людей
25 Грудня 2025 20:09
25 Грудня 2025 20:09

Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.