У Луцьку вп’яте вручили літературну премію імені Івана Корсака. Лауреатом став учитель фізики зі Львівщини

Уже традиційно 15 вересня, у день народження видатного волинянина – письменника, журналіста, почесного громадянина Луцька й Каменя-Каширського Івана Корсака – в Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків відбулася церемонія вручення літературної премії його імені.

Цю премію започаткувала й успішно реалізовує родина письменника, аби справа, якій присвятив життя Іван Феодосійович, жила й розвивалася, а пам’ять про цього великого волинянина не згасала у серцях нащадків.

Як зазначив голова журі конкурсу та фундатор премії, син письменника Віктор Корсак, їхня мета – не лише вшанування пам’яті Івана Корсака, а й популяризація історичного роману.

«Це має надзвичайно велике значення для формування нації, її розвитку, на виведення її на вищий культурний рівень», – наголосив він.

Віктор Корсак додав, що друком вже вийшло вісім томів творів Івана Феодосійовича з майбутнього десятитомника. Також уже готовий сценарій фільму за мотивами роману «Перстень Ганни Барвінок». Було проведено науково-практичну конференцію «Волинь у часі і просторі», де започаткували дискусію між науковцями на тему Корсакіани, та видано спецвипуск із статтями, в яких аналізують творчість Івана Корсака. Театр «ГаРмИдЕр» підготував виставу за мотивами роману «За серпанком, загадковим серпанком», прем’єра якої мала відбутися 26 лютого.

«Із відомих причин цю прем’єру відтермінували. Але вона неодмінно відбудеться», – пообіцяв Віктор Корсак.

Нагадаємо, що першим лауреатом премії став письменник, публіцист, філософ, викладач університету, заслужений діяч науки і техніки України Петро Кралюк. Другим – український письменник, прозаїк, поет, критик, есеїст Микола Суховецький з Одещини. Третім – сучасний український письменник, редактор літературних антологій, відомий блогер і політичний оглядач Юрій Винничук. Учетверте нагороду вручали казкарці, журналістці родом з Чернівеччини Зірці Мензатюк.

Цьогоріч лауреатом премії став письменник із Жовкви Петро Лущик. Престижною нагородою його відзначили за роман «Час нескорених». Це сьома книга його «Галицької саги», що охоплює останні роки Другої світової війни і після неї.

«Збагнувши, що сподіватися більше ні на кого, галичани самі вирішували свою долю, але шляхи для цього обирали різні. Хтось повірив німецькій пропаганді й записався до дивізії «Галичина», а дехто зрозумів, що єдино правильний шлях – це вступити до лав Української Повстанської Армії. Але перших чекав «бродівський котел», а другим довелося стати до бою з іншим ворогом.

На Галичину повернулася радянська влада, яка виявилася не кращою за німецьку: в селах насильно створювали колгоспи, під дулами автоматів відбулися вибори до Верховної Ради СРСР, на наспіх скликаному соборі ліквідували Українську греко-католицьку церкву. Але у численних криївках, схованих від ворожих очей, залишалися ті, хто не скорився долі», – йдеться в анотації до роману.

Віктор Корсак, вручаючи нагороду, зізнався: цього разу журі було напрочуд складно, адже на конкурс подали чимало достойних творів.

Письменник розповів, що звістка про те, що він став переможцем у такому літературному конкурсі, неабияк шокувала.

«Коли мені сказали, що перемогла моя книга «Час нескорених», мені стало легше. По-перше, через те, що цей твір є багатостраждальним. Адже книга мала побачити світ 24 лютого у харківському видавництві «Фоліо». Друкувати її мали у Дергачах. Того дня це місто обстріляли окупанти… – повідав автор. – Але видавець мене запевнив, що книга неодмінно вийде, тим більше – із такою назвою».

Про себе Петро Лущик розповідає скромно:

«Я взагалі-то працюю у школі вчителем фізики. Як докотився до літературного життя? Просто завжди любив писати, а ще дужче – читати історичні книги. Коли навчався у школі і виші, то, треба визнати, історичні романи в нас були нецікаві, а закордонні десь дістати було годі. І от читаючи історичні книги, якось подумав, що сам можу написати краще».

2004 року Петро Лущик відіслав свій перший роман на «Коронацію слова». І після того шість разів ставав лауреатом цього конкурсу.

«Загалом «Галицька сага» включатиме вісім книг. І восьма розповідатиме про події серпня 1991 року. Я описую одне село та кілька родин і їхнє життя у різні буремні часи. У мене було бажання донести читачам відповідь на питання, чому в 1943 році так багато молодих чоловіків зголосилися в дивізію «Галичина», – ділиться автор. – У шостій книзі саги йдеться про події, що відбувалися в Луцькій тюрмі. Прототипом одного з героїв є мій троюрідний дядько, який там вижив».

Він додає: після того, що трапилося у Бучі, Ірпені, Гостомелі, у звільнених містах і селах Харківщини, людям не треба нічого пояснювати й доносити, вони й так зрозуміли, чому молоді люди брали зброю і ставали до боротьби.

Із вітальним словом до гостей та винуватців імпрези звернулися заступниця Луцького міського голови Ірина Чебелюк та заступник голови облради Григорій Пустовіт.

«Історичні романи – це політика, спрямована в майбутнє. Адже ті, хто знає власне минуле, контролюють майбутнє. Те, що родина Івана Корсака продовжує проводити літературний конкурс попри війну в країні, щиро захоплює. Крім просвітницької і літературно-мистецької діяльності, вони ще й волонтери та благодійники. Вони роблять нас емоційно багатшими і підтримують тих людей, які живуть історією і популяризують історичні романи, формують думки, переконання сучасного покоління. І це теж основа нашої перемоги», – вважає Григорій Пустовіт.

Своєю чергою, Ірина Чебелюк подякувала родині Корсаків за те, що вони не лише популяризують культуру, історичний роман, а й свято бережуть та плекають пам’ять про видатного волинянина.

«Не секрет, що історію часто інтерпретують під викривленим кутом. І дуже важливо, що є ті, хто дбає саме про правдиву історію, хто підтримує людей, які її бачать і передають прийдешнім поколінням», – зазначила вона.

У межах імпрези нагородили переможців конкурсу «Читаю імена твої, Україно».

А по тому всі гості мали нагоду вирушити у театральну мандрівку романом Івана Корсака «На розстанях долі» від театру «ГаРмИдЕр».

Оксана ГОЛОВІЙ

Фото Олександра ДУРМАНЕНКА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---