У Луцьку археологи відшукали перший кафедральний костел

У Луцьку віднайшли фундамент і підземелля першого кафедрального костелу Святої Трійці. Роботи законсервують до наступного року.

Про це розповів Суспільному вікарій Кафедрального собору Святих апостолів Петра і Павла Роман Власюк.

«Відшукали фундамент та підземелля. Зверху нічого не було, адже дерев’яна споруда згоріла у 18 столітті. Археологічне дослідження зробили швидко: за два дні провели попередні роботи з фіксації об’єкта», – каже науковий співробітник Охоронної археологічної служби України Віктор Баюк.

Додає: археологічні дослідження на вулиці Кафедральній, 17-19 ініціювала Луцька дієцезія Римсько-католицької церкви в Україні. Територію планували облагородити.«Історично очікувано, що об’єкт залишився, адже ця споруда відома та розміщена на іконі святого Каетана. Історичні відомості про споруду були, як і були намагання істориків її локалізувати. Відомо, що об’єкт знаходиться тут, але як саме розміщена споруда в комплексі колишнього монастиря шариток – виявили вперше археологічним методом», – повідомив науковий співробітник Охоронної археологічної служби України.

Зі слів науковця, також відшукали археологічні знахідки, проте нині відбувається їхнє опрацювання для подальшої експертної оцінки.

Про те, що тут раніше був храм, – знали, про підземелля – здогадувалися, тому запросили археологів на розкопки, розповідає отець Роман Власюк.Дзвіниця, яка знаходиться навпроти костелу Петра і Павла, належить не до нього. Вона залишилася від Кафедрального собору Святої Трійці, археологічні розкопки якого нині тривають, розповідає археолог Віктор Баюк. Він припускає, що при будівництві костелу Петра і Павла будівельники та архітектори орієнтувалися на аналог, який на середину XVII століття ще існував – кафедральний собор Святої Трійці.Краєзнавець Сергій Годлевський каже, що ймовірно, новознайдені підземелля з’єднані з підземеллями костелу, а костел із підземеллями єзуїтської колегіати, а це вже протяжністю – тисяча метрів. З його слів, таким чином, Луцьк може стати родзинкою Західної України з найдовшими підземеллями.

Читати також: Новий туристичний маршрут: у Луцьку домовились об’єднати підземелля костелу з колегіумом єзуїтів

«Знахідку будуть консервувати. Для подальшого її вивчення потрібні гроші, їх наразі немає», – каже Віктор Баюк.

Вікарій Кафедрального собору Святих апостолів Петра і Павла Роман Власюк додає, що у релігійній громаді шукатимуть фінансування, аби навесні повернутися до розкопок та реставрації знахідки.

Під час розкопок археологам вдалось знайти фундамент круглої башти кафедрального собору Святої Трійці, її північну стінку, яка прямувала до Луцького замку, також нововідкриті та невідомі раніше підземелля під вівтарною частиною.

Першу дерев’яну святиню вже як кафедральний собор звів Великий литовський князь Вітовт у 1427 році. Мурований храм правдоподібно був збудований Луцьким єпископом Юрієм Фальчевським у 1545 році. У ХІХ столітті Тадеуш Стецький назвав споруду «матір’ю костелів на Русі».

У серпні цього року завершилися археологічні та будівельні роботи у нововідкритих підземеллях вежі Чарторийських та підземеллі Колегіуму єзуїтів, які об’єднали в єдиний комплекс. Археологи винесли понад 400 кубів ґрунту, будівельного та побутового сміття й археологічного матеріалу понад 1 000 зразків.

У жовтні 2021-го в Луцьку під час досліджень північного муру колишнього монастиря шариток на вулиці Кафедральній науковці знайшли 300 одиниць археологічних знахідок.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---