«Дике життя у великому місті»: у Луцьку провели масштабне дослідження зеленої зони вздовж Стиру

6 серпня у Луцькій міській раді відбулася презентація науково-дослідної роботи “Геоекологічне дослідження зеленої зони вздовж річки Стир на території від мосту на вулиці Ковельській до мосту на вулиці Шевченка”.

Дослідження провели науковці Волинського національного університету імені Лесі Українки, а доповідав з цього питання завідувач кафедри екології та охорони навколишнього середовища Володимир Радзій, інформують у Луцькраді.

Він зазначив, що проведена досить об’ємна та змістовна робота, що дала змогу виявити певні тенденції розвитку біорізноманіття на вказаних територіях та зробити конкретні рекомендації для реалізації проєкту “Дике життя у великому місті: захист та промоція дикої природи й біорізноманіття в Луцьку та Жешуві на 2024-2026 роки”.

У своїй роботі науковці описали поточний стан довкілля та дослідили біорізноманіття на території між двома мостами вздовж вулиці Набережна у Луцьку. Вони опрацювали велику кількість містобудівної документації, використовували гіс-технології, щоб збудувати цифрову модель рельєфу та прослідкувати тенденції підтоплення і трансформацію ґрунту.Читати ще: Прохід через дзвіницю, ринковий квартал і прибережний парк: як може змінитися Старе місто в Луцьку. Проєкт італійської студії

“Ми прослідкували трансформацію русла річки Стир в межах цієї території. Тут залишились рукави річки або, можливо, стариця, яка зараз виконує функцію меліоративного каналу з біорізноманіттям гарної якості, які здійснюють функцію очищення води, адже сюди потрапляють води не тільки з річки, але й поверхневі води — дощовий стік з вулиці Набережної. Швидкі темпи урбанізації території призвели до того, що із заплавних лук ми маємо заплавні ліси та чагарники.

Виявлено низку біотопів, водні угрупування, понад сотню представників флори та 74 види фауни. Є досить цікаві ареали, де проживають бобри. Ми зустріли і черепаху, яка є охоронювальним видом на цій території. Це сприятливі умови для проживання, в тому числі, і рідкісних видів фауни на цій території. Зараз в Європейському Союзі йде тенденція до збереження таких аквальних комплексів в межах урбанізованих територій. Особливу увагу звертають на відновлення стариць, русел річок або утримання їх в тому стані, в якому вони є”, — зазначив Володимир Радзій.Тим часом начальник відділу екології Луцької міської ради Оксана Лисак наголосила, що цей проєкт лише на перший погляд здається простим:

“Він надзвичайно складний з тієї точки зору, що за останні десятиліття невикористання цієї території в господарському плані тут сформувався такий ареал рослинності, що приносить природі дуже велику користь, не дивлячись на те, що там практично зарослі, і для людей ця територія вилучена з користування.

Цей природній ареал має фітоцидні властивості, є джерелом утворення кисню та поглинання вуглекислого газу, а в комплексі з водно-болотними угіддями справляє надзвичайно позитивну роль.

З точки зору суспільства нам треба використовувати ті території, які в межах міста, та зробити їх придатними для людей, а з іншої сторони — максимально зберегти цю природну складову. Прикладів реалізації таких проєктів я не знаю в Україні.Наше місто та громада дуже багата територіями смарагдової мережі, які на сьогодні ще terra incognita як для українського законодавства, так і для людей, які причетні до експлуатації природних територій. Але дуже добре зрозуміла європейцям і, напевно, невипадково ми змогли виграти цей проєкт та маємо унікальний шанс, залучивши кошти міжнародних донорів, справді показати, як ці території можна привести в порядок таким чином, щоб і для людей вони були максимально корисними, і в той же час зі збереженням біорізноманіття.

Таких територій у нас дуже багато, і ця перша ділянка в десять гектарів буде як титульна, як зразок та алгоритм дій для подальших територій. На сьогодні мета як у нас, так і у європейського суспільства — максимальне збереження того, чим ми ще володіємо. Тому що все закатати асфальтом та забудувати значно простіше, ніж зберегти в межах урбанізованої місцевості ось такі природні території”.

Заступниця Луцького міського голови Ірина Чебелюк подякувала спеціалістам університету за те, що вони відгукнулись на ідею та пропозицію міської ради долучились до важливого міжнародного проєкту, який має стати одним зі знакових для Луцька щодо покращення життя його мешканців та природного середовища громади, збереження і врахування екологічних факторів в природному середовищі.“Ідея щодо роботи з тими ділянками, які по обидва боки річки Стир, в міській раді вже існує давно. Дякую колегам, що долучились до написання цього проєкту, та дякую грантодавцям, які повірили в наші ідеї. Сподіваюсь, що вони будуть втілені. Це відповідально та важливо. Це вперше для нашої громади. Слід відмітити, щоб люди зрозуміли, що там не буде звичайного парку чи якоїсь рекреації, де можна просто посидіти та відпочити. Це буде куточок природи, де мінімальна частинка цивілізації та самобутня природа, якою багата наша громада”, — зазначила вона.У свою чергу ректор Волинського національного університету імені Лесі Українки Анатолій Цьось подякував міській раді за довіру і наголосив, що це дуже велика справа для вишу.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---