У Луцьку помолилися за душі безневинно закатованих євреїв

Пам'ять розстріляних та закатованих євреїв, які загинули від нацистських куль в часи Другої світової війни, вшанували в Луцьку.

Скорботні заходи, а також церемонія вшанування пам’яті жертв розстрілу луцького гетто, приурочена до 80-ї річниці початку Другої світової війни та 77-ї річниці розстрілу, відбулися 10 вересня біля будівлі Старожитньої Великої хоральної синагоги. На жаль, час безжалісно забирає як свідків, так і учасників тих страшних подій, що сколихнули Луцьк у 1942 році.Тож, 10 вересня усі небайдужі зібралися біля святині єврейської громади Луцька, аби вшанувати пам'ять безневинно вбитих, щоб трагедія розстрілу єврейського гетто 1942-го року не стала просто формальної датою у календарі важливих подій.

Першочергово, це – трагедія усієї багатонаціональної громади Луцька, це - шана загиблим чоловікам, жінкам, дітям та стареньким, єдиною провиною яких було те, що вони народилися євреями.

Так, голова правління Іудейської ортодоксальної громади Луцька Мойше Меір Матусовський подякував усім, хто зумів відірватися від домашніх справ та роботи, аби віддати шану загиблим лучанам, а також усім тим, хто був переведений до єврейського гетто.«Це була дуже велика скорбота на той час. А сьогодні – 77-ма річниця знищення єврейського населення, яке знаходилось тут, в єврейському гетто Луцька. Мені надзвичайно боляче говорити про те, що ми на сьогоднішній час вшановуємо пам'ять 77-ої річниці розстрілу євреїв, яких вбили за те, що вони були євреями. Зараз на сході відбуваються такі ж розстріли українського й не тільки українського населення за те, що вони – українці, громадяни України. Однак я переконаний, що найближчим часом із допомогою нового президента Володимира Зеленського в Україні наступлять такі довгоочікувані мир і злагода», - зазначив головний рабин Луцька.

Окрім цього, Мойше Меір Матусовський наголосив, що, згідно із єврейським календарем, нині – 5779 рік. Також він зазначив, що сьогодні - дванадцятий місяць у єврейському цивільному та шостий місяць у релігійному календарі, який іудеї називають елулом.

«У цей час прийнято вставати щодня до світанку і читати молитви Селіхот (прощення), а також сурмити в ритуальний ріг шофар— для пробудження людей з їхнього бездумного життя. Звичайно, ми з дружиною уже посурмили у шофар зранку, але й тепер я хотів би це зробити разом з вами, адже саме в цей час трублять у шофар в усіх синаногах світу», - звернувся головний рабин міста до присутніх. Опісля він заграв на ритуальному розі шофар.А молитвою «Шма Ісроель!», під звуки якої, за словами Мойше Меїра Матусовського, євреї народжуються та покидають цей світ, він вшанував пам’ять померлих та закатованих.На превеликий жаль, останній свідок трагедії луцьких євреїв Костянтин Кравчук покинув цей світ, тож про страшні історичні події промовляють лише документи та світлини 1942-го року.

Про страшні дні геноциду єврейського населення Луцька німецькими окупантами розповів кандидат історичних наук, провідний співробітник Волинського краєзнавчого музею Богдан Зек.

Він наголосив, що до того, як у серпні 1942 року німецькі окупанти знищили гетто, луцьким євреям заборонили користуватися водою річки Стир, вживати воду у їжу, пити чи прати там білизну.

«Знищення євреїв нацистами - це цілий етап, починаючи від пов'язок з синіми зірками Давида, якими їх позначали. Після цих принижень у них відібрали речове майно - максимально пограбували, тобто забрали все, що можна було забирати. Усе це відбувалися в примусовому порядку. Аби врятувати заручників, а в заручники брали найкращу еліту представників єврейської громади, чиновників, представників інтелігенції тощо, євреї змушені були віддавати все, що мали. Після того відбулося масове знищення єврейського населення. За всю історію людства лише радянський тоталітарний і нацистський режими так уміли стирати генетичні коди народів. Усіма силами вони намагались унеможливити пам'ять того, що сталося понад 70 років тому. І, йдучи Старим містом, я розумію, що немає там квадратного метра, де б не пролилась кров», - зазначив історик.Й справді, німецька влада зробила усе, аби сучасники ніколи не почули єврейського волинського ібішу; аби знищити писемність, літературу, книги, мову…Та не вдалося знищити спогади очевидців тих страшних подій.

Зокрема, радник Луцького міського голови Ігор Поліщук зачитав присутнім спогад єврейського доктора Рубіна Піноса, який народився в 1906 році і працював лікарем в Луцьку, і його дружини Моні. Вони жили в місті під час німецької окупації.

«Я був свідком цього жаху. Все відбулося наступним чином: євреїв оточили на базарній площі біля колишньої аптеки Зубицьких. Там була проведена селекція фахівців. Нас німці збиралися відправити у трудовий табір, але не відправили за станом здоров'я - через паралізовану ногу я пересувався на милицях», - згадує лікар.Переповідаючи події 77-річної давності, Рубін Пінос розповів, що сталося в його лікарні за день до ліквідації луцьких євреїв. Так, лікарям, які працювали у медзакладі, було наказано відправити усі свої сім'ї до замку Любарта, мовляв, жінок та дітей виключили з розстрільних списків. Натомість єврейських чоловіків відправили до Гірки Полонки копати яму. Зрозумівши, що їх чекає, майже усі лікарі з луцького шпиталю покінчили життя самогубством.

«Євреїв розстрілювали і звозили у братські могили в Гірці Полонці. Вантажівки з живим монтажем рухалися туди, а євреї стояли всередині цих вантажівок. Натомість німецькі жандарми і допоміжні поліцаї сиділи на лавках. Попереду і позаду їхали колони вантажівок, чоловіків, які перебували усередині, везли на смерть. Протягом усього цього процесу у гучномовцях грала бравурна музика», - розкриває страшні події тих часів історичний документ.

Неможливо було стримувати сльози, коли зачитували спогади Моні Пінос, яка працювала у єврейському дитячому будинку.

«…Коли німці оточили будинок маляти, дворічні та трирічні дітки намагались копати землю палицями. Вони думали, що таким чином врятуються…» - йдеться у спогадах.

Опісля усіх спогадів тих жахливих подій пам'ять розстріляних та закатованих жертв голокосту вшанували, зачитавши імена усіх загиблих представників єврейської громади Луцька.Фото й текст Вікторії Семенюк

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---