У Луцьку навчали протидіяти домашньому насильству: як працює законодавство, де отримати допомогу

Патрульна поліція Волині разом із мобільною бригадою соціально-психологічної допомоги та управлінням соціальних служб сім’ї, дітей та молоді Луцької міської ради організували проєкт «Простір без насильства». У ньому беруть участь шкільні вчителі, яким розповіли про виявлення та протидію домашньому насильству. Черговий тренінг, що відбувався днями у Луцьку, провели начальниця відділу зв’язків із громадськістю патрульної поліції Волині Ольга Шмігель та психологиня Надія Бруяка.

Інформаційне агентство Волинські Новини зібрало найбільш цікаву та корисну інформацію.

«В одній із європейських країн провели соціальний експеримент: у міській квартирі людина грала на барабанах. На шум збіглися сусіди, щоби поскаржитися на порушення тиші. Через тиждень у тій же квартирі ввімкнули звуки криків та побиття. Цього разу ніхто не прийшов», – почала розповідь Ольга Шмігель.

За її словами, люди не хочуть втручатися в сторонній конфлікт. Чимало постраждалих від домашнього насильства не звертаються по допомогу до поліції, адже не хочуть розголосу. Лише інколи такі люди йдуть до психолога.Статистичні дані, як розповідає поліцейська, показують, що частіше до них звертаються жінки. Серед потерпілих є і чоловіки, однак вони допомоги просять куди рідше. Їм важче визнати, що постраждали, адже бояться суспільного осуду. Також телефонують діти.

Щодо домашнього насильства існують багато стереотипів. Як зауважили лектори, вони менш помітні в містах, але поза їх межами проявляються досить часто. Зокрема, побутує думка, що домашнє насильство – це результат бідності та неосвіченості. Насправді ж, це може стосуватися будь-кого, не дивлячись на матеріальний статус чи рівень грамотності. Проте, більш заможні та відомі особи звертаються за допомогою приватно або анонімно.

Згадуючи про жінок, лектори відзначили, що особа, над якою вчинили насильницькі дії, має багато причин, аби залишитися в стосунках із партнером надалі. Це може статися через дітей, відсутність житла, роботи або власних коштів. Саме економічна залежність є однією з причин, чому жінки терплять домашнє насильство. Чоловікам часто вдається переконати їх, що вони нічого не варті. У протилежному випадку – жінки дорікають чоловікам, наприклад, через фінанси.Слухачам розповіли: варто розрізняти насильство від конфлікту. Для останнього характерні різні думки та погляди учасників. Притаманна ознака насильства – коли кривдник хоче влади та контролю над жертвою.

На тренінгу виділили три стадії відносин між кривдником та жертвою, що рухаються одна за одною послідовно:

– Зростання напруження – коли створюється привід для насильства.

– Критичний інцидент – власне скоєння насильства.

– Медовий місяць – кривдник намагається задобрити жертву, наприклад, подарунками чи хорошими справами.

У декотрих сім’ях такі процеси повторюються неодноразово. Летори наголошують: засуджувати та реагувати потрібно на критичний інцидент. На цій стадії можна зупинити та покарати кривдника.Законодавство та процедура реагування патрульної поліції

В Україні діє закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству», що повноцінно запрацював у 2020 році. Цей закон поширюється на широке коло осіб, регулюючи відносини між подружжям, нареченими, колишнім подружжям, батьками та дітьми, іншими родичами тощо.Для того, щоби патрульна поліція зреагувала на виклик, потрібно написати заяву (крім порушень правил дорожнього руху). Без заяви постраждалого поліцейський не має права скласти протокол. Але, згідно нового закону, при домашньому насильстві заява не є обов’язковою. Поліцейські проводять процедуру оцінки ризиків: під час спілкування з особою правоохоронець ставить їй певну кількість питань, записуючи відповіді «так», «ні», «без відповіді/невідомо».

Коли людина мовчить (вона може бути залякана), поліцейський має можливість написати власний відгук, за яким також визначають домашнє насильство.

Далі складається протокол про адміністративне правопорушення за статтею 173–2 КУпАП. Після цього протокол передається в суд, де вирішуватимуть обставини та покарання.Якщо поліцейські бачать загрозу здоров’ю та життю постраждалій особі, то можуть виписати кривднику терміновий заборонний припис (ТЗП). Цей документ зобов’язує кривдника (навіть якщо це власник житла) покинути місце проживання постраждалої особи на термін до 10 діб.

Також при наявності копії протоколу чи ТЗП потерпіла сторона має можливість на безоплатну консультацію в центрі правової допомоги, психологічному центрі мобільної бригади соціально-правової допомоги. Консультації передбачені і для дітей, адже діти, які були присутні при здійсненні домашнього насильства, автоматично стають постраждалими.

Якщо складено понад три протоколи про адміністративне правопорушення, то, за наявності заяви від постраждалої сторони, поліцейські відкриють кримінальну справу.

Куди звертатися, якщо стали жертвою домашнього насильства?

Психологиня Надія Бруяка радить звертатися до поліції та мобільної бригади соціально-правової допомоги. Крім цього, за її словами, можна зателефонувати на гарячі лінії «Ла Страда» та «Аврора». У Телеграмі створили чат-бот із назвою «Не дрібниці», де анонімно можна отримати психологічну допомогу.У Луцьку також працює «кризова кімната» – безпечне місце перебування постраждалих осіб від домашнього насильства. Її адресу не розголошують задля збереження конфіденційності. Там можна пожити протягом кількох днів. Постраждала особа буде забезпечена харчуванням, їй нададуть психологічну підтримку.

Дмитро КЛИМЧУК

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---