«У Луцьку ми – як одна родина», – іранський легіонер «Волині»

Про матч проти «Гірника-Спорт», забиті голи за «Волинь», атмосферу в команді та початок футбольного шляху розповів іранський легіонер «Волині» Сіаваш Хагназарі клубній прес-службі.

Останній матч проти «Гірника-Спорт» був видовищним для глядачів та нервовим для тренерів. Які були відчуття після вольової перемоги?

Так, я згоден, що такі ігри, мабуть, подобаються глядачам, однак не є позитивними для гравців. Ми зробили гру важкою для нас самих, однак взяли три очки, і це найважливіше.

Протягом матчу ти грав у центрі поля, а потім – на місці атакувального півзахисника. Чи готовий до таких змін позицій, і яка з них є оптимальною для тебе?

На кожній позиції, куди ставлять мене тренери, я намагаюся показати свої найкращі вміння та бути корисним для команди. При цьому моя головна роль – це атакувальний півзахисник.

Ти вже двічі цього сезону відзначався голами за «Волинь». Які були відчуття?

Це точно хороші відчуття. На кожній позиції я старався для команди, у деяких іграх робив більше для наших атак. Утім, повторюся, найважливіше для нас – брати по три очки у кожній грі.

Що краще для атакувального півзахисника – забивати чи асистувати?

Знову ж таки – головною причиною нашого хорошого сезону є те, що ніхто у команді не хвилюється тільки про свої здобутки у кожній грі. Ми фокусуємося на командній перемозі, і це приносить нам успіх у важких матчах.

Як Сіаваш Хагназарі починав свій футбольний шлях?

Мої батько та брат були футболістами, і це логічно, що я пішов за ними у футбол. Який, до слова, також в Ірані є спортом номер один. Кожен маленький хлопчик хоче стати футболістом, тому і я не став винятком.

Як з’явився американський період у твоїй кар’єрі?

Я грав за юнацьку збірну Ірану, і після чемпіонату Азії отримав пропозицію звідти. Утім, потім я змушений був повернутися додому. Кожен іранець повинен відслужити два роки в армії, однак якщо ти спортсмен-збірник, ти можеш грати за армійські спортивні команди. Тож мені довелося розірвати контракт у США та пограти два роки у армійському клубі в Ірані.

Тож, після виконання свого обов’язку ти відкрив для себе український футбол?

Після року виконання цього обов’язку я мав пропозицію від клубу української Прем’єр-ліги. З того часу почав стежити за українським футболом.

А як ти приєднався до «Волині»? Які були очікування від такого виклику?

Як і всі інші гравці, у мене є свої цілі та мрії. Я хотів грати за кордоном і повинен був знайти хорошу команду з хорошим потенціалом та хорошими людьми. У «Волині» якраз ці всі речі є.

Як щодо атмосфери у «Волині»? Чи відчуваєш, що це твоя команда?

Звичайно, і якраз головною причиною наших результатів є те, що ми як одна родина. І для мене як іноземного гравця дуже чудово, що я маю тут близьких друзів, навіть якщо ми не завжди розуміємо одне одного.

З початку твого перебування тут тебе називали «волинським Салахом». Як ставишся до цього порівняння?

Думаю, це було просто через моє ім’я або ж мою зачіску, тому що я не маю більше нічого спільного з реальним Салахом. Можливо, хіба що, трохи краще граю (сміється, – ред.)

Яка твоя головна футбольна мотивація?

Футбол – це все моє життя. Бог дав мені ці вміння і я просто намагаюся насолоджуватися життям, тому що ніщо не робить мене щасливим так, як футбол.

Як тобі працюється з нашим головним тренером – Андрієм Тлумаком?

Він дуже хороша людина, яка любить свою роботу та хвилюється за всі її аспекти. Він допоміг мені на полі та за його межами. Це завжди у моїй голові, і я дуже вдячний наставнику.

Головна мета нашої команди – Прем’єр-ліга. Відчуваєш, що вона реальна?

На кожному тренуванні та у кожній грі усі футболісти та персонал сфокусовані на цьому. Наша команда має чудовий потенціал, у нас є багато висококласних футболістів, і якщо ми потрапимо до Прем’єр-ліги, нам буде що там показати. Ми можемо грати у кращій лізі, ніж зараз, однак зараз на сто відсотків сконцентровані на те, щоб здобувати по три очки у кожному матчі.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---