У Ковелі відкрили меморіальну дошку загиблому під Волновахою Герою Олександру Артемуку
22 травня 2014 року неподалік міста Волноваха Донецької області відбувся бій 51-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України із бойовиками угруповання “ДНР”. У цей день загинуло 18 бійців 51 омбр, ще близько 30 отримали поранення. Багато з тих, хто вижив, лікуються й досі. Тоді бойовики приїхали на кількох автомобілях. Українські військові були розстріляні впритул зі стрілецької зброї, протитанкових гранатометів, кулеметів, мінометів. Поранених добивали снайпери, які засіли обабіч дороги в лісопосадці.
Серед загиблих був і Артемук Олександр Іванович, який народився 11 вересня 1977 року в м. Ковелі. 22 травня 2018 року на честь Олександра на фасаді ЗОШ №2, де він навчався, йому урочисто відкрили меморіальну дошку.
ЧИТАТИ ЩЕ: ХТО ПЛАНУВАВ РОЗСТРІЛ ПОСТУ 51 ОМБ ПІД ВОЛНОВАХОЮ
Олександр Артемук був сержантом Збройних сил України, командиром відділення 3-го батальйону 51-ї окремої механізованої бригади. Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно).
Навчався у Ковельській ЗОШ № 2, потім продовжив навчання у Ковельському ПТУ № 5. Строкову військову службу проходив у Севастополі, закінчив її у званні сержанта. Деякий час працював водієм, пізніше став приватним підприємцем. Під час Революції Гідності неодноразово відвозив матеріальну та грошову допомогу майданівцям, а після оголошення в Україні часткової мобілізації сам прийшов до військкомату.
Разом із підрозділом у травні 2014 року ніс службу на блокпосту № 10 поблизу смт Ольгинка Волноваського району. Уранці між 4 та 6 годинами 22 травня 2014 року блокпост був атакований проросійськими сепаратистами ДНР, які під'їхали до позицій української армії на інкасаторських машинах та почали несподіваний масований обстріл із вогнепальної зброї, у тому числі з кулеметів, РПГ, мінометів, ПЗРК. В результаті обстрілу здетонував боєкомплект однієї із бойових машин, що призвело до збільшення людських втрат внаслідок вибуху. У цьому бою Олександр Артемук загинув разом із 15 своїми бойовими побратимами, серед яких були комбат майор Леонід Полінкевич та командир взводу лейтенант Володимир Овчарук. 14 жовтня в госпіталі від поранень помер 17-й боєць, Михайло Рибак.
На момент загибелі Олександра удома у нього залишилися батьки Іван Йосипович і Надія Романівна, дружина Валентина та троє дітей — десятирічний сини Максим та дев’ятирічний Іван і дочка Даринка, якій на момент загибелі батька виповнилось лише 4 місяці. Батькам загиблого воїна на сьогоднішній день уже більше 70 років.
Похований Олександр Артемук на кладовищі у рідному місті Ковелі.
22 травня 2018 року на честь Олександра на фасаді ЗОШ №2, де він навчався, відкрито меморіальну дошку. Увесь колектив навчального закладу вишикувався на урочисту лінійку, прийшли бойові побратими та його сім’я.
Право відкрити меморіальну дошку було надано бойовим побратимам. Багато гарних, добрих та щирих слів було сказано на адресу Олександра.
Ковельською міською радою було прийнято рішення присвоїти новозбудованій вулиці в районі вулиці Зерова ім'я Олександра Артемука.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Серед загиблих був і Артемук Олександр Іванович, який народився 11 вересня 1977 року в м. Ковелі. 22 травня 2018 року на честь Олександра на фасаді ЗОШ №2, де він навчався, йому урочисто відкрили меморіальну дошку.
ЧИТАТИ ЩЕ: ХТО ПЛАНУВАВ РОЗСТРІЛ ПОСТУ 51 ОМБ ПІД ВОЛНОВАХОЮ
Олександр Артемук був сержантом Збройних сил України, командиром відділення 3-го батальйону 51-ї окремої механізованої бригади. Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно).
Навчався у Ковельській ЗОШ № 2, потім продовжив навчання у Ковельському ПТУ № 5. Строкову військову службу проходив у Севастополі, закінчив її у званні сержанта. Деякий час працював водієм, пізніше став приватним підприємцем. Під час Революції Гідності неодноразово відвозив матеріальну та грошову допомогу майданівцям, а після оголошення в Україні часткової мобілізації сам прийшов до військкомату.
Разом із підрозділом у травні 2014 року ніс службу на блокпосту № 10 поблизу смт Ольгинка Волноваського району. Уранці між 4 та 6 годинами 22 травня 2014 року блокпост був атакований проросійськими сепаратистами ДНР, які під'їхали до позицій української армії на інкасаторських машинах та почали несподіваний масований обстріл із вогнепальної зброї, у тому числі з кулеметів, РПГ, мінометів, ПЗРК. В результаті обстрілу здетонував боєкомплект однієї із бойових машин, що призвело до збільшення людських втрат внаслідок вибуху. У цьому бою Олександр Артемук загинув разом із 15 своїми бойовими побратимами, серед яких були комбат майор Леонід Полінкевич та командир взводу лейтенант Володимир Овчарук. 14 жовтня в госпіталі від поранень помер 17-й боєць, Михайло Рибак.
На момент загибелі Олександра удома у нього залишилися батьки Іван Йосипович і Надія Романівна, дружина Валентина та троє дітей — десятирічний сини Максим та дев’ятирічний Іван і дочка Даринка, якій на момент загибелі батька виповнилось лише 4 місяці. Батькам загиблого воїна на сьогоднішній день уже більше 70 років.
Похований Олександр Артемук на кладовищі у рідному місті Ковелі.
22 травня 2018 року на честь Олександра на фасаді ЗОШ №2, де він навчався, відкрито меморіальну дошку. Увесь колектив навчального закладу вишикувався на урочисту лінійку, прийшли бойові побратими та його сім’я.
Право відкрити меморіальну дошку було надано бойовим побратимам. Багато гарних, добрих та щирих слів було сказано на адресу Олександра.
Ковельською міською радою було прийнято рішення присвоїти новозбудованій вулиці в районі вулиці Зерова ім'я Олександра Артемука.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
.jpg)
.jpg)
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.