У Копачівській громаді попрощалися з Героєм Олександром Романовичем
![](/resize/450x337/r/files/news/2024/08-01/387099/18.jpg)
На Харківщині героїчно поліг уродженець села Воєгоща Камін-Каширського району та житель Башової Луцького району молодший сержант Романович Олександр Миколайович. 30 жовтня йому виповнилося б 33. Молодий чоловік і тато, добрий син та брат, порядний односельчанин, мужній воїн. Спокійний і небагатослівний.
Про це пише Наш Край.
Після навчання в Луцьку та проходження строкової служби Олександр працював деякий час на заводі, потім далекобійником. У розквіті сил доля звела Сашка з Лілею. Молоде подружжя оселилося у Копачівській громаді, в селі Башова. Нещодавно настаралися на власну хату, але так і не встигли там разом пожити. Єдиною потіхою й розрадою для жінки став їхній трирічний синочок Назарчик.Олександр був мобілізований до війська у березні 2023-го. Проходив навчання на Львівщині. Згодом потрапив у лави 247-го батальйону 127-ї бригади. Це була перша в Україні бригада територіальної оборони, яка стала механізованою. Якраз у цей період до її лав й приєднався оператором взводу ударних БПЛА Олександр. Спочатку воював на півдні країни. Його урівноважений посидючий характер гармонійно вписувався у його посаду – оператора безпілотників. Умів вичікувати свою ціль й у найвдаліший момент по ній влучати. Через трохи формування передислокували на Харківщину.Там поблизу населеного пункту Тернова 26 липня Сашко і загинув. Їхню групу засік на позиціях ворожий дрон.
У центрі громади, в Копачівці, біля стели воїнам-Героям, відбулася громадська панахида. У горі зустрічали його дружина з синочком, батьки, брати, сестра, друзі, сусіди, односельці, представники громадськості та священники…Відспівали Героя в храмі пророка Іллі священники Рожищенського деканату Волинської єпархії ПЦУ.
Поховали Сашка у Башовій, де він із сім’єю проживав останні роки. Поряд з кладовищем – гарний ліс.«Добре, що хоч тут не ростуть чорниці», – тішився колись воєгощанець, оселившись у Башовій. Бо вже надто заморили його ті щоденні походи до лісу в дитинстві...Без батька ростиме тепер маленький синочок, вдовою залишилася молода дружина. Приказувала біля домовини її бабуся: «Краще б я тут лежала...» Тужливо вичитувала мати, що син знайшов спочинок на чужині...
Не на чужині... У рідному краї, під рідним небом, у яке наостанок, за військовим почесним церемоніалом, злетіли прощальні постріли.
Редакція Волинських Новин висловлює щирі співчуття родині Героя. Вічна пам’ять, честь та незгасна слава!
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це пише Наш Край.
Після навчання в Луцьку та проходження строкової служби Олександр працював деякий час на заводі, потім далекобійником. У розквіті сил доля звела Сашка з Лілею. Молоде подружжя оселилося у Копачівській громаді, в селі Башова. Нещодавно настаралися на власну хату, але так і не встигли там разом пожити. Єдиною потіхою й розрадою для жінки став їхній трирічний синочок Назарчик.Олександр був мобілізований до війська у березні 2023-го. Проходив навчання на Львівщині. Згодом потрапив у лави 247-го батальйону 127-ї бригади. Це була перша в Україні бригада територіальної оборони, яка стала механізованою. Якраз у цей період до її лав й приєднався оператором взводу ударних БПЛА Олександр. Спочатку воював на півдні країни. Його урівноважений посидючий характер гармонійно вписувався у його посаду – оператора безпілотників. Умів вичікувати свою ціль й у найвдаліший момент по ній влучати. Через трохи формування передислокували на Харківщину.Там поблизу населеного пункту Тернова 26 липня Сашко і загинув. Їхню групу засік на позиціях ворожий дрон.
У центрі громади, в Копачівці, біля стели воїнам-Героям, відбулася громадська панахида. У горі зустрічали його дружина з синочком, батьки, брати, сестра, друзі, сусіди, односельці, представники громадськості та священники…Відспівали Героя в храмі пророка Іллі священники Рожищенського деканату Волинської єпархії ПЦУ.
Поховали Сашка у Башовій, де він із сім’єю проживав останні роки. Поряд з кладовищем – гарний ліс.«Добре, що хоч тут не ростуть чорниці», – тішився колись воєгощанець, оселившись у Башовій. Бо вже надто заморили його ті щоденні походи до лісу в дитинстві...Без батька ростиме тепер маленький синочок, вдовою залишилася молода дружина. Приказувала біля домовини її бабуся: «Краще б я тут лежала...» Тужливо вичитувала мати, що син знайшов спочинок на чужині...
Не на чужині... У рідному краї, під рідним небом, у яке наостанок, за військовим почесним церемоніалом, злетіли прощальні постріли.
Редакція Волинських Новин висловлює щирі співчуття родині Героя. Вічна пам’ять, честь та незгасна слава!
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
![](/public/images/coment_smile.png)
Коментарів: 0
На Волині провели в останню дорогу воїна Руслана Подзізея
Сьогодні 19:06
Сьогодні 19:06
«Було до 40 викликів на добу»: як працюють аварійні бригади у Луцьку під час відключень світла
Сьогодні 18:44
Сьогодні 18:44
У Луцьку вшанували пам’ять видатної Лесі Українки
Сьогодні 18:25
Сьогодні 18:25
На Волині 20-річний хлопець пограбував неповнолітнього
Сьогодні 16:53
Сьогодні 16:53
На Запоріжжі загинув воїн з Луцької громади Тарас Пархомук
Сьогодні 16:37
Сьогодні 16:37
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.