У дитсадках пострадянських країн створені ідеальні умови, щоб захворіти, – лікар-епідеміолог

Хороший дитячий садочок – це той, де діти мають можливість щодня гуляти, бігати, гратися на свіжому повітрі, вихователі готові надати дітям невідкладну допомогу в разі травми, забою чи синяка і не змушують їх їсти, а в приміщеннях дотримуються належних показників температури та вологості повітря.

У цьому переконані голова національної експертної групи з інфекційного контролю, кандидат медичних наук, епідеміолог Андрій Александрін та телеведучий, кандидат медичних наук, лікар вищої категорії, педіатр Євген Комаровський, які обговорили питання відкриття після карантину дитячих садочків.

Нагадаємо, із 25 травня уряд дозволив відновлювати роботу дошкільних закладів.

Дитсадки потрібно відкривати

«За останні три місяці змінилися розуміння та підходи до карантину, профілактики, програм з інфекційної безпеки. Ми – прибічники того, щоб не зупиняти життя, економіку, цілу країну, а того, аби напрацьовувати ефективні заходи з інфекційної безпеки і дати можливість людям нормально пристосовуватися до життя», – сказав Андрій Александрін і додав, що дитячі садочки в Україні потрібно відкривати.

Він розповів, що експертна група з інфекційного контролю в умовах пандемії коронавірусу уважно стежить за практикою інших країн, зокрема за першими особами іноземних держав: «Ми жодного разу не бачили, щоб хтось був у масці чи респіраторі або щоб хтось забороняв гуляти в парках. Наприклад, прем’єр-міністр Великобританії Боріс Джонсон гуляв у парку після того, як перехворів коронавірусною інфекцією, і він спілкувався з громадянами в парку, дотримуючись, звісно, соціальної дистанції».

Безпечні дошкільні заклади – ті, де дітки гуляють, а кімнати провітрюються

Як повідомив Андрій Александрін, у планах національної експертної групи з інфекційного контролю – укласти рейтинг дитячих садочків. Найближчим часом кожен дошкільний заклад кількох міст країни перевірять за низкою показників, аби визначити, чи безпечний він для діток. Увагу зосереджуватимуть на тому, чи провітрюються приміщення та чи дітки гуляють на свіжому повітрі, а не на тому, скільки мов вони вчать.«На жаль, сьогодні в країнах колишнього СРСР у дитячих садках створені ідеальні умови, особливо в опалювальний сезон, для того, щоб діти захворіли. Тільки в наших країнах є такий термін, як сезонна гостра респіраторна вірусна інфекція, – розповів Андрій Александрін. – Сьогодні в дитячих садочках і школах знайти термометр чи гідрометр у класах чи спальних кімнатах неможливо. Їх немає ніде. Насправді це велика проблема. Крім того, для закладів купують ультрафіолетові лампи, спиртові антисептики, а підлогу миють хлоркою».

На його думку, до ефективних заходів, яких потрібно дотримуватися в садках, і не тільки в період пандемії коронавірусу, належать чітке дотримання визначених рекомендацій санітарно-гігієнічних норм, зокрема вчасне провітрювання кімнат і забезпечення в приміщеннях повітрообміну, належних показників температури та вологості повітря, а також щоденні прогулянки за будь-якої погоди та в будь-яку пору року протягом не менше чотирьох годин. Лікар акцентував, що, до прикладу, провітрювати кімнати, роблячи протяги, можна тоді, коли дітки гуляють чи граються на вулиці.

Чіткі правила та налагоджена комунікація

«Нам потрібна координація зі сторони держави з чіткими алгоритмами дій чи правилами, які всі мають виконувати. Ми повинні доносити цю важливу інформацію до вихователів, батьків, – наголосив епідеміолог. – Ми завжди наводимо аналогію: чому в торгових центрах, на автозаправках тощо є можливість помити руки, працює механічна система вентиляції, а в дошкільних закладах і школах – ні?»

Та додав, що, відповідно до рекомендацій ВООЗ, перед тим, як розпочати впроваджувати певну програму з інфекційної безпеки, потрібно заручитися підтримкою перших осіб держави й розробити мультимодальний підхід.

«Прихильність, на жаль, у нашій країні відсутня. Чому? Тому, що ми бачимо, що наші лідери ходять у гумових рукавичках, носять маски, чіпляють противірусні значки», – зауважив Андрій Александрін.

Та додав, що за умови правильно налагодженої комунікації з батьками і вихователями вистачить приблизно місяця для того, аби звикнути до провітрювання приміщень і температури повітря в кімнатах на рівні 19–21 градуса.

Щаслива дитина – сита дитина зі смартфоном?

Своєю чергою, Євген Комаровський підкреслив, що норми та режим у дитячих садочках не повинні залежали від бажань батьків, а їх виконання має контролюватися відповідними державними органами.

Він також пояснив, чому історично так склалося, що ми не звикли провітрювати приміщення, особливо дитячі кімнати: «Тому що тисячі поколінь наших предків виросли в голоді й холоді. Ми інстинктивно найбільше боїмося замерзнути і залишитися без їжі. У нас збереглася історична пам'ять, коли на цілу родину була одна пара взуття… Тому для нас щаслива дитина – це тепла, сита дитина з великими щоками. Натомість худа дитина – голодна і нещасна, яку потрібно швидше нагодувати. І все одно те, що дитина не гуляє, не дихає свіжим повітря і тупиться днями у смартфон».

Більшість інфікується вдома

Насамкінець епідеміолог Андрій Александрін нагадав, що, згідно зі статистикою ВООЗ, 75–85% осіб інфікувалися коронавірусом у родинах.

«Тому, які ми умови не створювали б у садочках, на робочих чи громадських місцях, до тих пір, поки люди не змінять свою поведінку, не почнуть дотримуватися програм профілактики, особистої гігієни в сім’ях, усе буде марно», – резюмував він.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---