У Бучі щодня знаходять нові тіла замордованих українців

Застрелені пострілом у голову, із зав’язаними руками та очима - про жахіття, які вчинили росіяни у Бучі, ще довго свідчитимуть вулиці цього розбитого обстрілами містечка, всього за 20 кілометрів від Києва. Поки що там говорять про щонайменше 300 загиблих насильницькою смертю бучанців. Насправді їхня кількість ще більша. Бо щодня там знаходять нові тіла замордованих українців.

Про це йдеться в ТСН.

Павло вперше бачить стихійну могилу, де поховали його друзів. Вона на подвір’ї чужого дому. Сюди, вбите подружжя та ще двох розстріляних чоловіків принесли сусіди. І розказали Павлу, за що вбили його близьких.

«Вони відмовилися покидати свою квартиру, а ці захотіли тут оселитись. Кадировці, здається. І отак розстріляли», - кажуть чоловіку.

На кожній вулиці Бучі досі пахне смертю. Такі стихійні поховання тут у кожному кварталі. Найбільше - біля церкви. У ньому щонайменше 50 тіл. У чорні пакети складали не всіх, декого просто скидали в яму. Видно, що у людей зв’язані руки, їх однозначно катували.

За офіційними даними загиблих у Бучі понад три сотні. Та насправді більше. Просто знайти всіх поки не встигли.

Знімальна група ТСН знайшла випадково тіло хлопця. Просто зазирнули у недобудову із бучанцем Юрієм. Він з вікна висотки навпроти бачив, як ще на початку березня росіяни вели сюди людину. Чоловік і подумати не міг, що увесь час тут лежить загиблий. «Стріляли до рота, бо повний рот крові. Зверніть увагу, руки зав'язані», - показує чоловік.

А ще зав’язані очі. «Ми з дідом бачили, як його вели. П’ятеро людей вели одного», - каже Юрій.

Поряд працюють сапери. Журналісти повідомляють правоохоронцям про свою знахідку. Ті просять вийти з приміщення. Вони припускають, тіло чоловіка може бути заміноване, тож беруться це перевіряти.

«Є спецільно встановлені розтяжки, які після себе орки залишили. Вони можуть мінувати авто, як відчинити - мінування спрацює. Вони під тіло можуть закласти гранату, а коли змістиш, може вибухнути», - пояснює заступник начальника ГУ ДСНС Київщини Богдан Данилюк.

Розбиті будинки, лікарні, крамниці у своїх пошматованих обстрілами стінах ховають сотні трагічних історій. Як школа, у дворі якої стояла артилерія росіян.

Ту ховалась сотня людей, але вижили не всі.

«Орда кинула сюди гранати. Ми ось дві знайшли. Вони казали 4 штуки. Дівчина тут загинула», - кажуть сапери.

А всіх інших вигнали просто неба, під вогонь ворожої артилерії і обстріли з ракет. Увесь місяць окупації в Бучі лишалось понад 3 тисячі людей. Тепер більшість без даху над головою. Хоч якось їх підтримати намагаються українські армійці - привезли польову кухню, аби нагодувати гарячим.

Та найбільша тут черга за ліками. Їх так само, як і свіжі продукти, в Бучі просто не знайти.

Прийти за гуманітаркою насправді можуть не всі бучанці. У містечку відсутнє світло, а відтак і доступ до зв’язку та інформації, тож багато хто з людей і досі не знає, що Буча вже звільнена від окупантів.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---