Творчість без кордонів: луцький «ГаРмИдЕр» готує українсько-грузинську прем’єру

Театр «ГаРмИдЕр» знову готує для своїх шанувальників щось особливе. Четверо волинських акторів Юлія Яцун, Сергій Панас, Анна Співачук та Вадим Хаїнський нині живуть і працюють у Грузії в місті Ланчхуті разом з грузинськими колегами.

Ідея створити спільний українсько-грузинський проєкт виникла ще два роки тому, коли гармидерівці їздили в Батумі на міжнародний театральний фестиваль з «Апокрифами» Лесі Українки.

«У наших країн багато спільного. Та й загалом, якщо люди підходять одне одному по духу – чому б не зробити щось спільне? Тож ми вирішили створити спільну виставу, – розповідає Юлія Яцун. – Реалізувати свій задум планували навесні минулого року. Вже навіть квитки до Грузії придбали. Але, на жаль, у наші плани втрутилися пандемія і карантин. Тож довелося цей проєкт відкласти з надією, що повернемося до нього наступного року».

Цьогоріч, щойно дізналися, що кордон з Грузією відкрито, гармидерівці почали збиратися в дорогу. І 18 травня вже зустрілися з друзями на грузинській землі.

Над проєктом нині працюють четверо акторів з Луцька та четверо – із різних грузинських театрів.

«Спочатку, ще торік, планували поставити п’єсу Славомира Мрожека. Та цього разу режисер Отар Катамадзе запропонував нам поставити не класичну виставу, а щось інше, – провадить Юля. – У перші чотири дні він задавав нам теми – любов, дружба, ненависть, взаєморозуміння, сім’я, війна, смерть… Тобто ті, які важливі для всіх – незалежно від національності. На кожну з цих тем ми ділилися своїми емоціями, переживаннями, історіями, або розповідали чиїсь знакові історії, особливо про війну».

Режисер усе занотовував. І на основі цього вималювалося вісім постатей – кожна зі своєю історією. Нині кожен з акторів працює над своїм монологом. Це буде вісім історій, переплетених спільною темою.

У цій виставі тема війни є ключовою. На думку акторів, те, звідки ти, не відіграє особливої ролі, адже і Грузія, і Україна мають спільного ворога.

«Дуже круто, що ці чотири дні ми мали нагоду спілкуватися, адже це дало змогу краще пізнати одне одного, зрозуміти і здружитися», – додає акторка.

Згодом до команди доєдналася хореограф і почалися репетиції. Вони відбуваються щодня. Графік в акторів дуже насичений: репетирують зранку й до обідньої перерви, а потім до пізнього вечора.

Коли випадає нагода, українські актори разом з грузинськими друзями вирушають на екскурсії, аби насолодитися неймовірними краєвидами, на які така багата ця країна. До того ж, зізнаються, це неабияк сприяє тімбілдінгу, адже є нагода поспілкуватися й краще пізнати одне одного.

«Двічі їздили в Батумі. Неймовірно гарне місто. Побували у монастирі в Кутаїсі, у музеї просто неба, – розповідає Юля. – Коли є можливість відпроситися на кілька годин, то завжди її використовуємо, щоб кудись поїхати й щось подивитися».

Вчаться актори й долати мовний бар’єр. Із деякими грузинськими колегами спілкуються російською, із деякими – англійською. А для тих, хто не розмовляє ні російською, ні англійською, перекладає режисер.

До слова, вистава буде двомовною. До монологів українських акторів пишуть субтитри грузинською мовою. А грузинські історії також перекладуть українською і під час прем’єр в Луцьку будуть українські субтитри.

Просто під час репетицій народжується й музика до майбутньої вистави. Її разом з режисером пише молодий грузинський композитор.

«Прикольно, що режисер нам дає певну свободу, – додає Юля. – Свої монологи ми писали самі, а він вже редагував, казав, що треба викинути, що змінити. Так само й на сцені: ми робимо, він коригує. Тобто у нас – співтворчість».

Прем’єру вистави заплановано на 15-16 червня у Грузії в Ланчхуті. А в середині липня грузинські актори приїдуть до Луцька й відбудеться дві прем’єри в «ГаРмИдЕр ангар-stage».

Оксана ГОЛОВІЙ

Фото з архіву акторів театру «ГаРмИдЕр»

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---