«Туризм – це дуже ліквідна галузь, яка може приносити мільйони»: у Луцьку обговорили шляхи розвитку туристичної галузі в українсько-польському поозер’ї

У четвер, 20 травня, в Луцьку провели дискусійну панель «Брендинг як інструмент підвищення ефективності функціонування туристичної дестинації» в рамках проєкту «Українсько-польське поозер’я – край легенд: відкрий та насолоджуйся незвіданим» Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014-2020, який упроваджується за підтримки Європейського Союзу.

Організаторами заходу стали головний бенефіціар проєкту Волинська обласна рада та бенефіціар проєкту гміна Влодава. Враховуючи карантинні обмеження, дискусійна панель між українською та польською сторонами відбувалася в режимі онлайн.

До дискусійної панелі з обох боків долучилися представники органів місцевого самоврядування, громадських організацій, туристичних інституцій, науковці, ЗМІ.

Як зазначають організатори проєкту, конкуренція між туристичними локаціями постійно зростає, тому для того, аби туризм у нашому краї активно розвивався, треба працювати над створенням оригінальних туристичних продуктів та використовувати ефективні засоби реклами.

Із цією метою й було організовано дискусійну панель, під час якої українські та польські учасники проєкту мали нагоду обмінятися досвідом зі створення туристичного бренду та його просування й поміркувати над тим, у який спосіб можна найбільш ефективно популяризувати природну спадщину прикордоння.

Територія проєкту, яка охоплює гміну Влодава і Шацьку територіальну громаду, як зазначають його ініціатори, – самобутній географічний регіон з великою кількістю озер, річок, лісів, з багатою культурою та історією. А це неабияк сприяє розвитку транскордонного туризму.

«Слава про такі мальовничі озера, як Біле у Польщі та Світязь в Україні, уже давно перетнула національні кордони. Однак небагато жителів Люблінського воєводства чули про такі чудові озера, як Пісочне, Люцимер, Перемут, так само, як і дуже мало українців знайомі з прекрасними озерами у гміні Влодава, – додають організатори. – Цим унікальним місцям бракує промоції та яскравого візуального образу, який виділяв би ці туристичні локації на тлі інших».

Із їхніх слів, проєкт покликаний зробити внесок у розв’язання цієї проблеми шляхом створення майданчика для донесення інформації про значні рекреаційно-туристичні можливості транскордонного краю до широкого загалу громадян в обох країнах.

Основні заходи проєкту передбачають організацію спільного транскордонного фестивалю «Озерна містерія», створення сайта, що функціонуватиме українською, польською та англійською мовами, розробку концепції просування туристичного бренду,дослідження історико-краєзнавчого пласту озерного краю, здійснення навчального туру до Республіки Польща та виготовлення сувенірної продукції.

Це все забезпечить активну промоцію природної спадщини українсько-польського прикордоння та сприятиме зростанню його туристичної привабливості.

«Усім добре відоме озеро Світязь, тож ми вирішили зосередити увагу на не менш гарних, але менш відомих озерах Шацької територіальної громади – Пісочне, Люцимер та Перемут, – зазначив координатор проєкту Олег Щерба. – У реалізації проєкту ми поставили перед собою три конкретні цілі: забезпечити активну промоцію озер українсько-польського прикордоння, аби збільшити кількість туристів, створити спільний продукт, який популяризуватиме природну спадщину прикордоння, підвищити спроможність усіх зацікавлених сторін, аби створити привабливий імідж території українсько-польського поозер’я як привабливої і перспективної туристичної дестинації».

Бачення туристичного потенціалу гміни Влодава з польської сторони представила Анна Чайка.

Під час дискусійної панелі Шацький селищний голова Сергій Карпук розповів присутнім про принади й перспективи Шацького краю та закликав працювати разом над створенням туристичного бренду Шаччини.

«На Шаччині – близько тридцяти озер. Тож екотуризм – саме та галузь, яку можна активно розвивати, – вважає він. – Перебуваючи в наших краях, кожен зможе знайти заняття та вид відпочинку до душі, а також скуштувати екологічно чистих ягід, грибів та, звісно, знаменитих світязьких пончиків. Відтак окрім екотуризму, можемо говорити й про гастротуризм, який набуває все більшої популярності».

А директорка санаторію «Лісова пісня» Руслана Дибель презентувала заклад, розташований в одному з наймальовничіших куточків Волині на березі озера Пісочного. Саме на його базі планують провести транскордонний фестиваль «Озерна містерія».

«Розповідати про наш санаторій можна багато. Але краще приїхати й побачити на власні очі, – зазначила вона. – Тож будемо раді гостям – і землякам, і колегам з-за кордону».

Цікавою та пізнавальною була презентація начальника відділу туризму департаменту зовнішніх зносин, залучення інвестицій та з питань туризму і курортів облдержадміністрації Станіслава Ольшевського. Зокрема він поділився напрацюваннями та лайфхаками, як зробити місцевість привабливою для туриста.

«Ідеальний план – коли імідж території є позитивним. Тоді він поглинає негативний. Як приклад – ситуація з обмілінням Світязю. Це явище було ситуативним, але після низки публікацій нам довелося чимало попрацювати над відновленням позитивного іміджу цієї території, – зазначив він. – Закликаю колег завжди працювати зі ЗМІ заради формування позитивного іміджу тієї чи тієї території».

З його слів, Шацьке поозер’я – це приблизно 600 тисяч туристів за сезон, що триває усього три місяці.

Щоб побороти негатив та створити позитивний імідж, зауважує Станіслав Ольшевський, потрібні три речі: консолідація громади, влади та бізнесу, створення брендингу, починаючи від розробки звичайного логотипу й до формування цілісного бренду, промоція, яка мусить працювати в комплексі.

«Якщо усе зробити правильно, ми отримаємо розвиток інфраструктури, відповідно, збільшиться потік туристів, крім того, зростуть надходження до бюджетів усіх рівнів, – додав він. – Туризм – це дуже ліквідна галузь, яка може приносити мільйони».

Туристичний брендинг – модний термін чи дієвий інструмент? Як він працює в Україні? Чи ефективний він в умовах вітчизняних реалій? Про це, а також про те, як ефективно впроваджувати туристичний брендинг, детально розповів радник міського голови Львова Остап Процик. Зокрема він зауважив, що не варто плутати логотип і бренд, який є набагато ширшим поняттям.

Із польського боку своїм баченням того, як застосовують брендинг для популяризації туристичних локацій у Польщі, як він впливає на розвиток туристичної галузі, поділилася директорка місцевого громадського об’єднання «Поліська долина Бугу» Юстина Ділінек. Її доповнила директорка Люблінської регіональної туристичної організації Дорота Лаховська.

Начальниця управління туризму та промоції Луцької міської ради Катерина Теліпська поділилася досвідом створення логотипу міста та детально розповіла, як це може працювати на створення туристичного іміджу й упізнаваного бренду.

Експертка проєкту з української сторони Ольга Шарута розповіла про дослідження історичного та культурного пласту українсько-польського прикордоння, результати якого використовуватимуть у розробці туристичного бренду та сувенірної продукції, а також у підготовці сценарію спільного транскордонного фестивалю.

«Наша мета – створити впізнаваний візуальний образ, який з одного боку означав би тенденції розвитку Шацької громади, а з іншого визначав би менш розвинену територію озер Перемут, Пісочне і Люцимер, – зазначила вона. – Здійснюючи краєзнавче дослідження, ми мали багато викликів і завдань. Зокрема збирали загальну інформацію, яка характеризувала б загалом Шацький регіон, а також виокремлювали унікальну інформацію, що характеризувала б ті місця, до яких ми хочемо привабити туристів, аби вони могли відчути неповторність цих місць».

З її слів, уперше зібрано такий пласт унікальної інформації, яка поєднала і науковців, і майстрів. Шацький регіон – та унікальна місцина, де сучасність тісно переплітається з історією.

Дослідження проводили в кількох напрямках – історичному, географічному, етнографічному і культурному. При розробці візуального образу, який характеризував би всі ці елементи та був би конкурентним, враховували дуже багато тенденцій.

«Розробляючи бренд, ми враховували ті критерії, які наразі є актуальними, – додала Ольга Шарута. – Він має бути лаконічним, упізнаваним, поліасоціативним, водночас легко сприйматися та давати емоцію – те, до чого прагне сучасний турист. Таким чином бренд і працює, бо людина, яка відчула емоцію в певному місці, хотітиме повернутися туди, згадуватиме це місце й популяризуватиме його».

Наслідком роботи є пропозиція у розробці логотипу використати образ білого латаття.

«Біле латаття – це чітка ідентифікація з водою, з унікальністю цього регіону, який має дуже багато червонокнижних рослин, рекреаційні та природоохоронні зони, зберіг велику кількість тварин і рослин, яких немає в інших регіонах, і водночас є чистим та недоторканим. Саме це відчуття ми хочемо викликати в туриста, який приїде на озера, – пояснила експертка. – Латаття має довге коріння і білу квітку, це ніби поєднання глибокої історії цього краю із сучасними тенденціями. Оскільки проєкт має назву «Українсько-польське поозер’я – край легенд: відкрий та насолоджуйся незвіданим», то в корінні цього латаття я бачила б стилізований образ русалки, а в листочках квітки можна буде зашифрувати певні образи, які будуть впізнаваними й легкими».

Крім того, цей бренд має бути легким у переданні ремесел, адже прогнозують, що різні майстеркласи відбуватимуться саме в цій місцині, а його елементи буде легко застосовувати і в вишивці, і в будь-яких виробах місцевих майстрів, а також наносити на сувенірну продукцію.

Ще один момент, який враховували, – доступність для людей з інвалідністю. Важливо, щоб цей елемент можна було відчути на дотик.

Образ білого латаття – це і про глибокі фольклорні традиції цього краю. У різних інтерпретаціях легенд він присутній. Крім того, цю рослину використовують у народній медицині.

Також своїми ідеями поділилася польська експертка Юліта Пайкс. Зокрема вона розповіла про історико-культурні дослідження, які було проведено в рамках проєкту.

«Будуючи туристичну марку українських та польських озер, ми маємо зосередитися на прониканні культур і традицій прикордоння, – зазначила вона. – Першим зі спільних елементів є мова прикордоння, тобто проникнення різних говірок, які є характерними для цієї території. Наприклад, на території Влодави є говірка, що включає елементи української, польської та білоруської мов. Інший елемент – традиційний одяг, ткацькі елементи, характерні для української та польської територій. Ще один момент – ремесла і торгівля, зокрема низка ремесел, що зникають – соломоплетіння, гончарство тощо».

З її слів, важливим елементом є також флора і фауна, що типова для нашого регіону і є під охороною. Багато спільного і в обрядовості та усному фольклорі, а також у традиційній кухні. Ще одним елементом, на який треба звернути увагу, є народне мистецтво та народна медицина.

Важливим елементом є легенди. Польська експертка звернула увагу на дві з них, які можна було б використати в розробці спільної туристичної марки. Одна з них – про те, що від озера Білого до озера Чорного є підземний потік. За легендою, ці озера поєднує клубок білих ниток. Друга – про містечко, що затонуло в озері. Ще одна легенда – про озера-близнюки: Біле і Світязь з’єднані підземною протокою.

«Знаряддя туристичного бренду – це графічний знак, візуальна ідентифікація, слоган, звук і в результаті продукт, – наголосила експертка. – Керуючись гаслом проєкту, у логотипі пропоную використати кольори прапорів України та Польщі, пов’язаних золотою ниткою».

Учасники дискусійної панелі дійшли висновку, що обмін досвідом був надзвичайно корисним для напрацювання туристичного бренду українсько-польського поозер’я,та намітили подальші кроки в реалізації проєкту.

Оксана ГОЛОВІЙ

Фото Олександра ДУРМАНЕНКА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---