«Цигарка – повільний убивця»: історії волинян, які через роки побороли цю звичку

«Куріння вбиває». Такий напис є навіть на пачках цигарок. Менше з тим, багатьох затятих курців це мало турбує і вже точно не спиняє. Утім медики б’ють на сполох. Адже у світі кожні сім секунд унаслідок куріння помирає людина.

Про природу згубної звички, виникнення залежності від нікотину, ризики та наслідки ми розпитали у завідувача пульмонологічного відділення Луцької міської клінічної лікарні Віктора Матвейчука.

Усім відомо, що до Європи тютюн потрапив завдяки Колумбу, який привіз його до іспанського двору з експедиції в Америку. Довгий час рослину вирощували як декоративну. А перший курець там взагалі потрапив за ґрати, бо через дим, який він випускав, чоловіка вважали одержимим дияволом. Термін «куріння» вигадали тільки в кінці XVII століття. А до цього це називалося «сухим пияцтвом». Ця звичка ставала усе популярнішою серед європейців. Курити було модно. Мало того, французький посол Жан Ніко, на честь якого назвали речовину нікотин, в середині XVI століття привіз тютюн до Франції і поширював його як лікарський засіб. А під час Другої світової війни у пайку в нацистських солдатів обов’язково були сигарети. За статистикою, епідемія куріння в ХХ столітті забрала понад 100 мільйонів життів. У ХХІ столітті ця цифра може бути більшою в рази.

У 1977 році, вивчивши сумну статистику щодо захворюваності на рак, Онкологічне Співтовариство Сполучених Штатів Америки запропонувало запровадити Міжнародний день відмови від куріння. У світі його відзначають кожного третього четверга листопада. Цьогоріч ця дата припадає на 21 листопада.

«Є певний наркотичний середник, який провокує залежність від нікотину, – пояснює Віктор Федорович. – Тому природа цієї звички проста: цікавість і приклад оточення. Діти бачать, що курять батьки, у кінофільмах круті хлопці часто з сигаретою. Спробував із цікавості покурити раз-другий-третій, а далі виникає психічна залежність, за нею – фізична. Курцю важко відмовитися від цигарок. Залежність від нікотину – хвороба. Її небезпека в тому, що вона не виявляється зразу. Хвороби в курця починаються приблизно через п’ять-сім років. Цигарка – повільний убивця. На жаль, здебільшого люди спиняються, коли вже бачать наслідки своєї шкідливої звички.

Куріння впливає на всі органи і системи. Я поясню як пульмонолог. Природа дала нам неймовірний захист дихальної системи. Наш респіраторний епітелій складається з клітин, які мають війки, так званий війчастий епітелій. Ці війки рухаються тільки в один бік, знизу вгору – як ескалатор у метро. Через легені проходить дуже великий об’єм повітря, яке не завжди чисте: там є і мікроорганізми, і пил, і всілякі полютанти, і пилок. Усе це ми переробляємо, але ж не кожен хворіє. Ці речовини війками виносяться знизу доверху і ми звільняємося від них. А те, що залишилося, знищують клітини, що відповідають за імунітет. Так працює наша легеня.

Коли людина викурює цигарку, то практично вона по тому «газону» проходить «катком» цигаркового диму. Середній курець викурює за день пачку цигарок – 20 штук. Тобто «каток» проходиться 20 разів. Із часом наш «ескалатор метро» втрачає «східці» і вже не може винести нагору ту кількість мікроорганізмів, пилу, часточок, вони залишаються і починають провокувати переподразнення у бронхах. А організм захищається. Починає більшати клітин, які виділяють слиз для того, щоб зволожити бронхи. Але це до пори до часу. Слизу більшає, бронхи закупорюються, тому курець має зранку прокашлятися, тобто викинути той слиз, який уже не виводиться з організму.

Зазвичай людина просто сковтує його і не відчуває дискомфорту, а курець починає його відчувати. У такої людини відбувається зміна структури бронха, він деформується. Потрібні клітини розчиняються й перетворюються на сполучну тканину. Нормальна клітинка знищується й утворюється так звана була – порожній простір в самій легеневій тканині. Починаються бронхіти, у гіршому разі розвивається рак легень, тому що місцевий імунітет страждає, він уже не може повністю вивести зруйновані клітини, а ті клітини, що відповідають за імунітет, не встигають спрацьовувати, бо на них збільшується навантаження».За статистикою, каже медик, із 10 пацієнтів, хворих на рак, 9 – курці. І зазначає, що перспективи у нас були хороші, бо ухвалили потрібні закони про заборону куріння в громадських місцях, реклами тютюнових виробів на телебаченні, у друкованих ЗМІ тощо. З 2010 до 2017 року у нас стало на 20% менше курців. В Україні було близько 40% курців-чоловіків і біля 9% – жінок.

А вже у 2019 році ця цифра не скорочується, навпаки, кількість курців не набагато, але збільшилася. У 2019 році дані такі: 42% курців-чоловіків і 9,5% – жінок. Загалом у світі, за статистикою, від наслідків куріння кожні сім секунд помирає людина, наголошує пульмонолог.

Чи ж можна позбутися звички, яку курець набував роками? Однозначно – так! Про це розповідають люди, яким вдалося кинути курити. У кожного з них була своя мотивація. У кожного – своя історія. Та всі як один вважають це своєю перемогою і запевняють: якщо зібрати силу волі в кулак, поставити перед собою мету, це зробити цілком реально.

Павло Марчук, 41 рік, звукорежисер:

«Я курив із 10 класу. Якщо чесно, думки про те, щоб позбутися цієї звички, періодично виникали, але чомусь я не вірив, що зможу. Але якось поїхав на десять днів на відпочинок в Іспанію. І там на сьомий день у мене закінчилися цигарки, які брав із собою. Подумав, що місцевих купувати не буду, бо хіба не потерплю кілька днів, щоб не диміти? Протримався без цигарок три дні. І зрозумів, що курити мене не тягне, можу спокійно без цього обійтися. Коли приїхав в Україну, так і не закурив. Відтоді минуло вже півтора року».Дмитро Кобель, 31 рік, тренер з кікбоксингу:

«Не скажу, що я був затятим курцем, так, бавився років два. Але вчасно зрозумів, що спорт і куріння – речі непоєднувані. Подумав, що й без цього можна прекрасно обійтися. А от батько курив з 20 років, викурював по три пачки цигарок за день, штук 50 точно. У нього ранок починався із семи штук під каву: одну докурював, від неї підкурював іншу. А чому кинув? Бо почав сильно кашляти, було важко дихати. Звісно, відвикати йому було дуже важко, казав, навіть часом снилося, що курить. Але ж спортсмени – люди, які мають достатню силу волі. Тому йому таки вдалося позбутися цієї згубної звички, вже років два тримається. Нині батькові 56, мені – 31, обоє ведемо здоровий спосіб життя й інших до цього закликаємо».

Наталка Веремчук, 42 роки, педагог:

«Мій стаж куріння – понад десять років. Завжди вважала, що кинути курити дуже легко. Особисто я кидала разів… надцять. Потім казала собі: курила, курю і буду курити. Особливо ця звичка загострювалась за кордоном. Замість того щоб економити на пачці цигарок(а це, на хвилю, €5,50 або щонайменше 14 злотих за пачку), курити хотілося все більше і більше... Ну так, заробляєш же. Важко було в Італії: саме там щогодини люди, які курили, мали п’ять хвилин на перерву. Хто ні – працював. От там я і навчилася працювати, курити, пити каву, розмовляти по телефону – все разом. Звичайно, я тішилась тим: молода, гарна. Можу дозволити собі курити. Ні, дозволити це собі я можу і зараз. Але ж є одне але... Я пішла у спортзал. Читала багато про здоровий спосіб життя і все таке. Не можу сказати, що кинути курити мені вдалося зразу. Спочатку я підкурювала три рази на тиждень, навіть не знаю, чому саме три. Потім мені стало шкода витрачати гроші на цигарки. А згодом я зрозуміла, що мені добре без них! Уявляєте? Я не хочу курити. Мало того, спокійно почуваюся в компанії курців і мене не тягне!

І хоча за рік на зекономлені гроші я не поїхала до Єгипту (бо багато витрачаю на вбрання, та й була я у Єгипті), відмову від куріння вважаю своєю особистою великою перемогою! І ще хочу сказати, що це міф – коли кидаєш курити, то поправляєшся. Неправда. Позбутися цієї звички насправді реально. Головне – мати мету. І вибір. От як у мене: або спортзал, або жирна 43-річна баба. Вибрала спортзал. І хоча я ще на шляху до своїх дівочих 53 кг (хоча не впевнена, чи вони мені вже треба), кидати спортзал я точно не буду і повертатись до куріння – також».Михайло Головій, 23 роки, будівельник:

«Курити я почав підлітком – у класі восьмому. Спочатку було цікаво спробувати, потім якось непомітно втягнувся. На день дві пачки цигарок не вистачало. Але з часом куріння не приносило вже мені такого задоволення, як колись. От і подумав: а навіщо це мені взагалі? Чи тяжко було? Звісно. Перші два тижні, місяць, два, три… Бувало, що навіть снилося, як курю. Але якщо зібрати волю в кулак і поставити мету, то від цієї звички можна відмовитися навіть без усіляких там пластирів і пігулок. Я з собою боровся приблизно рік. І виграв! 4 грудня буде два роки, як не курю. Зараз узагалі відчуваю відразу до цигаркового диму».Сергій Веремій, 38 років, тимчасово безробітний:

«Мій стаж курця – приблизно 22 роки, почав курити в класі 11-му. Про те, щоб кинути, всерйоз якось не задумувався, пробував не курити, але мене вистачало на два-три дні. Коли не курив, то навіть почувався кепсько, тягнуло до цигарки. Мав сильну потребу в нікотині. Але все-таки вирішив подумати про своє здоров’я. Була, звісно, ще одна мотиваційна причина: їхав на роботу за кордон, а там курити дорого. Крім того, хотів довести і собі, і колишній дружині, що люди змінюються, що я маю силу волі. Це було торік восени. Я купив таблетки «Табекс», які порекомендували знайомі, що кинули курити. Прикол цих таблеток у тому, що ти можеш курити, але воно тобі не лізе. Психологічна тяга, звісно, ще лишається, є й така собі м’язова пам’ять – хочеться піднести руку до рота, як із цигаркою, бо ж робив це кілька сотень тисяч разів. Мені було аж ніяк не легко кидати. Тому знову братися за цигарку й не думаю. А коли через пів року почав відчувати ефект – припинилися задишка, пітливість, нервовість, став кращий колір шкіри, нормалізувався сон – то остаточно утвердився у своєму рішенні».До слова, те, що цигарка ніби заспокоює під час стресу, – абсолютний міф. Навпаки, вона збуджує нервову систему. І хіба не краще для релаксу послухати приємну музику, з’їсти шоколадку, цукерку чи улюблене тістечко? Крім того, куріння – «задоволення» не з дешевих. Тож спробуйте заощадити на цигарках – може, назбираєте на авто чи мандрівку?..

Оксана ГОЛОВІЙ

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---