Цар, комуністи і Бандера: 500-річна історія неоднозначного луцького скверу

Сьогодні тут знову кипить життя – планують встановити пам’ятник Степану Бандері. Сквер, хоч і розташований на центральній вулиці, але не дуже доглянутий. Принаймні не так, як сквер зі скульптурою Костя Шишка чи публічний простір з фонтаном на Театральному майдані.

Ділянка на вулиці Лесі Українки між будинками 16а та 24 має довгу історію, яку можна простежити протягом останніх 500 років щонайменше.

Клаптик Луцька дуже цікавий. Спочатку тут була православна церква, потім вона стала греко-католицькою, згодом знову православною, а відтак вдруге греко-католицькою, щоб зрештою тут постав римо-католицький костел.

В пізніші часи симпатики комуністів тут встановили радянську владу, потім тут комуністів судили, відтак встановили пам’ятник Йосипу Сталіну. Спершу сквер прикрашало погруддя російського царя, після Сталіна – луцького комуніста Степана Бойка, а тепер пропонують Бандеру.

Така є особливість міського простору – тут шар за шаром накладаються сенси різни історичних періодів та настроїв.

Про Михайлівську церкву на Заглушецькому передмісті відомо з XVI століття. Тут відбувалися певні події в часи Берестейської унії. На початку XVIII століття храм занепав і його віддали римо-католицькому ордену тринітарів, який спершу облаштував колишню церкву під свої потреби, а невдовзі збудував тут величний бароковий костел із монастирем.Вже у 1870-х роках не залишилося і сліду від костелу, був лише монастир. У 1880 році будівлю трохи переобладнали і розмістили в ньому Окружний суд. Саме в ньому працював батько сіамської принцеси Іван Десницький, похований біля собору на Театральному майдані. Могила, до слова, збереглася.

Історичні цікавинки не покинули монастиря тринітарів після цих подій. Майже на тому місці, де раніше стояв костел, вирішили спорудити православну каплицю. Її за кошти Луцького братства збудували у 1894 році для кількох ікон, виготовлення яких у Москві замовив генерал-лейтенант Всеволод Панютін. Головна ікона ‒ Іверської Богоматері.

Каплицю запроектував архітектор Григорій Артинов, випускник Петербурзького державного училища цивільних інженерів. За деякою інформацією, він був членом Луцького братства. До речі, через кілька років за його проектом збудували церкву на Рованцях, а також луцькі казарми.Для каплиці братство викупило шматок міської землі перед Окружним судом, і там почалося спорудження каплиці. Вона мала розміри всього 4,75х4,7 метра, тобто майже квадратна. Її звели досить швидко – за 3 тижні і 2 дні.

Каплиця була збудована у популярному тоді цегляному стилі з червоної та жовтої цегли. Його перевага – висока пластичність декорування. Стіни й архітектурні елементи були справді гарними. Вікна невеличкої каплиці мали кольорове скло. Верхню частину вважають виконаною у псевдоруському стилі. Її урочисто освятили 25 травня 1894 року.

Перед самою Першою світовою війною працівники Окружного суду вирішили відзначитися: з їхньої ініціативи в Луцьку встановили перший в місті бронзовий монумент.До появи першого бронзового на граніті пам’ятника в Луцьку спричинилася династія Романових. Ще в 1890 році місто відвідав імператор Олександр ІІІ. Для цього з Ківерців до Луцька навіть проклали залізницю. У жовтні 1913 року з ініціативи Окружного суду поставили йому пам’ятник. Він був типовим для міст імперії – бюст царя і двоголовий орел на високій стеллі. Встановили пам’ятник у внутрішньому дворі суду. Проте в часи Першої світової війни пам’ятник зник. Зараз на його місці клумба.У часи австрійської окупації Луцька 1915-1916 років поруч з Окружним судом страчували російських шпигунів. Фото принаймні однієї такої дуже масштабної процесії збереглися. Після суду шпигуна вивели з приміщення монастиря бернардинів, що нині біля собору Святої Трійці на Театральному майдані, провели по теперішній вулиці Лесі Українки, довели до приміщення суду і повісили.Зовсім скоро колишній монастир тринітарів опинився в центрі революційних подій. 16 листопада 1917 року тут зібралися військові – усі частини Луцького гарнізону, які підтримали встановлення радянської влади.

Але зовсім скоро саме тут комуністів уже судили. Після встановлення на Волині польської влади тут залишилася група комуністів, яка продовжувала діяльність.

Польська поліція стала виявляти колишніх членів революційних комітетів, викликала їх на допити. Дехто потрапляв у в’язницю. В листопаді 1927 року в Луцькому окружному суді відбувся процес над 57 особами української та єврейської національностей, які підозрювалися у членстві в Комуністичній партії Західної України. 50 із них засудили до 8 років в’язниці.

У лютому 1934 року відбувся ще один процес над 56 членами Комуністичної партії Західної України. Серед них було 29 українців, 20 євреїв та 7 поляків. На ньому були присутні журналісти з Варшави, Кракова, Берліна та Праги. Процес набув широкого розголосу в пресі.

Комуністів звинувачували головно за статтею 97 карного кодексу про «організацію з іншими людьми в цілях підриву незалежного існування польської держави».

Обвинувачених засудили від 3 до 8 років позбавлення волі, однак вже через рік більшість із них відпустили за амністією.Після того, як Волинь приєднали до СРСР у 1939 році, вулицю Ягеллонську перейменували у Сталіна і біля каплиці Іверської Богоматері поставили бронзову скульптуру вождю. Фізично пам’ятник стояв на місці, де раніше був костел тринітарів.Час не зберіг той монумент: у 1956 році його знесли, щоб «розвінчати вождя». За кілька років поруч сталася ще одна зміна – підпалили капличку.

Територія біля колишнього монастиря тринітарів стала пустувати. Тоді радянська ідеологія «згадала» про Луцький процес, який набув розголосу ще в тридцятих. Ідеологічно зрозуміло, що пам’ятник Бойку захотіли встановити саме біля монастиря тринітарів – колишнього Окружного суду. Погруддя декомунізували в 2016 році.Сьогодні є плани на цьому місці поставити пам’ятник Степану Бандері. Тож бачимо, що цей клаптик міста активно відображає міські події останні 500 років. Вочевидь, далі буде.Олександр КОТИС

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---