Цар, комуністи і Бандера: 500-річна історія неоднозначного луцького скверу
Сьогодні тут знову кипить життя – планують встановити пам’ятник Степану Бандері. Сквер, хоч і розташований на центральній вулиці, але не дуже доглянутий. Принаймні не так, як сквер зі скульптурою Костя Шишка чи публічний простір з фонтаном на Театральному майдані.
Ділянка на вулиці Лесі Українки між будинками 16а та 24 має довгу історію, яку можна простежити протягом останніх 500 років щонайменше.
Клаптик Луцька дуже цікавий. Спочатку тут була православна церква, потім вона стала греко-католицькою, згодом знову православною, а відтак вдруге греко-католицькою, щоб зрештою тут постав римо-католицький костел.
В пізніші часи симпатики комуністів тут встановили радянську владу, потім тут комуністів судили, відтак встановили пам’ятник Йосипу Сталіну. Спершу сквер прикрашало погруддя російського царя, після Сталіна – луцького комуніста Степана Бойка, а тепер пропонують Бандеру.
Така є особливість міського простору – тут шар за шаром накладаються сенси різни історичних періодів та настроїв.
Про Михайлівську церкву на Заглушецькому передмісті відомо з XVI століття. Тут відбувалися певні події в часи Берестейської унії. На початку XVIII століття храм занепав і його віддали римо-католицькому ордену тринітарів, який спершу облаштував колишню церкву під свої потреби, а невдовзі збудував тут величний бароковий костел із монастирем. Вже у 1870-х роках не залишилося і сліду від костелу, був лише монастир. У 1880 році будівлю трохи переобладнали і розмістили в ньому Окружний суд. Саме в ньому працював батько сіамської принцеси Іван Десницький, похований біля собору на Театральному майдані. Могила, до слова, збереглася.
Історичні цікавинки не покинули монастиря тринітарів після цих подій. Майже на тому місці, де раніше стояв костел, вирішили спорудити православну каплицю. Її за кошти Луцького братства збудували у 1894 році для кількох ікон, виготовлення яких у Москві замовив генерал-лейтенант Всеволод Панютін. Головна ікона ‒ Іверської Богоматері.
Каплицю запроектував архітектор Григорій Артинов, випускник Петербурзького державного училища цивільних інженерів. За деякою інформацією, він був членом Луцького братства. До речі, через кілька років за його проектом збудували церкву на Рованцях, а також луцькі казарми. Для каплиці братство викупило шматок міської землі перед Окружним судом, і там почалося спорудження каплиці. Вона мала розміри всього 4,75х4,7 метра, тобто майже квадратна. Її звели досить швидко – за 3 тижні і 2 дні.
Каплиця була збудована у популярному тоді цегляному стилі з червоної та жовтої цегли. Його перевага – висока пластичність декорування. Стіни й архітектурні елементи були справді гарними. Вікна невеличкої каплиці мали кольорове скло. Верхню частину вважають виконаною у псевдоруському стилі. Її урочисто освятили 25 травня 1894 року.
Перед самою Першою світовою війною працівники Окружного суду вирішили відзначитися: з їхньої ініціативи в Луцьку встановили перший в місті бронзовий монумент. До появи першого бронзового на граніті пам’ятника в Луцьку спричинилася династія Романових. Ще в 1890 році місто відвідав імператор Олександр ІІІ. Для цього з Ківерців до Луцька навіть проклали залізницю. У жовтні 1913 року з ініціативи Окружного суду поставили йому пам’ятник. Він був типовим для міст імперії – бюст царя і двоголовий орел на високій стеллі. Встановили пам’ятник у внутрішньому дворі суду. Проте в часи Першої світової війни пам’ятник зник. Зараз на його місці клумба. У часи австрійської окупації Луцька 1915-1916 років поруч з Окружним судом страчували російських шпигунів. Фото принаймні однієї такої дуже масштабної процесії збереглися. Після суду шпигуна вивели з приміщення монастиря бернардинів, що нині біля собору Святої Трійці на Театральному майдані, провели по теперішній вулиці Лесі Українки, довели до приміщення суду і повісили. Зовсім скоро колишній монастир тринітарів опинився в центрі революційних подій. 16 листопада 1917 року тут зібралися військові – усі частини Луцького гарнізону, які підтримали встановлення радянської влади.
Але зовсім скоро саме тут комуністів уже судили. Після встановлення на Волині польської влади тут залишилася група комуністів, яка продовжувала діяльність.
Польська поліція стала виявляти колишніх членів революційних комітетів, викликала їх на допити. Дехто потрапляв у в’язницю. В листопаді 1927 року в Луцькому окружному суді відбувся процес над 57 особами української та єврейської національностей, які підозрювалися у членстві в Комуністичній партії Західної України. 50 із них засудили до 8 років в’язниці.
У лютому 1934 року відбувся ще один процес над 56 членами Комуністичної партії Західної України. Серед них було 29 українців, 20 євреїв та 7 поляків. На ньому були присутні журналісти з Варшави, Кракова, Берліна та Праги. Процес набув широкого розголосу в пресі.
Комуністів звинувачували головно за статтею 97 карного кодексу про «організацію з іншими людьми в цілях підриву незалежного існування польської держави».
Обвинувачених засудили від 3 до 8 років позбавлення волі, однак вже через рік більшість із них відпустили за амністією. Після того, як Волинь приєднали до СРСР у 1939 році, вулицю Ягеллонську перейменували у Сталіна і біля каплиці Іверської Богоматері поставили бронзову скульптуру вождю. Фізично пам’ятник стояв на місці, де раніше був костел тринітарів. Час не зберіг той монумент: у 1956 році його знесли, щоб «розвінчати вождя». За кілька років поруч сталася ще одна зміна – підпалили капличку.
Територія біля колишнього монастиря тринітарів стала пустувати. Тоді радянська ідеологія «згадала» про Луцький процес, який набув розголосу ще в тридцятих. Ідеологічно зрозуміло, що пам’ятник Бойку захотіли встановити саме біля монастиря тринітарів – колишнього Окружного суду. Погруддя декомунізували в 2016 році. Сьогодні є плани на цьому місці поставити пам’ятник Степану Бандері. Тож бачимо, що цей клаптик міста активно відображає міські події останні 500 років. Вочевидь, далі буде.Олександр КОТИС
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Ділянка на вулиці Лесі Українки між будинками 16а та 24 має довгу історію, яку можна простежити протягом останніх 500 років щонайменше.
Клаптик Луцька дуже цікавий. Спочатку тут була православна церква, потім вона стала греко-католицькою, згодом знову православною, а відтак вдруге греко-католицькою, щоб зрештою тут постав римо-католицький костел.
В пізніші часи симпатики комуністів тут встановили радянську владу, потім тут комуністів судили, відтак встановили пам’ятник Йосипу Сталіну. Спершу сквер прикрашало погруддя російського царя, після Сталіна – луцького комуніста Степана Бойка, а тепер пропонують Бандеру.
Така є особливість міського простору – тут шар за шаром накладаються сенси різни історичних періодів та настроїв.
Про Михайлівську церкву на Заглушецькому передмісті відомо з XVI століття. Тут відбувалися певні події в часи Берестейської унії. На початку XVIII століття храм занепав і його віддали римо-католицькому ордену тринітарів, який спершу облаштував колишню церкву під свої потреби, а невдовзі збудував тут величний бароковий костел із монастирем. Вже у 1870-х роках не залишилося і сліду від костелу, був лише монастир. У 1880 році будівлю трохи переобладнали і розмістили в ньому Окружний суд. Саме в ньому працював батько сіамської принцеси Іван Десницький, похований біля собору на Театральному майдані. Могила, до слова, збереглася.
Історичні цікавинки не покинули монастиря тринітарів після цих подій. Майже на тому місці, де раніше стояв костел, вирішили спорудити православну каплицю. Її за кошти Луцького братства збудували у 1894 році для кількох ікон, виготовлення яких у Москві замовив генерал-лейтенант Всеволод Панютін. Головна ікона ‒ Іверської Богоматері.
Каплицю запроектував архітектор Григорій Артинов, випускник Петербурзького державного училища цивільних інженерів. За деякою інформацією, він був членом Луцького братства. До речі, через кілька років за його проектом збудували церкву на Рованцях, а також луцькі казарми. Для каплиці братство викупило шматок міської землі перед Окружним судом, і там почалося спорудження каплиці. Вона мала розміри всього 4,75х4,7 метра, тобто майже квадратна. Її звели досить швидко – за 3 тижні і 2 дні.
Каплиця була збудована у популярному тоді цегляному стилі з червоної та жовтої цегли. Його перевага – висока пластичність декорування. Стіни й архітектурні елементи були справді гарними. Вікна невеличкої каплиці мали кольорове скло. Верхню частину вважають виконаною у псевдоруському стилі. Її урочисто освятили 25 травня 1894 року.
Перед самою Першою світовою війною працівники Окружного суду вирішили відзначитися: з їхньої ініціативи в Луцьку встановили перший в місті бронзовий монумент. До появи першого бронзового на граніті пам’ятника в Луцьку спричинилася династія Романових. Ще в 1890 році місто відвідав імператор Олександр ІІІ. Для цього з Ківерців до Луцька навіть проклали залізницю. У жовтні 1913 року з ініціативи Окружного суду поставили йому пам’ятник. Він був типовим для міст імперії – бюст царя і двоголовий орел на високій стеллі. Встановили пам’ятник у внутрішньому дворі суду. Проте в часи Першої світової війни пам’ятник зник. Зараз на його місці клумба. У часи австрійської окупації Луцька 1915-1916 років поруч з Окружним судом страчували російських шпигунів. Фото принаймні однієї такої дуже масштабної процесії збереглися. Після суду шпигуна вивели з приміщення монастиря бернардинів, що нині біля собору Святої Трійці на Театральному майдані, провели по теперішній вулиці Лесі Українки, довели до приміщення суду і повісили. Зовсім скоро колишній монастир тринітарів опинився в центрі революційних подій. 16 листопада 1917 року тут зібралися військові – усі частини Луцького гарнізону, які підтримали встановлення радянської влади.
Але зовсім скоро саме тут комуністів уже судили. Після встановлення на Волині польської влади тут залишилася група комуністів, яка продовжувала діяльність.
Польська поліція стала виявляти колишніх членів революційних комітетів, викликала їх на допити. Дехто потрапляв у в’язницю. В листопаді 1927 року в Луцькому окружному суді відбувся процес над 57 особами української та єврейської національностей, які підозрювалися у членстві в Комуністичній партії Західної України. 50 із них засудили до 8 років в’язниці.
У лютому 1934 року відбувся ще один процес над 56 членами Комуністичної партії Західної України. Серед них було 29 українців, 20 євреїв та 7 поляків. На ньому були присутні журналісти з Варшави, Кракова, Берліна та Праги. Процес набув широкого розголосу в пресі.
Комуністів звинувачували головно за статтею 97 карного кодексу про «організацію з іншими людьми в цілях підриву незалежного існування польської держави».
Обвинувачених засудили від 3 до 8 років позбавлення волі, однак вже через рік більшість із них відпустили за амністією. Після того, як Волинь приєднали до СРСР у 1939 році, вулицю Ягеллонську перейменували у Сталіна і біля каплиці Іверської Богоматері поставили бронзову скульптуру вождю. Фізично пам’ятник стояв на місці, де раніше був костел тринітарів. Час не зберіг той монумент: у 1956 році його знесли, щоб «розвінчати вождя». За кілька років поруч сталася ще одна зміна – підпалили капличку.
Територія біля колишнього монастиря тринітарів стала пустувати. Тоді радянська ідеологія «згадала» про Луцький процес, який набув розголосу ще в тридцятих. Ідеологічно зрозуміло, що пам’ятник Бойку захотіли встановити саме біля монастиря тринітарів – колишнього Окружного суду. Погруддя декомунізували в 2016 році. Сьогодні є плани на цьому місці поставити пам’ятник Степану Бандері. Тож бачимо, що цей клаптик міста активно відображає міські події останні 500 років. Вочевидь, далі буде.Олександр КОТИС
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 23
Цікаво
Показати IP
6 Листопада 2021 14:51
Пам'ятник *провіднику* буде з котиком на мотузочці?
Скептик до Цікаво
Показати IP
7 Листопада 2021 14:11
Будеш вумнічати то і тебе на мотузочок припнуть за метр пятками аід землі
До Цікаво
Показати IP
6 Листопада 2021 16:12
То таки ти переховуєш в себе пам'ятник Сталіну і досі мрієш повернути його на старе місце. Комуняка!!!
777
Показати IP
6 Листопада 2021 16:17
Було б краще відновити шибеницю для корумпованих суддів Луцького та інших в Луцьку судів
Суддя Дред до 777
Показати IP
6 Листопада 2021 17:26
Що то за незвязний набір слів в тебе? Говорити і писати навчись раніш, а потів вже про шибенеці розказуй, недорозвинутий!
Судді до Суддя Дред
Показати IP
6 Листопада 2021 19:55
Невже суддя відреагував!? Половина по п'ятій , а він ще майже тверезий, лише дві помилки! Або добре сьогодні взяв?
Скептик до Суддя Дред
Показати IP
7 Листопада 2021 14:13
Шибениці мудрагель ти наш
До До.....
Показати IP
6 Листопада 2021 17:30
Ваш Сталін такий самий гопник і бандит, як і Бандера.
Ау до До До.....
Показати IP
6 Листопада 2021 17:42
Валєра, Бандера то достойна людина, мужня і з силою волі. А сралін в обісцяних штанах ходив.
1 до Ау
Показати IP
7 Листопада 2021 09:28
Історію читай і не будеш дурниць писати. Бандера і його соратники нещадно нищили українців. То як можна вбивці свого ж народу пам'ятники ставити.
Попандопуло до 1
Показати IP
7 Листопада 2021 10:05
Яку історію читаєш, дурню?
До до Попандопуло
Показати IP
7 Листопада 2021 11:11
Останнім часом в нас побільшало "медиків" та "істориків". Почує щось з путінського голосу чи від московського попа, вирячить очі і верзе на всю країну. Путін проти вакцинації - і воно проти вакцинації. Путін не любить Бандеру, вигадує про нього якісь дурниці - і воно слідом
Скептик до 1
Показати IP
7 Листопада 2021 14:14
То ти в кремлівських методичних вичитав ?
Ауууу
Показати IP
6 Листопада 2021 18:24
А Ви нюхали?
Аууууууууу до Ауууу
Показати IP
6 Листопада 2021 19:57
А Ви бачили?
123
Показати IP
6 Листопада 2021 21:53
Бандеру бояться усі, хто боїться вільної України. А судді таки хабарники і най би Бандера тримав для них зашморг. Побачив таке суддя і за весь день жодного хабара, жодного неправосудного рішення
Анонім
Показати IP
7 Листопада 2021 11:02
Що ви до тих суддів вчепилися???…. Всі так говорите про шибеницю для них, до тих пір поки вас не торкнеця!
А як прийдеця якесь питання в суді вирішувати, то всі бігаєте шукаєте через кого дати хабаря для того судді, шоб ввдмазатись!!!
Просто мовчіть правильні…!!!
Аноніму до Анонім
Показати IP
7 Листопада 2021 11:21
Маю вам вказати на помилковість ваших поглядів і ймовірно переконань. Якщо ті судді такі нормальні, то чому їм для винесення законного рішення треба давати хабар? А по-друге, якби судді тих хабарів не брали і не вимагали, то чи стали б люди шукати через кого той хабар тому судді дати? Уявімо, що всі судді Луцького міськрайонного суду не беруть хабарів, не вимагають хабарів, добре знаються на законодавстві, приймають виключно справедливі і законні рішення, чи став би хтось пропонувати хабар? Мабуть, що ні. Чи взявся б хтось, наприклад адвокат, цей хабар судді передавати? Очевидно, що на.
Скептик до Анонім
Показати IP
7 Листопада 2021 14:16
Сам підтвердив що судді вирішуючи справи за хабарі а не по закону
Лучанин
Показати IP
7 Листопада 2021 14:09
Треба людей спитати кому там памятник ставити .
Лучанину
Показати IP
7 Листопада 2021 16:37
Яких людей? Тих, хто живе одним днем? Для яких, що цар, що церква, що сталін, що західний комуніст - все паралельно.
Анонім
Показати IP
7 Листопада 2021 19:57
Я не підтвердив, а лише сказав як воно є насправді!!
Я не виправдовую суддів, але і люди у нас такі всі правильні, до тих пір доки їх нестосуєця!
Анонім
Показати IP
7 Листопада 2021 22:15
До чого тут якісь люди? Якщо судді встановили оплату за свої послуги, то ж не народ цей порядок встановив, народ нормальний, все хоче безкоштовно, то що можна про суддів думати і казати? Лише те, що вони започаткували корупційні традиції, що вони намагаються ці традиції зберегти. А тому коли їм пропонують шибеницю, то це закономірно. Бо що іще може народ запропонувати цим упирям???
За десять місяців на Волині сплатили 2,8 млрд гривень ПДВ
Сьогодні 06:15
Сьогодні 06:15
Учені припускають, що алфавіт винайшли не в Єгипті: знайшли свідчення, яким близько 4400 років
Сьогодні 00:35
Сьогодні 00:35
23 листопада: свята, події, факти. День пам'яті жертв голодоморів в Україні та Міжнародний день боротьби з безкарністю
Сьогодні 00:00
Сьогодні 00:00
У Лондоні вперше зустрілися найнижча та найвища жінки у світі
22 Листопада 2024 23:52
22 Листопада 2024 23:52
Розкладав закладки, щоб заробити на лікування дружини: львів’янина у Луцьку посадили на шість років
22 Листопада 2024 23:33
22 Листопада 2024 23:33
Компанія Маска отримала дозвіл на випробування мозкового чипа в Канаді
22 Листопада 2024 23:13
22 Листопада 2024 23:13
Луцька громада на шляху до кліматичної нейтральності
22 Листопада 2024 22:54
22 Листопада 2024 22:54
Померла відома волинська журналістка та депутатка Алла Лісова
22 Листопада 2024 22:35
22 Листопада 2024 22:35
У різдвяному рекламному ролику Chanel прозвучав український «Щедрик»
22 Листопада 2024 22:16
22 Листопада 2024 22:16
«Корови каждий день падають»: на Волині жителі села самостійно ремонтують нічийний міст
22 Листопада 2024 21:57
22 Листопада 2024 21:57
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.