Тривожний рюкзак і перша допомога: лучан вчать основ цивільного захисту. Фото

У мікрорайонах Луцька жителів навчають основ цивільного захисту, дій в умовах надзвичайних ситуацій і правил надання домедичної допомоги. Такі заняття організували Луцька міська рада та Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Волинській області.

Інформаційне агентство Волинські Новини поцікавилося, як проходять навчання.

Сьогодні спеціальний намет розгорнули в районі ЛПЗ. Тут із містянами спілкуються рятувальники та фахівці Навчально-методичного центру цивільного захисту: розповідають основні правила безпеки та порядок дій у кризових ситуаціях, показують, як надавати домедичну допомогу, вчать поводитися з підозрілими чи вибухонебезпечними предметами, радять, що покласти до тривожного рюкзака.

Також усі охочі можуть узяти для ознайомлення роздаткові матеріали про перші дії під час евакуації, те, як підготуватися удома на випадок надзвичайної ситуації, що робити після сигналу «Увага всім!» чи як не стати жертвою дезінформації.Як інформувала майстер виробничого навчання Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності у Волинській області Алла Семінович, на Волині діють дві системи оповіщення: ще радянського зразка та новітня. В разі надзвичайної ситуації вмикається система оповіщення і людям відразу дають відповідні вказівки.

«Рекомендують сформувати тривожний наплічник. Чому саме наплічник? Тому що зручно нести і людина має вільні руки. В наплічник ми кладемо копії основних документів (паспорта, свідоцтва про народження, ідентифікаційного коду тощо). Оригінали цих документів ми тримаємо при собі, наприклад, у внутрішніх кишенях. Вони мають бути у водонепроникному пакеті чи файлі, можна також обмотати документи харчовою плівкою.

У рюкзак ми кладемо їжу, яка не вимагає спеціальних умов приготування чи зберігання, тобто яка не псується. Це наше волинське сало, хліб, сухе печиво, наприклад, галети чи крекер, бутерброди з маслом, шоколад, різноманітні батончики, чищені горіхи, соняшникове насіння. Консерви не рекомендують брати, адже вони мають більшу вагу через саму бляшанку. До того ж, не всі консерви можна відразу відкрити та їсти, а в поспіху людина може забути взяти відкривачку та виделку чи ложку.

Обов’язково беремо з собою запас питної води та ліки для надання першої допомоги і ті, які постійно вживаємо, якщо маємо хронічне захворювання. Не забуваємо предмети гігієни, одяг, засоби дезінфекції, гроші, бажано готівку», – розповіла вона.Перед тим, як покинути квартиру чи дім, потрібно перекрити воду, газ, вимкнути світло. В разі евакуації не треба забувати про домашніх улюбленців – для них теж потрібно взяти корм і воду. У жодному разі не можна залишати кота чи собаку, зачиненими у квартирі або будинку.

Алла Семінович нагадала, що на сайті міськради є перелік місць для укриття, а на сайті облдержадміністрації – інтерактивна мапа всіх захисних споруд.

Читати ще: Показали, де у Луцьку і на Волині розташовані захисні споруди

«Якщо розпочався ракетний обстріл, ми маємо кілька секунд, аби сховатися. Удома найкраще сховатися в коридорі, адже там немає вікон і можливості для рикошету. Якщо ми перебуваємо на вулиці, можна сховатися за парканом, деревом, високим бордюром. Не можна ховатися за автомобілями чи, наприклад, купою щебню або бігти до будинків. Голову прикриваємо руками. Маленьку дитину накриваємо собою», – акцентувала майстер виробничого навчання.

З порядком надання домедичної допомоги в навчально-консультаційному пункті всіх присутніх ознайомлює фельдшер-рятувальник групи рятувальних робіт аварійно-рятувального загону спеціального призначення УДСНС в області Роман Бойко. Він розповідає, як надавати допомогу в разі зупинки дихання та серцебиття, як проводити серцево-легеневу реанімацію.

«Якщо ми маємо потерпілого, наприклад, ураженого струмом, потрібно насамперед оцінити його стан за зовнішніми ознаками. Ми маємо перевірити, чи в нього б’ється серце і чи він дихає. Для цього потрібно покласти потерпілого на тверду поверхню й перевірити пульс, дихання, послухати, чи є серцебиття, оцінити, чи є реакція зіниць (якщо зіниці розширені, то потерпілий не реагує й перебуває в стані клінічної смерті).

Аби врятувати потерпілого, потрібно провести серцево-легеневу реанімацію. Це комплекс заходів, скерований на відновлення серцебиття та дихання людини. Якщо є змога, потрібно покликати когось на допомогу, оскільки проводити серцево-легеневу реанімацію вдвох набагато ефективніше. Передусім треба відкрити потерпілому рот і оцінити, чи вільні дихальні шляхи. Ротову порожнину від сторонніх тіл, слизу, блювотиння необхідно звільнити пальцями, обгорнутими, наприклад, серветкою.

Далі складаємо руки навхрест і кладемо їх посеред грудної клітки потерпілому. Реанімаційні заходи проводимо на прямих руках, тобто руки в ліктях не згинаємо, і робимо натискання. Намагаємося протиснути грудну клітку на п’ять-шість сантиметрів. Не треба боятися. Так, ми можемо зламати потерпілому ребра, але головне – ми врятуємо людину. Робимо 30 натискань на грудну клітку, а потім закриваємо потерпілому ніс і робимо два форсовані вдихи йому в рот. Водночас треба слідкувати, аби грудна клітка піднімалася, що туди потрапляє повітря. Серцево-легеневу реанімацію потрібно проводити до тих пір, поки не приїде швидка, яку варто викликати заздалегідь, або до відновлення дихання та серцебиття в потерпілого. Він, наприклад, має закашляти», – розказав Роман Бойко.

На випадок надзвичайної ситуації він порекомендував сформувати аптечку з асептичними засобами, перев’язками, пов’язками, бинтом, джгутом, знеболювальними засобами, розчином спирту чи йоду для обробки ран тощо.

Водій-сапер групи піротехнічних робіт аварійно-рятувального загону спеціального призначення УДСНС у Волинській області Ігор Пархомович назвав правила поведінки при виявленні вибухонебезпечних предметів, наприклад, боєприпасів часів Першої та Другої світових воєн.

На столі перед ним – муляжі мінометної міни, артилерійського снаряда, гранати та патронів.

«Якщо ви виявили щось схоже на вибухонебезпечний предмет, його ні в якому разі не можна брати в руки. Завжди потрібно зателефонувати на номер 101 чи 102. Тоді приїжджає відповідний фахівець, який з’ясовує, що це за предмет, і за необхідності викликає групу піротехнічних робіт. Група забирає предмет і вивозить його у відповідне місце для знищення», – зазначив сапер.

Читати ще: Масові псевдомінування шкіл і ТРЦ: яка ситуація на Волині й що робити громадянам

Депутат Луцької міської ради Євгеній Ткачук наголосив: такі навчання проводять виключно з метою ознайомлення населення, тому не варто панікувати.

«Перед нами – Навчально-консультаційний пункт з навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях. Діти і дорослі повинні знати, що робити у випадку надзвичайної ситуації. Наприклад, у наметі є макети вибухових пристроїв, яких за будь-яких обставин не можна торкатися і про які потрібно повідомляти відповідні служби. Є брошури для ознайомлення. Сюди підходять групи дітей із тутешніх шкіл, садочків. Їм показують відеозапис із основними правилами безпеки, все пояснюють, показують, як надавати допомогу. Такі заняття украй важливі, адже й у мирний час можна знайти вибухонебезпечний предмет», – сказав обранець громади.

Пригадав, що в інтернеті доступні інтерактивні мапи зі всіма спорудами цивільного захисту, що є на території Волинської області, та порадив ознайомитися з місцями їх розташування.

Такі заняття основ цивільного захисту тривають у Луцьку п’ять днів із 10:00 до 17:00. Охочі ще мають можливість потрапити на навчання, що проходитимуть 17-18 лютого на площі перед палацом урочистих подій на проспекті Соборності.

Ольга ШЕРШЕНЬ

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---