Три будинки найвідомішого лікаря міжвоєнного Луцька: історія пошуків. Фото

16 червня 90 років тому пішов з життя відомий громадський діяч, письменник, педагог та лікар Модест Левицький. Відомо про декілька обійсть у Луцьку, де він проживав.

Інформація про те, що на вулиці Гірній є будинок, де жив Модест Левицький, не була для нас новиною. В один прекрасний день ми вирішили відшукати той будинок. Чиясь підказка про його розташування на початку вулиці виявилася неточною, але це з’ясувалося пізніше.

Коли ж прийшли туди, то побачили порожнє місце – якась будівля була явно розібрана. Походивши навколо, ми таки вирішили ще раз перевірити і перепитали місцевого жителя про зруйнований будинок. Чоловік сказав, що його розібрали десь у 1950-х роках. Стало зрозуміло, що пан Левицький жив точно не у цьому будинку. Пройшовшись Гірною і позаглядавши в усі закутки (це було ще до початку повномасштабного вторгнення РФ – нині вже запитали б, хто ми такі і що робимо), виокремили цікавий будинок з мезоніном (надбудовою над середньою частиною споруди) на Гірній, 20. Пізніше з’ясувалося, що це і є той будинок, де проживав Модест Левицький з сином Віктором, невісткою Олімпіадою та сином Василем.Але попри те, що відомий громадський діяч та письменник провів у Луцьку лише кілька років, він доволі часто змінював житло, про що йдеться у краєзнавчій літературі. Тож виникла ідея пройтися усіма модестовими місцями.

Одразу після переїзду до Луцька у 1927 році Левицький поселився у свого доброго знайомого, завдяки протекції якого й влаштувався учителем в Луцьку українську гімназію, – місцевого адвоката Григорія Степури. Проживали вони на тодішній вулиці Кічкарівській, 5.

Левицький отримав місце у Луцькій українській гімназії: викладав українську мову та був шкільним лікарем. Гімназія послідовно діяла у кількох локаціях. Спочатку на вул. Сенкевича (нині вул. Богдана Хмельницького, 12 – ВН). Пізніше завдяки старанням концесіонера гімназії Євгена Петриківського від повітового сейму одержали 50 тисяч злотих, за які придбали нове приміщенні на Плоцькій, 20 (нині Гаврилюка, 14 – ВН).За якийсь час Левицькі переїхали на вулицю Краківську (нині Івана Франка, 12 – ВН). Як згадував Тарас Степура, син Модестового приятеля Григорія Степури, будинок, де жили Левицькі, розташовувався неподалік кладовища. Нині на цьому місці – підприємство «Волиньгаз».Врешті родина дідуся (так Модеста Пилиповича називали у гімназії) перебралася на вулицю Квіткову, 7 у власний дім.

То у скількох будинках жив Модест Левицький? Довелося звернутися до архівних документів. Пошуки дали результати, які ще більше заплутали.

Так, вдалося знайти інформацію, що 1 червня 1929 року Євген Петриківський продав Модестові Левицькому ділянку площею 15 сотих на вулиці Гірній. 5 вересня 1930 року сину Модеста Віктору надали дозвіл на будівництво дерев’яного будинку на вулиці Гірній, який мав складатися з 4 кімнат та кухні. У списку затверджених планів на будівництво значиться адреса, на якій він проживав заявник – Гірна, 12.

26 лютого 1931 року Модест подарував куплену землю своєму сину. У той час на ній вже розташовувався незакінчений дерев’яний будинок. В акті огляду цього будинку для виділення кредиту (комісію очолював відомий громадський діяч міжвоєнного періоду, архітектор Сергій Тимошенко, а секретарем був Павло Скоробогатов, який за німців став посадником міста) зазначена адреса – Гірна, 16. Цю ж адресу наводить сам власник у заяві 1932 року з проханням позичити гроші на завершення будинку. Але в іншій заяві, написаній ним через два місяці, вже інша адреса – «Красне, Омеляник, дім власний».У переліку новозбудованих будинків за 1931–1936 роки значиться будинок Віктора Левицького за адресою Квіткова, 7 (вулиця з такою назвою існує й нині). За цією ж адресою він з дружиною Олімпіадою внесений і в список виборців до сейму 1934 року. Окрім Левицьких, там проживали служниця Тетяна Омельчук та Ганна і Михайло Чирки.

Але у списку виборців за 1938 рік Віктор, його син Василь та Олімпіада вже значаться на Гірній, 34. Така ж адреса у переліку власників нерухомості для накладання податків за 1939 рік.Довелося вкотре йти на Гірну. Ми знову оглядали будинки, звіряли номери і намагалися зіставити сучасну та міжвоєнну нумерацію.

Тим часом архівні пошуки тривали і вдалося знайти документи про те, що у 1927–1930 роках на Гірній, 12 мав власну оселю Дмитро Дубняк. Його дім складався з 5 кімнат та 3 кухонь, передпокою та веранди. Тож цілком можливо, що частину житла він здавав в оренду Левицьким. У 1934–1935 році Дубняк жив вже за адресою Гірна, 30. Але з контексту документів стало зрозуміло, що йшлося про те саме обійстя. Це і підказало розгадку.Така ж ситуація, вочевидь, трапилася і з будинком Левицьких. Вулиця Гірна та Квіткова швидко розбудовувалися і нумерацію будинків змінювали. Тим більше, що подібна практика у міжвоєнній Польщі не була рідкістю. От і вийшло, що купували і дарували ділянку, приписану до Гірної, а готовий будинок був приписаний то до Гірної, 16, то до Квіткової, 7, то до Гірної, 34.

Сергій НАУМУК

Фото Олександра ДУРМАНЕНКА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---