Тріщини у стінах і вікна, що протікають: як за 6 млн «відреставрували» меморіальні будинки Косачів у Колодяжному

Після того як до меморіальних будинків Лесі Українки в Колодяжному доклали руки реставратори з фірми «Житлобуд-2», будівлі вкрилися тріщинами. Після такої реставрації зі стін почала сипатися штукатурка, а через нові вікна дощ буквально заливав Лесину вітальню.

Роботи проводили ще минулоріч, ідеться в сюжеті ТРК «Аверс».

Щороку до музею-садиби Лесі Українки в Колодяжному приїжджають тисячі українців, аби побачити відомі сірий і білий будиночки Косачів.

«У жодному разі не применшуючи значення інших музеїв Лесі Українки, все-таки підкреслю, що це єдина садиба, яка справді належала Косачам. Тут проживала вся родина», – розповідає завідувачка музею-садиби Лесі Українки в Колодяжному Ольга Бойко.

Садиба – безцінна пам’ятка. Однак її реставрація стала справжнім потрясінням. Уже кілька років культурні діячі били на сполох, адже меморіальні будинки руйнувалися і занепадали.

Читати ще: «Коли приїхав у Колодяжне, відразу запитав, кому належить земля». Чому швейцарця, який підтримує Росію у війні проти України, не можна пов’язувати з Лесею Українкою

Народна депутатка Ірина Констанкевич пригадує, скільки зусиль потрібно було докласти, аби держава нарешті виділила гроші на довгоочікувану реставрацію.

Торік до Лесиного ювілею держава таки виділила кошти – понад 11 мільйонів гривень. Але те, як зробили реставрацію та освоїли державні гроші будівельники із «Житлобуд-2», шокувало.«Ми побачили, в якому стані перебувають меморіальні будівлі Косачів. Вони ніколи такими не були. Я записала не одне відео, зробила багато фотографій. Знаю, які були розетки, яка була штукатурка, як потріскалося дерево, тому що воно було сирим… Я бачила, наскільки неякісно проведено роботи», – наголошує Ірина Констанкевич.

Як додає завідувачка музею, після реставрації тут навіть вікна стали протікати. Нині фірма переробляє і стіни, і вікна.

«Вікна дещо підтягнули, підкрутили і так залишили. В принципі, сильного дощу в Колодяжному ще не було, тому, чи вони знову протікатимуть, поки не знаємо», – зазначає Ольга Бойко.

Ірина Констанкевич зауважує: «Щось вони перероблять. І сподіваюся, що ззовні все матиме нормальний вигляд. Але постає питання: як довго, до кінця цього року чи до кінця наступного? Тобто ідеться і про якість виконаних робіт, і про освоєння державних коштів. Проєкт передбачав освоєння 11 мільйонів гривень. Додатково кошти мали виділити з обласного бюджету. А тендер будо здешевлено до шести мільйонів гривень… Передбачалося, що вікна мають бути автентичні, з твердих порід дерева, а їх здешевили і виготовили з сосни. Здешевили і металеві конструкції. Тому маємо дуже багато питань.

Приймання робіт офіційно не було здійснено. Акти про передання робіт музейники та адміністрація не підписували. Тому маємо час. Дуже прискіпливо прийматимемо ці роботи».

Роботи буде приймати спеціальна комісія. До фахівців, що увійдуть до цієї комісії, як наголошує Ірина Констанкевич, теж є питання.

«Вони мене переконували, що на багато речей потрібно заплющити очі. Я не могла заплющити очі на те, що заземлення з білого будиночку виведено назовні (дроти просто валялися), а вода з каналізації стікала під фундамент… Тому маю багато питань не тільки до тих, хто проводив ці реставраційно-ремонтні роботи, а й до тих, хто здійснював нагляд за ними, і до тих, хто буде їх приймати. Ще є Міністерство культури, Офіс Президента», – акцентує увагу Ірина Мирославівна.

Аби почути, чому меморіальні будівлі родини Косачів почали тріщати по швах фактично через місяць після реставрації, журналісти звернулися по коментар до представників фірми «Житлобуд-2». Їхню відповідь повідомлять згодом.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---