Товариствам мисливців і рибалок на Волині знову нададуть у користування мисливські угіддя
Сьогодні відбулося засідання постійної комісії Волиньради з питань екології, раціонального використання природних ресурсів. У порядку денному – надання у користування мисливських угідь дванадцятьом місцевим організаціям УТМР.
Про це повідомили у Волинській обласній раді.
Спілка любителів полювання та риболовлі в області налічує майже сім тисяч членів, третина з яких сьогодні у війську, чимало в лавах товариства і ветеранів та учасників бойових дій. Терміни користування мисливськими угіддями в них закінчилися у 2022 році, й угіддя перейшли до Державного мисливського резерву. Через воєнний стан і заборону полювання досі питання поновлення не розглядали.Участь у роботі профільної комісії взяли заступник голови Григорій Пустовіт, депутати Волиньради, представники Держекоінспекції, Північно-Західного міжрегіонального управління лісового і мисливського господарства, голови обласної та міськрайонних організацій Українського товариства мисливців і рибалок (УТМР). За роботою екологічної комісії спостерігали і майбутні лісоводи – студенти факультету аграрних технологій та екології ЛНТУ.«Останнім часом поширюється інформація, що понад 800 тис. га мисливських угідь не мають господаря. Є певні закиди і до обласної ради, що через ненадання мисливських угідь нікому охороняти, підгодовувати диких тварин і регулювати їх чисельність. Досі це робили організації УТМР. Бо на утримання мисливських угідь, які відійшли до державного мисливського резерву, коштів держбюджету не передбачено.
Сьогодні запропоновано надати товариствам мисливців і рибалок в користування мисливські угіддя загальною площею 442 тис. га, з них лише 23% лісових площ, решту 77% займають польові та водно-болотні угіддя. Таким чином, на значних територіях з’явиться конкретний господар, який буде вести мисливське господарство, опікуватися охороною і регулюванням чисельності мисливських тварин», – обґрунтував повернення до питання надання у користування мисливських угідь голова екологічної комісії Юрій Ройко.Ще одна обставина на користь такого рішення – це погіршення в області епізоотичної ситуації, зокрема стрімке поширення африканської чуми свиней, а також сказу серед лисиць, популяція яких через заборону полювання суттєво зросла.
«Саме єгерська служба УТМР на ввірених угіддях має у встановлених вогнищах сказу здійснювати контроль за чисельністю шляхом відстрілу відповідно до законодавства про ветеринарну медицину. Але контроль за популяцією лисиці – це не тільки відстріл, а й проведення Держпродслужбою у співпраці з мисливськими колективами пероральної імунізації диких тварин через розповсюдження принад з вакциною. Таким чином, користувачі мисливських угідь в умовах воєнного стану мають зосередитися на здійсненні біотехнічних заходів та охороні мисливських угідь», – підсумував Юрій Ройко, звертаючись до голів міськрайонних організацій мисливців і рибалок.Тож на підставі поданих документів та за результатами обговорення члени екологічної комісії ухвалили проєкт рішення про надання в користуванням терміном на 15 років (закон передбачає не менше від зазначеного періоду) мисливських угідь для 12 обласної та міськрайонних організацій мисливців і рибалок, а також рекомендували підтримати це рішення депутатам обласної ради.
Профільна комісія планує у найближчій перспективі присвятити окреме засідання розгляду бізнес-планів місцевих організацій УТМР з ведення мисливських господарств на виділених площах.Під час засідання депутати порушили питання відновлення у волинських лісах полювання відповідно до рішення ради оборони області. Зокрема депутат Анатолій Вітів цікавився доцільністю та обґрунтованістю такого рішення під час дії воєнного стану. Проте одностайності у цьому питанні депутати не досягли, тож вирішили дискусію перенести до сесійної зали.За пропозицією депутатки Людмили Кирди екологічна комісія додатковим питанням порядку денного ухвалила рішення звернутися до Президента України з клопотанням не підписувати так званий дров’яний закон.«Наприклад, на Маневиччині, яка не газифікована, 80% населення використовують дрова для опалення осель. Цей закон створить для простих людей великі проблеми, але невідомо, чи вплине на незаконні рубки», – зауважила Людмила Кирда.Її підтримав і депутат Олександр Пирожик, який доєднався в онлайн-режимі до роботи комісії із зони бойових дій: «Закон виписаний недолуго, тому і викликав значний суспільний резонанс».
Тож відповідне звернення щодо опротестування згаданого законопроєкту депутати підготують на найближчу сесію Волиньради.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це повідомили у Волинській обласній раді.
Спілка любителів полювання та риболовлі в області налічує майже сім тисяч членів, третина з яких сьогодні у війську, чимало в лавах товариства і ветеранів та учасників бойових дій. Терміни користування мисливськими угіддями в них закінчилися у 2022 році, й угіддя перейшли до Державного мисливського резерву. Через воєнний стан і заборону полювання досі питання поновлення не розглядали.Участь у роботі профільної комісії взяли заступник голови Григорій Пустовіт, депутати Волиньради, представники Держекоінспекції, Північно-Західного міжрегіонального управління лісового і мисливського господарства, голови обласної та міськрайонних організацій Українського товариства мисливців і рибалок (УТМР). За роботою екологічної комісії спостерігали і майбутні лісоводи – студенти факультету аграрних технологій та екології ЛНТУ.«Останнім часом поширюється інформація, що понад 800 тис. га мисливських угідь не мають господаря. Є певні закиди і до обласної ради, що через ненадання мисливських угідь нікому охороняти, підгодовувати диких тварин і регулювати їх чисельність. Досі це робили організації УТМР. Бо на утримання мисливських угідь, які відійшли до державного мисливського резерву, коштів держбюджету не передбачено.
Сьогодні запропоновано надати товариствам мисливців і рибалок в користування мисливські угіддя загальною площею 442 тис. га, з них лише 23% лісових площ, решту 77% займають польові та водно-болотні угіддя. Таким чином, на значних територіях з’явиться конкретний господар, який буде вести мисливське господарство, опікуватися охороною і регулюванням чисельності мисливських тварин», – обґрунтував повернення до питання надання у користування мисливських угідь голова екологічної комісії Юрій Ройко.Ще одна обставина на користь такого рішення – це погіршення в області епізоотичної ситуації, зокрема стрімке поширення африканської чуми свиней, а також сказу серед лисиць, популяція яких через заборону полювання суттєво зросла.
«Саме єгерська служба УТМР на ввірених угіддях має у встановлених вогнищах сказу здійснювати контроль за чисельністю шляхом відстрілу відповідно до законодавства про ветеринарну медицину. Але контроль за популяцією лисиці – це не тільки відстріл, а й проведення Держпродслужбою у співпраці з мисливськими колективами пероральної імунізації диких тварин через розповсюдження принад з вакциною. Таким чином, користувачі мисливських угідь в умовах воєнного стану мають зосередитися на здійсненні біотехнічних заходів та охороні мисливських угідь», – підсумував Юрій Ройко, звертаючись до голів міськрайонних організацій мисливців і рибалок.Тож на підставі поданих документів та за результатами обговорення члени екологічної комісії ухвалили проєкт рішення про надання в користуванням терміном на 15 років (закон передбачає не менше від зазначеного періоду) мисливських угідь для 12 обласної та міськрайонних організацій мисливців і рибалок, а також рекомендували підтримати це рішення депутатам обласної ради.
Профільна комісія планує у найближчій перспективі присвятити окреме засідання розгляду бізнес-планів місцевих організацій УТМР з ведення мисливських господарств на виділених площах.Під час засідання депутати порушили питання відновлення у волинських лісах полювання відповідно до рішення ради оборони області. Зокрема депутат Анатолій Вітів цікавився доцільністю та обґрунтованістю такого рішення під час дії воєнного стану. Проте одностайності у цьому питанні депутати не досягли, тож вирішили дискусію перенести до сесійної зали.За пропозицією депутатки Людмили Кирди екологічна комісія додатковим питанням порядку денного ухвалила рішення звернутися до Президента України з клопотанням не підписувати так званий дров’яний закон.«Наприклад, на Маневиччині, яка не газифікована, 80% населення використовують дрова для опалення осель. Цей закон створить для простих людей великі проблеми, але невідомо, чи вплине на незаконні рубки», – зауважила Людмила Кирда.Її підтримав і депутат Олександр Пирожик, який доєднався в онлайн-режимі до роботи комісії із зони бойових дій: «Закон виписаний недолуго, тому і викликав значний суспільний резонанс».
Тож відповідне звернення щодо опротестування згаданого законопроєкту депутати підготують на найближчу сесію Волиньради.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 2
Сраконіс
Показати IP
Сьогодні 20:02
Божевільні-їдьте на фронт там це питання також стоїть-дурники - постріляти їм захотілося
«Старий Луцьк» у конкурентному матчі поступився «Дніпру»
Сьогодні 22:09
Сьогодні 22:09
Судять чоловік, який пограбував військового у Луцьку. Нині воїна вважають безвісти зниклим
Сьогодні 21:51
Сьогодні 21:51
Майже половина українців економлять на їжі. Опитування
Сьогодні 21:32
Сьогодні 21:32
Вантаж із золотом та платиною, який виявили на Волинській митниці, продали за 7 мільйонів
Сьогодні 21:14
Сьогодні 21:14
На Волині в канаву перекинувся трактор, водій загинув
Сьогодні 20:17
Сьогодні 20:17
Товариствам мисливців і рибалок на Волині знову нададуть у користування мисливські угіддя
Сьогодні 19:38
Сьогодні 19:38
22 хворих: у волинському селі – спалах гепатиту А
Сьогодні 19:20
Сьогодні 19:20
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.