Топ-5 експонатів музею на Волині: робоча віялка, засувка із секретом та фляга полоненого червоноармійця, що служив німцям

Навіть сама ця споруда – історична. Її звели у 1944-1945 роках. Для будівництва використали ще давніші матеріали з хат виселених совєтською владою старовижівців.

Колись тут діяла пошта. Нині у цьому приміщенні – музей. І він має чим похвалитися. Про найцікавіші його експонати розповідає директорка Старовижівського народного краєзнавчого музею Наталя Ковальчук.

Віялка, яка досі в робочому стані

Такі колись використовували повсюдно. Ще й нині подекуди у поліських селах по клунях можна натрапити на віялку. Навіть якщо її рідко задіюють, то дбайливий господар не поспішає викидати агрегат. Та й у сусідній Польщі рольники використовують подібні віялки. Адже, щоб привести її в дію, достатньо крутити ручку. І можна запросто обійтися без електричного мотора.

За спогадами старожилів, після Другої світової війни наявність в господарстві віялки совєтська влада розглядала як ознаку куркуля, якого треба вивозити в Сибір. У музей віялка потрапила із одного з сіл поблизу Сереховичів.

Читати ще: Слон без моськи, платан і грот коханців: маловідоме про неофіційний символ Луцька

Поліська засувка з секретом

Подібні дерев’яні засувки досі успішно служать на дверях хлівів та клунь. Хоча треба визнати, що на нових спорудах їх вже немає, лише на тих, що стоять ще з діда-прадіда.

Музейний же варіант цікавий тим, що цю засувку могли замикати як замок. Коли металевим ключем піднімали дерев’яні перемички, засувку можна було відсунути, а інакше – ні.

Булава

Бойову булаву XV століття знайшли біля села Нова Вижва. Оболонка вилита із бронзи, а середина для збільшення ваги (і, відповідно, сили удару) заповнена чимось на кшталт бетону. Пошуковці спочатку подумали, що це звичайний камінь. Проте коли придивилися, то зрозуміли, що це булава. У музей зразок давньої зброї потрапив як подарунок на 30-річчя установи.

Пломба із зображенням замку

Колись село Нова Вижва була містом. Головним атрибутом міста був замок. Стояв він і у Вижві, як тоді називалося поселення. Якось біля села знайшли свинцеву пломбу із вежею. Припускають, що це і є схематичне зображення вижівського замку.

Фляга червоноармійця, який служив у козачому полку Вермахту

2 липня 1942 року німці взяли власника фляги у полон в Севастополі «на 35б Г.Б. Ч.Ф.». Останнє розшифровується так: «на 35-й батареї головної бази Чорноморського флоту». Треба сказати, що берегова бронебаштова батарея №35, яка була призначена для прикриття Севастополя з півдня, – це одна з двох найпотужніших фортифікаційних споруд міста періоду Другої світової війни. Мала дві артилерійські установки (кожна по дві гармати калібром 305 мм).

Перед Другою світовою війною її відвідував Сталін. Саме ця батарея стала останньою точкою опору червоних у Севастополі. У ніч на 1 липня 1942 року командування Чорноморського флоту, партійці та енкаведисти (близько 800 осіб) дали драла, покинувши решту гарнізону, частина з якого потрапила в полон. У тому числі і «М.В.Т.» (знаємо лише його ініціали, але не повне ім’я), який пізніше пішов на службу у Вермахт, у 9-й Донський імені генерала Бакланова полк (перекинчик назвав його простіше – «козачий полк»).

Читати ще: Під костелом у Любомлі виявили затоплені підземелля

Чимало росіян у роки війни пішли на службу до німців, про що воліють не згадувати нинішні російські пропагандисти. 8 листопада 1942 року колишній червоноармієць захворів на тиф. А 9 січня 1943 року вперше став на пост (вочевидь після одужання) у місті Шепетівка нині Хмельницької області. Далі його путь проліг на Старовижівщину, де й знайшли флягу.

Подальша доля солдата невідома. Зате знаємо, що 9-й Донський полк воював проти УПА, Армії Крайової та червоних партизанів, а у серпні-вересні 1944 року брав участь у придушенні Варшавського повстання.

Сергій НАУМУК

Фото Сергія Наумука та зі сторінки Наталії Ковальчук у Facebook

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---