Ті, хто роблять погоду: волинські метеорологи розповіли, які аномалії фіксують останнім часом

Кожного дня людина задається питанням: а що сьогодні готує небесна канцелярія? Хоча б для того, щоби знати, чи потрібно тепліше вдягатися, виходячи з дому, або, може, треба прихопити з собою парасольку.

Відомості про стан та зміни погодних умов мають важливе значення для авіації, судноплавства, сільського та комунального господарств, транспорту, енергетики, будівництва, служби з надзвичайних ситуацій, туризму тощо.

Складати прогнози погоди – завдання синоптиків. Але жоден такий фахівець не зможе її передбачити без погодних даних, які збирають на метеорологічних станціях.

Тонкощами цієї роботи поділилася Тетяна Жур – начальник метеостанції Луцьк, що в селі Підгайці.«На метеостанції здійснюємо цілодобові спостереження за фактичною погодою, первинний обробіток і передачу даних, – розповідає вона. – Фіксуємо температуру повітря й підстилаючої поверхні, хмарність, метеорологічну дальність видимості, атмосферний тиск, напрямок і швидкість вітру, опади, атмосферні явища, які, до речі, за міжнародною класифікацією мають аж 99 визначень характеристик погоди. Усе це стандартні спостереження, є ще сезонні. Також у випадку небезпечного або стихійного явища спостерігаємо за ними з моменту виникнення».

Метеорологічна станція Луцьк – одна з шести метеостанцій, що діють на Волині. Серед них, скажімо, на Ковельській погоду фіксують вже понад 125 років. А роком заснування метеостанції Луцьк вважається 1940-й, з 1946-го тут ведеться журнал історії станції, з 1947-го є низка спостережень.На пожовклих сторінках цього журналу привертає увагу повідомлення про наслідки негоди: «20 травня 1960 року з 18:05 до 18:49 години пронісся шквал. На метеомайданчику було зірвано психрометричну будку, розбиті термометри, звалені щогли радіостанції, зірваний дах з будівлі».

Тетяна Жур і сама пригадала випадок вже за її керівництва, коли блискавка поцілила у вітровимірювальну щоглу на метеомайданчику, від чого давач у приміщенні задимів. «Ми, звісно, не антарктична станція Вернадського, але і в нас інколи бувають екстремальні умови», – зауважує вона.

Метеорологиня розповідає, що виміри погоди проводяться та передаються вісім разів на добу через кожні три години за міжнародним скоординованим часом. За винятком випадків різкої зміни погодних умов. Зараз, у зимовий час, різниця між київським та міжнародним скоординованим часом становить дві години.Результати спостережень слід закодувати і передати до Волинського та Українського гідрометцентрів не пізніше, як за 20 хвилин. Кожен метеоролог будь-де прочитає цю закодовану погоду, а за синоптичним індексом дізнається, з якої точки світу надійшла інформація. «Для метеостанції Луцьк з дня її заснування було присвоєно синоптичний індекс 33187», – каже пані Тетяна.На основі одержаних даних та завдяки інформації з супутника інженер-синоптик складає прогноз погоди на одну-три доби, який є найточнішим. Довгострокові прогнози мають консультативний характер.Останніми роками на станції з’явилося нове електронне обладнання. Це прилади для спостереження за швидкістю, напрямком вітру та для вимірювання атмосферного тиску. «До речі, ми єдина метеостанція в Україні, яка працює без ртутного барометра, на електронному давачі», – наголошує Тетяна Жур. Електротермометрами вимірюють температуру підстилаючої поверхні.Натомість кількість, різновид та висоту хмар доводиться визначати візуально, адже відповідний прилад в неробочому стані. Відремонтувати його неможливо, а замінюють їх тільки на авіаційних метеостанціях, бо вартість такого обладнання сягає сотень тисяч гривень.

Наразі комп’ютеризовано процес передачі даних, що значно полегшує роботу. Разом з тим, спостереження записують у книжку, яка зберігається десятиліттями й навіть століттями.Якось працівники станції переглядали архіви і старі записи й вкотре переконались, що дощ у грудні, температуру повітря, вищу чи нижчу від норми, спостерігали й раніше. Хоч люди сьогодні й кажуть, що колись такого не було. «3 листопада найтепліше було в 2019 році – +17,6, а найхолодніше в 1979-му – аж −16,3», – зачитує зведення синоптиків Тетяна Миколаївна.Утім, глобальні зміни клімату вносять свої корективи в погоду. За понад 30-річний стаж роботи метеорологом вона пам’ятає щонайменше два аномальні випадки, коли при чотирьох-п’яти градусах морозу йшов дощ: «Мені тоді здавалося, що цей дощ за хвилин десять, максимум двадцять, перетвориться на сніг, але він накрапав цілу ніч. Хоча всі ми знаємо ще зі школи, що за нуля градусів вода замерзає».Метеорологиня наводить приклад перепаду температур в 20 градусів у межах кількох днів: від плюсових 3-5 до 20 з мінусом. І навіть пригадала випадок добового перепаду в 23 градуси. Хоча, додає, таке трапляється нечасто.«16 серпня цього року випало 31 мм опадів – практично дві декадні норми за один дощ. 6 серпня разовий дощ дав 21,7 мм опадів. А кілька років тому в Луцьку затопило окремі вулиці, коли за пару годин там випало понад 120 мм – більш як дві місячні норми. І це – аномалія. Для нашого помірного кліматичного поясу ось таке випадання надзвичайної кількості опадів за малий проміжок часу не характерне», – зазначає начальник метеостанції.Сухим видався минулий місяць, протягом якого випало лише 2 мм опадів. Тоді як в нашій місцевості для жовтня норма – 40 мм.

Технік-метеоролог Оксана Букей, яка цього дня перебувала на зміні, додала, що сьогодні доволі агресивними стали грози: з сильнішими розрядами та більш потужними вертикальними блискавками, які супроводжують шквальні вітри і град.На метеомайданчику площею 20 на 16 метрів обладнання для збору погодних даних розміщене в строго визначеному порядку, відповідно до всіх вимог. Наприклад, психрометрична будка для вимірювання температури та вологості повітря встановлена на висоті 2 м над землею, має жалюзі, повернута дверцятами на північ. Завдяки цим особливостям конструкції, які захищають від впливу факторів навколишнього середовища, в будці отримують точну температуру. На відміну від кімнатних чи балконних термометрів, покази яких спотворюють вітер, опади, місце кріплення.«Метеоспостереження мають дуже широкий спектр використання. І ніхто й ніколи не відмовлявся від послуг метеорологів. Але чомусь в Україні ні в кого нема грошей на гідрометеослужбу», – констатує Тетяна Жур.Розповідає, як працівникам станції довго довелося тіснитися в кімнатці три на три метри, холодній, сирій, яку з’їдав грибок. Чотири роки тому вони переїхали в модульний будинок з набагато кращими умовами.Також начальник метеостанції поділилася наболілим: сьогодні молодь не дуже приваблює така малооплачувана робота, з нічними змінами та у вихідні й святкові дні. Дехто йде з професії, бо вона їм нецікава. «Хоча насправді це не так», – запевняє метеорологиня.

Штат метеорологічної станції Луцьк – це начальник та п’ятеро техніків-метеорологів. З них найбільше метеорологічного стажу – 40 років – має Таїсія Євчук. П’ятеро працівників – з вищою освітою.

Люди, які роблять нам погоду. Саме так кажуть про метеорологів.

Ірина РЕПЕТУХА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---