«Тепер ношу синові сніданок… лише на могилу», – мати волинського Героя Василя Росинчука

Снігопад безперервно намагався вкрити якомога густішою білою пеленою дорогу, якою сотні людей, одягнені в чорне, одночасно несли у зранених душах смуток та біль невиправної втрати. І лише кетяги калини із запашним сосновим гіллям, вистелені на шляху, кривавими барвами де-не-де пробивалися з-під покрову, а вгорі яскраво майоріли синьо-жовті стяги та букети квітів.

Попереду колони несли весільні короваї… Так у Малій Глуші на Камінь-Каширщині проводжали в останню дорогу 23-річного солдата-односельчанина Василя Росинчука, який поліг під час виконання бойового завдання на Донеччині, пише газета «Полісся».

Василь ріс у родині сільських трударів, де окрім нього, виховувалось ще двоє дітей. Змалечку був привчений до роботи в полі й ніколи не цурався фермерства. Закінчивши 9 класів місцевої школи, здобув у Камінь-Каширському ВПУ фах маляра-штукатура. Опісля вирішив відслужити строкову службу.

Якийсь час працював у Києві охоронцем, далі почав їздити на будівельні роботи в Польщу. Там перебував і в період, коли почалася повномасштабна війна. Через кілька днів хлопець був уже в Камінь-Каширському районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. А від початку червня перебував у найгарячіших фронтових точках, зокрема під Бахмутом. Служив у 93-й окремій механізованій бригаді «Холодний Яр». Був навідником механізованого взводу й гордо носив позивний Вуйко.«Він же навіть не зізнався одразу мені, що був у райцентрі в військкоматі. Збрехав, що телефон їздив купувати. Вже коли сповістили про відправку на фронт, тоді сказав. Я так плакала. А він казав, що всі не можуть не йти, хтось мусить захищати його малолітнього брата, маленьку племінничку. Що тут кордон, сюди так само можуть вторгнутися рашисти й перебити нас геть усіх. Хоча я, між іншим, за національністю теж росіянка, уродженка Томського краю, Сибіру…», – каже мама Наталія.

16 жовтня син приїхав у відпустку додому, побув три дні. Повернувшись на передову, щоразу після виконання бойового завдання сам виходив на зв’язок із рідними.

Усе казав, щоб швидше добудовували нову хату, бо буде вже женитися, має хорошу дівчину. Востаннє вони поспілкувались із ним 16 листопада, навіть вдалося увімкнутися на відео. А після розмови надіслав їм у месенджер: «Я вас усіх дуже люблю».Далі довго не давався чути: уже третій тиждень пішов, а від нього – жодної звісточки. Тож почали бити на сполох, що щось трапилось. Як згодом з’ясувала родина, Василь загинув у результаті мінометного обстрілу в районі населеного пункту Бахмутське ще 29 листопада.

«Він був дуже трудолюбивий, виважений, ніколи нікого з нас не образив… Він і вдома старався якісно працювати, і в людей відповідально ставився до роботи. От ми вже зателефонували до пана Петра, в якого Василь працював у Польщі. Повідомили, що племінник вже не приїде на роботу. Адже Василь залишив там навіть інструменти й одяг, сподівався повернутися ще туди. Там же його й досі чекає авто, яке пан подарував йому на день народження. Хотів відвоювати, отримати водійське посвідчення, відкрити категорії й пригнати ту машину… Петро дуже плакав, не міг повірити в те, про що ми йому сповістили», – розповів дядько В’ячеслав, якому чи не найбільше бракуватиме розважливої компанії племінника, з яким багато років жив під одним дахом.Василя Росинчука поховали в Малій Глуші 11 грудня. Опісля похорону, замість зробити це на його весіллі, між усіма розділили в пам’ять про молодого Героя запашні короваї.

«Їздили нині до сина, завезли йому поснідати, – наче досі про живого говорить згорьована мама, яка відвідала могилу своєї кровинки. – А завтра відправимо службу… Не заслужив він на такий трагічний кінець, але гідний такого поховання з усіма почестями. Тому дякую кожному, хто не підвів його віру в солідарність українського народу, хто прийшов вшанувати його та долучився до організації поховальної процесії і поминального обіду. Він не залишив без захисту Батьківщину, а ви не залишили нас сам на сам із лихом».

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---