Те, що не передають слова: представили світлини найдраматичніших моментів Майдану

Злочини правоохоронців, які готові були розстрілювати не лише протестувальників, а й журналістів, та незламний дух учасників Революції Гідності – у Луцьку презентували доробок, який протягом трьох місяців фіксував події на Майдані.

Відкриття персональної фотовиставки члена Національної спілки фотохудожників України Олександра Тимошенка «Розстріляний Майдан» відбулося 17 лютого в Арт-галереї «Луцьк».

П’ятдесят робіт фотохудожника відображають як оптимізм та романтику Революції Гідності, так і драматизм та біль найдраматичніших днів, коли правоохоронці розпочали розстріл мітингувальників. Будучи журналістом, він знімав обидві сторони протистояння, але після першого поранення, побачивши справжню кров, у нього з’явилося відчуття того, що діється злодіяння стосовно мітингувальників, тож він повинен це документувати.

Заступник директора департаменту культури міськради Андрій Ломага зазначив, що сьогодні в Луцьку вітають безпосереднього учасника Революції Гідності. Він, працюючи на Майдані як журналіст та фотограф, напрацював серйозний доробок, що є не лише творчим досягненням, а й доказовою базою подій, які відбувалися тоді в Києві. А сама фотовиставка, як зауважив Ломага, покликана нагадати про події, що відбувалися чотири роки тому і повернути в серця та душі українців ті почуття.
Виконувач повноважень Луцького міського голови Григорій Пустовіт подякував фотохудожнику за виставку і величезну роботу, яку той здійснив, зберігши для історії та поколінь те, що передати словами і документами не можна – яскраві миті революції, її внутрішній дух. Оскільки час віддаляє ці події, їхні деталі починають забуватися. Для того, щоб відчути дух, характер та енергетику Революції Гідності, напругу, яка була на Майдані, достатньо поглянути на ці світлини. Це миті боротьби, протистояння, енергії. Автору виставки Григорій Пустовіт вручив подяку за його активну громадянську позицію та популяризацію сучасного фотомистецтва.
Як розповів член Національної спілки фотохудожників України Олександр Тимошенко, з дев’яти тисяч фотознімків, зроблених на Майдані, він опрацював та залишив у архіві дві тисячі фото та 140 відеокліпів. Матеріал він знімав впродовж трьох місяців - з 26 листопада до 18 лютого, коли його двічі поранили. Фотограф зізнається, що найбільше його вражає світлина, де він зафіксував, як у нього стріляють.

«Я був щиро здивований, що у журналіста в помаранчевій куртці з написом «преса» та двома бейджиками беркутівець відверто стріляв з малої відстані. Я був готовий до всього, тільки не до такого пострілу. Тому ця фотографія – це свідчення того, як правоохоронець робить вбивство», - розповів Олександр Тимошенко.
Він не очікував, що у нього стрілятимуть, а потім ще й кинуть гранату на спину: внаслідок поранень нині фотохудожник частково втратив слух.

Нині фотограф виступає потерпілим у трьох кримінальних провадженнях щодо подій Революції Гідності, оскільки отримав поранення середньої тяжкості. Його світлини – фактаж того, як відбувалися злочини беркутівців, зокрема підрозділів з Харкова та Львова, які 18 лютого 2014 року вбивали майданівців. Свої фотоматеріали та відео Олександр Тимошенко передав у Генпрокуратуру як свідчення злочинів. Їх передали також в Інститут національної пам’яті та Музей історії Революції Гідності.

Два дні тому у Фастові митець провів ювілейну 25 виставку світлин Майдану – вона вже побувала у Рівному, Тернополі, Львові, Хмельницькому та інших містах. Тимошенко зізнався, що з Луцьком його пов’язує перше місце роботи – у 1975 році він здобув першу вищу освіту в інституті інженерно-цивільної авіації та розпочав працювати у Луцькому аеропорту, де як інженер починав робити повітряний міст для міста.

Пан Олександр зізнається, що час протестів у Києві він не міг сидіти вдома, тож, взявши фотоапаратуру та жилетку з написом «преса», розпочав фотографувати події на Майдані, у Маріїнському парку, на Інститутській.
Звільнення вулиці Інститутської від мітингувальників полягало у тому, що беркутівці діяли у повному спорядженні, в бронежилетах, шоломах, зі щитами, а також з помповими рушницями. Водночас мирні протестувальники рухалися до Верховної Ради, щоб озвучити законні протести про повернення до Конституції та європейського вектору розвитку країни. Деякі рушниці беркутівців були заряджені не травматичними, а свинцевими набоями, які несли загрозу для життя. Саме внаслідок застосування такої зброї 18 лютого загинуло 50 майданівців. Попереду виставляли щити, щоб захиститися, якщо полетить каміння, до того ж, кожен з них кидав гранати у натовп. Крім того, прикриваючись щитами, правоохоронці стріляли з помпових рушниць просто в очі людей. Це називалося «очищенням вулиці» і ці моменти фотомитець фіксував на фото. Від такого штурму не встигали втекти люди поважного віку, які теж вийшли на Майдан, тож темп наступу мітингувальники стримували, кидаючи пляшки з запалювальною сумішшю.

Першими мітингувальники ніколи не кидали каміння в беркутівців, - наголошує Тимошенко. Та додає, що у нього беркутівці вистрілили з відстані 10 метрів, аби він не міг знімати злочини. Закіптюжену жилетку з написом «преса», яка пройшла з ним увесь Майдан, фотограф також продемонстрував лучанам.
Метою виставки, зі слів автора світлин, є привернення інтересу до тих подій, аби їх ніхто тепер не перекручував. Про кожен знімок він може розповісти, за яких обставин фото було зроблене і що в той момент відчував фотограф.

Спецпідрозділи, з його слів, 18 лютого 2014 року отримали п’ять тонн допомоги «братського російського народу», привезені двома рейсами, які незаконно перетнули кордон. Озброєння було не сертифіковане в Україні, не були визначені наслідки його дій, тобто, закони не працювали – багатьом така зброя забрала життя.

«Усі вже лежали, не було ніякої потреби застосовувати до лежачих людей зброю. А далі були палиці, арматура. На судовому засіданні позавчора один із потерпілих розповідав, що лежав поранений і не міг рухатися, а до нього підбігли чотири беркутівці і гумовими дубинками та арматурою почали бити його, зламавши дев’ять ребер, розбивши колінні суглоби, побивши голову та відбивши арматурою дві фаланги пальців», - розповів фотограф. Та додав, що подібних випадків було багато.

За кожним фотознімком у цій виставці стоїть чиясь доля, а декого з цих людей, можливо, вже немає серед живих. Олександр Тимошенко закликав представників влади Луцька поширити цю інформацію, оприлюднивши знімки у вільному доступі, аби люди користувалися його напрацюванням. Андрій Ломага запевнив, що світлини викладуть у вільний доступ для лучан.

Фотохудожник продемонстрував фото пораненого на Майдані художника з Рівненщини Тараса Більчука, який у серпні минулого року помер від наслідків поранень. 18 лютого в Українському домі у Києві відкриють виставку пам’яті цього художника.

На іншому фото – чоловік поважного віку, який несе у торбі не зброю, а сніг, зібраний для того, щоб укріпити барикаду, аби відстояти територію свободи. Серед світлин є й така, де зображені дівчата, які 18 лютого несуть важку бруківку – у той день бракувало сил, аби відстояти барикади.
Зафіксувала камера і стрільців на даху будинку на розі вулиці Шовковичної, які з закритими обличчями стріляють у мітингувальників. Вони кидали під ноги та на голови мирним людям гранати, а тепер довести у суді провину беркутівців складно, адже на усіх кадрах вони у шоломах та з закритим обличчям – вони боялися робити злодіяння відкрито.
«На четвертому році революції багато людей зневірилося в її результатах. Але я до таких не належу. Я доводжу кожному, що не можна так думати. Я учасник кримінальних проваджень по львівському та харківському беркуту. Хоч я не був серед мітингувальників, я став їхнім побратимом і цими знімками я тепер свідчу»,- зазначає фотохудожник.

Командирам «Беркуту», з його слів, все складніше викручуватися у судах, коли він наводить фотодокази їхніх злочинів проти мітингарів, жінок та людей похилого віку. Олександр Тимошенко протягом 20 місяців відвідав 102 судові засідання у трьох судах та, попри круговий саботаж, затягування і зривання засідань захисниками злочинців, він не зневірюється.
Насамкінець, митець закликав присутніх завжди розповідати правду про ці події, адже 2,5 тисячі поранених на Майдані зараз є потерпілими у різних судових процесах. Аби втрати були не марними, завдяки фотодоказам він намагається доводити правду.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---