Таємний агент у луцькій поліції, старовинний ганок та водоколонка: історії вулиці Рогової. Фото

За радянських часів вона носила прозаїчну назву Пролетарська. Але віддавна була Роговою. Бо як іще назвати вулицю, що вигнулася наче ріг?

З ХІХ століття це був головний шлях у місто, який так і називався: «Стара поштова дорога з Володимира». Збереглася навіть схема, на якій вона позначена. З установ на Роговій лише недовго діяв дитсадок. Решта – це приватні будинки. Існує на вулиці і багатоквартирний будинок міжвоєнного періоду. І не простий, а з власною історією.Дмитро Васильович Ткаченко – справжній старожил Рогової. Ще його дід Сергій Овчарук мав тут будинок, поруч жив дядько. Та й він сам народився, виріс на цій вулиці і працював на приладобудівному заводі, що розташований неподалік. Тож краще за нього навряд чи хтось знає про всі таємниці вулиці.– Оцей триповерховий будинок – це будинок Заремби. Ви знаєте хто такий Заремба? – розпочинає свою розповідь Дмитро Васильович, зручно вмостившись на лавці поміж вишнями та полуницею. – На вулиці Лесі Українки колись стояв пам’ятник комуністу Бойку. Як розповідав знайомий, його начебто заклав Заремба. За Польщі він був нібито комісаром поліції. Як мені розповідали, Заремба приїхав з Радянського Союзу ще до 1939 року. І мав тут організовувати комуністичні ячєйкі. Таке в нього було завдання. Але щойно приїхав, то одразу здався польській поліції. Офіційно він працював у поліції і здавав всіх підпільників, так само, як здав Бойка. То будинок його, Заремби. Моя тітка бачила, що коли тут будівництво йшло, то він приїжджав, дивився, як робітники працюють. Ще два будинки мав на сучасній вулиці Данила Галицького. А ще в нього автобуси були. З Луцька на Рожище їздили. Він такий багач був.Читати ще: Багатоповерхівка та стежки на пагорбах: луцька вулиця, де жив лікар великої поетеси. Фото

Сергій Заремба був заступником начальника з політичних питань Слідчого управління поліції у місті Луцьку. Мав справу саме з політичними злочинами. Деякі історики вважають, що саме він замордував діяча комуністичного руху на Волині Степана Бойка. У 1931 році Зарембу та його керівника звільнили з поліції. Ймовірно, вже після цього він зайнявся підприємництвом.Дмитро Васильович пригадав, що ще школярем разом з класом ходив на п’єсу про Бойка «Зорі назустріч». Зарембу грав перший на Волині народний артист України Григорій Канішевський.

– Він розповідав, як вживався у той образ. Для того фотокартки дивився. І вирішив, каже, перевірити, схожий чи ні на комісара поліції, – каже Дмитро Васильович. – Канішевський дізнався, хто ще знав того Зарембу. Увечері одягнувся, як той, натягнув кепку, загримувався. Так прийшов до одної жінки, потім до іншої. Казав, що переховується і питав, чи впізнали. А ті у відповідь тільки зойкали «пане Зарембо». Так артист переконався, що добре вжився в образ.Читати ще: Уламок колишнього штетлу посеред сучасного Луцька. Фото

Це історія, можна сказати, найвідомішого будинку вулиці. Решта будівель не такі знамениті. Частина з них зведені ще до війни, а нині вже перебудовані-добудовані. Хоча напрям самої Рогової не змінився.Тут досі є колонка, яку спорудили у 1956-1957 роках. Мешканці довколишніх осель і нині користуються нею. Мешканці п’ятиповерхівки з сусідньої Гірної приходять з тачками і набирають воду для поливання городів.Привертає увагу старий будинок з ажурним дерев’яним ганком. У ньому колись жив дядько Дмитра Ткаченка – Михайло Овчарук. А ще – на декількох будівлях є давні водостічні труби.

Одним словом, Рогова – тиха цікава вуличка.

Сергій НАУМУК

Фото Олександра ДУРМАНЕНКА

Батько нашого героя здобув фах інженера у 1937 році.

Колись у цьому будинку був дитсадок.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---