«Там найкращі люди»: військовий лікар з Волині – про евакуацію і порятунок бійців на передовій

Олександр Солобчук служить у війську начальником служби охорони здоровʼя 15 мобільного прикордонного загону. Чоловік — ветеран бойових дій, брав участь в АТО і ООС. До війни працював лікарем фізичної та реабілітаційної медицини комунального підприємства "Медичний центр реабілітації учасників бойових дій Луцької міської ради", а після початку повномасштабного вторгнення пішов захищати незалежність та суверенітет України.

Нещодавно військовий медик отримав відзнаку "Орден Святого Пантелеймона". Суспільному Олександр Солобчук розповів про бої на Донецькому та Лимано-Купʼянському напрямках, про реалії війни та особистий досвід.

Складність роботи військового медика

З чого розпочалась ваша служба?

Спочатку я долучився до 15-го прикордонного загону як старший офіцер відділення збору та евакуації поранених. Там була своя специфіка роботи — забезпечення надання допомоги на етапах евакуації, робота в медеваках і транспортування поранених від шпиталів, які розташовані ближче до лінії фронту, вже у більш в тилові.

Нині ви служите у війську начальником Служби охорони здоров'я 15-го мобільного прикордонного загону. У чому специфіка вашої роботи? За що саме ви відповідаєте?

Згодом мене призначили на нову посаду. На ній основна задача — забезпечення підрозділів батальйонів, медичної роти, отримання і клопотання про отримання майна, оформлення документів: і на ВЛK, і на лікування, і на огляди, і на консультації. Це великий спектр роботи.

Читати ще: «Зберігайте здоровий глузд і спокій», – луцький реабілітолог

Які були ситуації порятунку військовослужбовців під час боїв? Як доводилося надавати допомогу?

Наразі я проходжу службу саме в мобільному прикордонному загоні. Це загін бригадного типу. І в такому форматі загону створена медична рота. У нас це називається відділ медичного забезпечення. Це фахівці хірургічного й анестезіологічного напрямку, збору та евакуації поранених. Терапевтичний напрямок практично повністю — як невеличкий шпиталь. Все починається з поля бою. Тобто евакуацію з поля бою до першої точки евакуації забезпечують медичні сили батальйону. Відбувається евакуація до стабілізаційного пункту.Скажу про стабілізаційний пункт саме своєї бригади. Там зібралися, напевно, найкращі люди, найкращі лікарі. І саме на цей пункт в Харківській області евакуювали більш ніж 800 військовослужбовців. Тільки одного бійця ми втратили на операційному столі. Всі інші військовослужбовці були стабілізовані й евакуйовані.

Чи завжди було чим надавати цю допомогу і як вам вдавалося справлятися в складних ситуаціях?

Багато залежить саме від людини, наскільки вона морально стійка до різних стресових факторів. Я — лікар-хірург у первинній своїй спеціалізації. Тому з пораненнями, травмами, ранами, з хлопцями, які мають в цей конкретний момент сильний больовий синдром і поводяться досить агресивно, вимагають швидкого знеболення — це все проходив раніше. Також маю за плечима службу в АТО, ООС. Ті знання на початку повномасштабного вторгнення дуже згодилися.Медичне забезпечення війська та нагороди

Чи вистачає медикаментів, чи вистачає засобів, аби вчасно надати допомогу, і хто допомагає з поповненням? Чи є співпраця у вас з волонтерами?

Наразі всі підрозділи забезпечені засобами першої медичної допомоги. Забезпечені автомобілями та обладнанням, яке потрібне для порятунку. На початку повномасштабного вторгнення, звичайно, з цим всім було трошки складніше. Не всі були підготовлені до такого формату ведення бойових дій, до такої кількості поранених. В перші дні, місяці, напевно, на відсотків 80 забезпечували волонтери — доставляли різного роду засоби для зупинки кровотечі, турнікети, рюкзаки, автомобілі.

Чи вистачає у вашому підрозділі медиків? Кого саме бракує? Кого шукаєте?

На сьогодні медиків в нас не вистачає. Ми закомплектовані орієнтовно на 75%. Це дозволяє виконувати бойові завдання зараз, але в нас є гостра потреба саме в лікарях вузького профілю.Чи підтримала ваша дружина рішення йти служити бойовим медиком?

Мабуть, дружина відчувала: якщо щось розпочнеться, я вдома не всиджу точно. І по своїх вольових якостях, і тому, що я був у резерві першої черги як учасник бойових дій — варіанту відсиджуватися вдома в мене не було.

Читати ще: «Під покровом Святого Пантелеймона»: у Луцьку визначилися з претендентами на медичний оскар. Фото

Орден Святого Пантелеймона — це найвища громадська відзнака, яка вручається за професіоналізм і милосердя. Вам її вручили нещодавно. Були нагороди і від Верховної Ради, і від Збройних Сил. Розкажіть, що ці нагороди для вас означають?

Це честь для мене — отримати ці нагороди. І я дякую своїй команді, своїм лікарям, що ми пліч-о-пліч працюємо і нашу роботу бачать.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---