Там, де мертві вчать живих: як працює патологоанатомічне відділення медоб’єднання Луцької громади

У патологоанатомічному відділенні Медичного об’єднання Луцької громади працюють одинадцять спеціалістів. Вони не тільки з’ясовують причини смерті, а й досліджують біопсійний і операційний матеріал. Це дозволяє встановити точний діагноз задля подальшого адекватного терапевтичного та хірургічного лікування пацієнта.

Нещодавно відділення капітально відремонтували та оснастили сучасним обладнанням.

Як пригадала генеральна директорка Медичного об’єднання Луцької громади Лариса Духневич, патологоанатомічне відділення увійшло до складу медоб’єднання майже два роки тому. На той час приміщення потребувало негайного ремонту, а наявне обладнання було застарілим і зношеним.

Нині медики можуть працювати в комфортних умовах. У будівлі влаштували гідроізоляцію фундаменту, утеплили стіни, відремонтували покрівлю, зробили три входи та пандуси, замінили освітлення, оновили систему вентиляції, здійснили внутрішні оздоблювальні роботи тощо.Читати ще: Медоб’єднання Луцької громади – у ТОП-10 українських компаній в сфері охорони здоров’я

«Патологоанатомічне відділення спеціалізується на двох галузях роботи. Це не тільки прозекторська праця чи навчання лікарів. Це ще й робота лабораторії, де діагностують захворювання з використанням гістологічного методу. Передусім ідеться про верифікацію онкологічного захворювання, його наявність чи відсутність, передумови виникнення. Гістологічне дослідження є одним із найбільш об’єктивних у медицині. Воно дозволяє встановити точний діагноз для подальшого терапевтичного і хірургічного лікування», – розповів завідувач відділення Володимир Онищук.Під час гістологічного аналізу насамперед вивчають частки тканин пацієнта, які було вилучено під час оперативного хірургічного втручання. Тож у складі патологоанатомічного відділення є власна гістологічна лабораторія. Кожен лаборант має робоче місце та забезпечений новітнім обладнанням.

«Гістологічне дослідження має кілька етапів. Спершу, зазвичай в операційній, проводять забір тканин. Далі матеріал поміщають у відповідний контейнер у формалін та оформлюють гістологічне направлення. Матеріал доставляють у наше відділення. Лаборант усе фіксує та запускає матеріал в роботу.

Перший етап – зневоднення та ущільнення матеріалу на гістопроцесорі. Далі його заливають у касетний парафіновий блок на станції заливки. Потім ріжуть на мікротомі. Варто зауважити, що зрізи йдуть напрочуд тонкі… Згодом гістологічний препарат фарбують. Опісля він підсихає…

Готовий гістологічний препарат наші лікарі переглядають на бінокулярних мікроскопах, які мають достатнє збільшення. І дають гістологічний діагноз. До слова, завдяки спеціальним програмам гістологічні знімки можна відразу пересилати, наприклад, через месенджери для консультації з колегами. Діагноз передають у відділення, в історію хвороби пацієнта», – пояснив завідувач відділення Володимир Онищук.Для встановлення точного діагнозу дуже важлива наявність якісного гістологічного матеріалу, що, своєю чергою, гарантує новітня техніка. За словами Володимира Онищука, у лабораторії є унікальне для Волинської області обладнання. Наприклад, це станція для заливки гістологічного матеріалу з термо-, кріоплатформами та кріомодулем для швидкого й ефективного охолодження гістологічних і біопсійних касет, кріостат-мікротом, автостейнер для фарбування гістологічних препаратів чи вакуумний гістопроцесор закритого типу для зневоднення та ущільнення матеріалу.

«Нещодавно ми отримали новенький кріостат-мікротом для виготовлення заморожених зрізів. Він пришвидшує діагностику у випадку хворих, які перебувають на операційному столі. Щоб визначити об’єм оперативного втручання… Вісім-дев’ять хвилин – і діагноз готовий», – прокоментував завідувач відділення Володимир Онищук.Лікар-патанатом Людмила Соловей додала, що раніше лаборанти власноруч фарбували гістологічні препарати, нині ж цю роботу вдалося повністю автоматизувати завдяки автостейнеру.

«Реактиви дуже токсичні… Тому завдяки автоматизованому обладнанню передусім гарантовано біологічну безпеку працівників», – наголосила вона.Зауважимо, що Людмила Соловей викладає на одній з кафедр медичного факультету університету імені Лесі Українки.

Вона звернула увагу, що для медика немає кращого способу, аби вивчити будову людського тіла, окрім як зазирнути всередину. «Навчаємо когось і навчаємося самі», – підкреслила патанатом.«На щастя, зараз наша гістологічна лабораторія забезпечена абсолютно усім необхідним, включно з апаратом для інтраопераційної діагностики. Це дуже важливо для ургентної лікарні, коли пацієнт поступає з невідомим діагнозом і хірургам потрібно визначити об’єм операції», – сказала Людмила Соловей.Окрім лабораторії, у відділенні оновили й прозекторські кімнати. Тут, зокрема, встановили сучасну робочу станцію патолога з нержавійної сталі. Вона призначена для взяття зразків в обробку. Станція оснащена освітленням, кварцуванням, системою водяної промивки.«Умови праці тепер відмінні – є і апаратура, і якісні реактиви… До того ж, до нас приходять лікарі. Тут мертві вчать живих. Це навчальний процес. Часто в нас збираються усі лікарі на патанатомічну конференцію. Ми обговорюємо суперечливі випадки, проводимо аналіз, робимо висновки», – прокоментував патанатом із 35-річним стажем Юрій Ватрич.Ольга ШЕРШЕНЬ

Фото Олександра ДУРМАНЕНКА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---