«Такою красивою, як колись, я вже ніколи не буду». Історія жінки з Чугуєва, чиє фото сколихнуло увесь світ

На аукціоні в США портрет пораненої у результаті російського обстрілу жительки Чугуєва Олени Курило авторства американської художниці Жені Гершман продали за 100 тисяч доларів. Зібрані кошти спрямують на потреби української армії та допомогу містам, постраждалим унаслідок війни.

Жінка розповіла «Експресу» про найстрашніший ранок у житті та своє лікування.

52-річна Олена Курило родом з Первомайського, що на Харківщині. Останні п’ять років разом з чоловіком проживала в Чугуєві (теж Харківська область). За фахом жінка хореографиня, у цій сфері пропрацювала 25 років, а останнім часом була вихователькою в дитячому садочку.«Господи, я ще не готова помирати»

«24 лютого о 5:15 ми прокинулися в Чугуєві від двох віддалених вибухів. О 5:50 пролунав ще один, уже потужніший. Оскільки наш будинок неподалік Чугуївського військового аеродрому, ми припустили, що вибухи могли статися саме там», – розповідає жінка.

Чоловік Олени Курило поїхав на автозаправку по бензин. Жінка тим часом збирала документи та інші речі, щоб після його приїзду вирушити з Чугуєва в селище неподалік.

Читати ще: «Коли закінчиться війна, перше, що зроблю, – обійму чоловіка». Молода мама з Харківщини розповіла, як утікала від війни до Луцька

«Зібравшись, я присіла на диванчику нашої маленької спальні. Там уже лежав напоготові мій верхній одяг, – пригадує. – Пам’ятаю, сиділа боком. Раптом пролунав вибух, схожий на розірвання повітряної кульки. Перед моїми очима дотепер стоїть побачене тієї миті: на мене летить багато дрібних шматочків скла. В голові була лише одна думка: «Господи, я ще не готова помирати». Після цього настала така тиша, якої я ніколи не чула. А вже секунд за 20 стали кричати сусіди...»Жінка додає: її обличчя заливала кров, адже осколкові поранення були всюди: на лобі, щоці, під оком...

«Я не відчувала болю, моє тіло ніби заніміло, – каже Олена. – Стала хапати якийсь одяг, щоб прикласти до рани і хоч якось зупинити кров. Але вона й далі заливала мені очі. Я нічого не бачила».

Сусіди допомагали їй зупинити кровотечу.

Читати ще: «Російські солдати кинули гранату в укриття. Людські рештки збирали у відро», – мешканка Бучі про жорстокість окупантів

«Здавалося, що це страшний сон, а я зараз прокинуся – і все буде добре. Проте цього не сталося...» – зітхає жінка.

Тим часом чоловік Олени Курило повертався додому...

«Зазвичай Коля паркує авто за 20 метрів від місця, де стався вибух, – каже жінка. – Та, на щастя, після заправки чоловік пробив колесо. Він зупинився, щоб його замінити. Саме це й врятувало йому життя».

«Я зовсім не хотіла для себе такої слави»

Олена каже: в приміщенні їй було дуже важко дихати, тож вона вийшла на вулицю. На землі лежало тіло хлопчика-підлітка, який загинув у момент вибуху... Вцілілі сусіди вибігали з будинку, сідали в автівки з вибитими вікнами й утікали якомога швидше.Медики швидкої надали жінці першу допомогу. Вона поверталася до свого під’їзду. Саме в цей момент іноземні журналісти зробили те славнозвісне фото, з якого згодом намалювали портрет і продали на аукціоні.

«Я зовсім не хотіла для себе такої слави. Краще б я просто була здоровою, поруч зі своїм чоловіком», – каже Олена.

Згодом лікарі ретельно оглянули жінку та діагностували у неї струс мозку. На праве око вона нічого не бачила, а на обличчі було багато глибоких ран.

«Роздягнувшись увечері, я побачила, що мої спина та руки у численних ранах. А вже вранці обличчя стало синьо-зеленим», – згадує жінка.

«Головне, що я жива»

«18 березня я змогла дістатися Південного вокзалу Харкова, щоб звідти їхати у Дніпро, де вже була моя донька», – провадить Олена.

Її чоловік залишився в Чугуєві. У Дніпрі лікарі сказали жінці, що сітківка її правого ока розірвана. Порадили їхати лікуватися за кордон. Завдяки благодійникам її безплатно прийняла клініка в Польщі.

Наразі Олену Курило виписали з лікарні. Її праве око починає бачити обриси людей. Наприкінці червня жінці мають зробити другу операцію. Після цього стане зрозуміло, буде вона бачити повністю чи ні.

«На моєму обличчі залишилося кілька шрамів. Тому такою красивою, як була, я вже не стану. Але нічого, головне, що жива», – підсумовує жінка.«Ми дуже сильна небайдужа нація»

Олена також розповідає про американську художницю, яка прониклася її історією і намалювала портрет.

«Гроші, за які портрет продали на аукціоні, хотіли віддати на моє лікування, та я відмовилась, натомість попросила допомогти воїнам та іншим людям, які нині в біді, – каже Олена. – Війна показала, що ми дуже сильна небайдужа нація і вміємо допомагати одне одному. Благодійники допомогли мені, а я допоможу комусь іншому. І разом – переможемо!»

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---