Сувеніри – під забороною: піротехнік з Луцька розповів про розмінування на сході й удома
Геннадій Молошин — керівник відділення піротехнічних робіт та гуманітарного розмінування Держслужби з надзвичайних ситуацій області. Рятувальник двічі розміновував деокуповані території на сході України, а 22 червня разом із іншими піротехніками шукав та знешкоджував касетні боєприпаси, які лишилися у Прилуцькому після атаки РФ.
Суспільному піротехнік розповів про особливості професії і нові зразки вибухонебезпечних предметів, із якими довелося стикнутися під час розміновування.
Читати ще: «Боєприпаси жартів не розуміють»: у Луцьку сапери розповіли про специфіку професії та підступність рашистів. Фото
Після приїзду зі сходу вам вдалося трішки відпочити? Чи одразу до роботи?
Відпочили ми на вихідних два дні і далі приступили до роботи. Кожен день їздимо на розмінування по області. На виявлення вибухонебезпечних предметів.
Знаємо, що також ви працювали і неподалік Луцька після обстрілу 22 червня. Чи доводилося вам вже бачити такі суббоєприпаси, з якими працюєте раніше?
Це для нас нове щось. Вага його — 5 кг, а вибухова речовина — від 1 кг до 1,6 кг. Він падає — розлітаються осколки. Їх не можна переносити чи перевозити. І коли його з місця переставити чи ще щось, від того він детонує.Розкажіть трішки про ваші поїздки на схід. Скільки у вас їх було?
У мене вже була друга поїздка. Перша була в місто Покровськ, друга — в Слов'янськ. Працювали ми на Донеччині в такій громаді, як Лиманська, Святогірська. Через деякий час ми знову туди будемо прямувати.
Пам'ятаєте свою першу поїздку, коли із відносно спокійного Луцька приїхали у міста, села, які понищені росіянами?
Ми працювали на територіях, які були деокуповані, були понищені, як Благородичне, Діброва, дуже багато. Це біля Лимана, вони були в окупації, там були дуже великі бої.
Читати ще: Волинські сапери розміновують Донеччину і Чернігівщину. Фото
Коли ви працювали на сході, з якими труднощами зіткнулися?
Труднощі були такі, як протипіхотні міни, яких ти ще ніколи не бачив. Ти їх вивчав, ти знаєш, що вони такі є, але ти з ними стикнувся наживо вперше, побачив, що це таке. Далі все йде у звичку, все успішно проходило.
Ми теоретично все вивчали, а це практично вже відбувалося. Коли ти працюєш з приборами і йдеш по ділянці, коли знаходиш цей вибухонебезпечний предмет, ти навіть бачиш характеристику, як воно спрацює. Нас навчили, що шукати треба ознаки. От ми приїжджали і знаходили ознаки. Від касетних елементів щось таке знаходилось, від зірваних цих підривників — шматки, залишки якісь. Тоді ми розуміємо, що тут було мінне поле.
З якими пристроями працюєте?
Це міношукач італійського виробництва. Вони беруть глибину до 50 сантиметрів, є і до 3 метрів, і до 6 метрів. В нас є різноманітні прибори. Тобто коли ви приходите на ділянку, у вас є чималий вибір обладнання, з яким можете працювати, ви вже індивідуально підбираєте. Кожна людина по-своєму дивиться, як краще і чим працювати.Який досвід здобули особисто для себе?
Досвід великий, але ще треба навчатися і розвиватися, бо дуже багато вибухонебезпечних предметів, які ще не зустрічались нам. 22 червня, після атаки РФ у Прилуцькому, ми побачили новий боєприпас, який ще хочемо вивчити.
Коли трапляється новий боєприпас, як ви з ним працюєте?
У нас є такий всеукраїнський консультативний центр, куди ми закидаємо фотографії. Нам підказують там. Хтось, може, з колег зустрічав подібне. Сапери туди входять. У нас ще є навчальний пункт. Звертаємося до викладачів, які нам теж можуть підказати.
Ротації тривають до півтора місяця. Яка була ваша мотивація їхати?
Я і перевівся на цю посаду, щоб туди попасти. Страшно. І обстріли були, попадали під обстріли, але така в нас робота. У своєму виборі я не розчарувався.
Буває, що лишаються якісь залишки від ракет і хтось може брати на сувенір? Чи волонтери можуть переробляти, щоб потім використовувати її як сувенір або робити якісь збори. Чи це безпечно?
Нам взагалі заборонено сувеніри брати, рухати їх і тим паче перевозити додому. Є різні залишки. Є обломки, які не несуть небезпеки, а є залишки, які є небезпечними, їх ми знищуємо.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Суспільному піротехнік розповів про особливості професії і нові зразки вибухонебезпечних предметів, із якими довелося стикнутися під час розміновування.
Читати ще: «Боєприпаси жартів не розуміють»: у Луцьку сапери розповіли про специфіку професії та підступність рашистів. Фото
Після приїзду зі сходу вам вдалося трішки відпочити? Чи одразу до роботи?
Відпочили ми на вихідних два дні і далі приступили до роботи. Кожен день їздимо на розмінування по області. На виявлення вибухонебезпечних предметів.
Знаємо, що також ви працювали і неподалік Луцька після обстрілу 22 червня. Чи доводилося вам вже бачити такі суббоєприпаси, з якими працюєте раніше?
Це для нас нове щось. Вага його — 5 кг, а вибухова речовина — від 1 кг до 1,6 кг. Він падає — розлітаються осколки. Їх не можна переносити чи перевозити. І коли його з місця переставити чи ще щось, від того він детонує.Розкажіть трішки про ваші поїздки на схід. Скільки у вас їх було?
У мене вже була друга поїздка. Перша була в місто Покровськ, друга — в Слов'янськ. Працювали ми на Донеччині в такій громаді, як Лиманська, Святогірська. Через деякий час ми знову туди будемо прямувати.
Пам'ятаєте свою першу поїздку, коли із відносно спокійного Луцька приїхали у міста, села, які понищені росіянами?
Ми працювали на територіях, які були деокуповані, були понищені, як Благородичне, Діброва, дуже багато. Це біля Лимана, вони були в окупації, там були дуже великі бої.
Читати ще: Волинські сапери розміновують Донеччину і Чернігівщину. Фото
Коли ви працювали на сході, з якими труднощами зіткнулися?
Труднощі були такі, як протипіхотні міни, яких ти ще ніколи не бачив. Ти їх вивчав, ти знаєш, що вони такі є, але ти з ними стикнувся наживо вперше, побачив, що це таке. Далі все йде у звичку, все успішно проходило.
Ми теоретично все вивчали, а це практично вже відбувалося. Коли ти працюєш з приборами і йдеш по ділянці, коли знаходиш цей вибухонебезпечний предмет, ти навіть бачиш характеристику, як воно спрацює. Нас навчили, що шукати треба ознаки. От ми приїжджали і знаходили ознаки. Від касетних елементів щось таке знаходилось, від зірваних цих підривників — шматки, залишки якісь. Тоді ми розуміємо, що тут було мінне поле.
З якими пристроями працюєте?
Це міношукач італійського виробництва. Вони беруть глибину до 50 сантиметрів, є і до 3 метрів, і до 6 метрів. В нас є різноманітні прибори. Тобто коли ви приходите на ділянку, у вас є чималий вибір обладнання, з яким можете працювати, ви вже індивідуально підбираєте. Кожна людина по-своєму дивиться, як краще і чим працювати.Який досвід здобули особисто для себе?
Досвід великий, але ще треба навчатися і розвиватися, бо дуже багато вибухонебезпечних предметів, які ще не зустрічались нам. 22 червня, після атаки РФ у Прилуцькому, ми побачили новий боєприпас, який ще хочемо вивчити.
Коли трапляється новий боєприпас, як ви з ним працюєте?
У нас є такий всеукраїнський консультативний центр, куди ми закидаємо фотографії. Нам підказують там. Хтось, може, з колег зустрічав подібне. Сапери туди входять. У нас ще є навчальний пункт. Звертаємося до викладачів, які нам теж можуть підказати.
Ротації тривають до півтора місяця. Яка була ваша мотивація їхати?
Я і перевівся на цю посаду, щоб туди попасти. Страшно. І обстріли були, попадали під обстріли, але така в нас робота. У своєму виборі я не розчарувався.
Буває, що лишаються якісь залишки від ракет і хтось може брати на сувенір? Чи волонтери можуть переробляти, щоб потім використовувати її як сувенір або робити якісь збори. Чи це безпечно?
Нам взагалі заборонено сувеніри брати, рухати їх і тим паче перевозити додому. Є різні залишки. Є обломки, які не несуть небезпеки, а є залишки, які є небезпечними, їх ми знищуємо.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Учені припускають, що алфавіт винайшли не в Єгипті: знайшли свідчення, яким близько 4400 років
Сьогодні 00:35
Сьогодні 00:35
23 листопада: свята, події, факти. День пам'яті жертв голодоморів в Україні та Міжнародний день боротьби з безкарністю
Сьогодні 00:00
Сьогодні 00:00
У Лондоні вперше зустрілися найнижча та найвища жінки у світі
22 Листопада 2024 23:52
22 Листопада 2024 23:52
Розкладав закладки, щоб заробити на лікування дружини: львів’янина у Луцьку посадили на шість років
22 Листопада 2024 23:33
22 Листопада 2024 23:33
Компанія Маска отримала дозвіл на випробування мозкового чипа в Канаді
22 Листопада 2024 23:13
22 Листопада 2024 23:13
Луцька громада на шляху до кліматичної нейтральності
22 Листопада 2024 22:54
22 Листопада 2024 22:54
Померла відома волинська журналістка та депутатка Алла Лісова
22 Листопада 2024 22:35
22 Листопада 2024 22:35
У різдвяному рекламному ролику Chanel прозвучав український «Щедрик»
22 Листопада 2024 22:16
22 Листопада 2024 22:16
«Корови каждий день падають»: на Волині жителі села самостійно ремонтують нічийний міст
22 Листопада 2024 21:57
22 Листопада 2024 21:57
«1000 днів сама»: лучанка Марія Хурсенко присвятила свою нову пісню дружинам Героїв. Відео
22 Листопада 2024 21:38
22 Листопада 2024 21:38
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.