«Сучасна медицина дає можливість бачити проблеми і виявляти їх досить вчасно», – нейрохірург з Луцька

Про те, із чим працюють нейрохірурги, з якими проблемами до них звертаються, чим відрізняється дитяча нейрохірургія від дорослої, як діагностують та лікують гідроцефалію та інші вроджені вади розвитку, коли батькам не треба хвилюватися, а коли пора бити на сполох, в ефірі програми «Запитай у лікаря» телеканалу «Аверс» розповів дитячий нейрохірург, завідувач відділення нейрохірургії Волинської обласної дитячої лікарні Михайло Ловга.

Із чим звертаються до вас? Яка різниця між дитячим і дорослим нейрохірургом?

Пацієнти, які потрапляють до нас, – це великий перелік патологій дитячого віку. Про всі важко згадати, тож зупинимося на кількох. Загалом, нейрохірургія – це така галузь, яка діагностує і лікує проблеми центральної нервової системи. По суті, завдання і в дорослого, і у дитячого нейрохірурга однакові. Але весь світ уже давно відділив дитячу нейрохірургію.

Я мав досить продуктивне спілкування з одним із дитячих нейрохірургів у США. Коли запитав, як давно вони створили асоціацію дитячих нейрохірургів, він сказав, що це відбулося ще в 70-х роках.

Дехто з лікарів вважає, що різниці між дорослим і дитячим організмом немає. Але є певні проблеми, характерні для того чи того вікового періоду. Є речі, з якими діти народжуються, з якими живуть і які можуть змінюватися протягом усього їхнього життя. Тут треба розуміти, виявляючи проблему, як часто пацієнт має бути на контролі, які методи обстеження найоптимальніші для нього, на що варто звертати увагу зараз і чого очікувати в перспективі.

Ніколи не відомо, які зміни відбудуться в дитячому організмі, адже він росте, збільшується маса тіла, ростуть усі органи, в тому числі головний і спинний мозок. Організм витягується в довжину, а спинний мозок не витягується настільки, наскільки виростає в довжину тіло, тому є певні особливості, так звані фіксації спинного мозку.

Якщо ми говоримо про звичайні речі, то є черепно-мозкові травми, які трапляються і в дорослих, і в дітей, так само – онкологія. Вони більш-менш схожі, але є певні відмінності. Ми більш уважні до крововтрати, тому що 50 мілілітрів для дорослого – це нічого, а для новонародженої дитини – критично.

Є низка захворювань, які трапляються в дитячому віці, але ми рідко з ними стикаємося. Зокрема це травми хребта чи судинні проблеми. Тоді ми просимо про допомогу фахівців для дорослих, оскільки в них це на так званому потоці.

Із якими вадами найчастіше приводять до вас маленьких пацієнтів?

Багато вроджених вад, але якщо об’єднати, то є вади головного мозку, спинного мозку, черепа. Кожна з них має певні особливості. Якщо говоримо про вроджені вади головного мозку, то найчастіше це гідроцефалія. Вона може виникати не тільки при народженні, а й розвиватися через інші причини. Ця патологія буває вродженою, тобто в утробі матері діагностують, а відразу після народження виявляють проблеми, що полягають в надлишковій кількості рідини, у якій плаває мозок. Напевно, це захворювання, з яким стикаємося найчастіше і з приводу чого найчастіше вдаємося до хірургічних втручань.

Так звані рахноїдальні кісти головного мозку – напевно, проблема, з якою найчастіше відправляють до нас пацієнтів після проведених комп’ютерних чи магнітно-резонансних обстежень.

До цих вад можна віднести й вади спинного мозку: спінабіфіду, іншими словами – спинномозкову килу, спінальну ліпому, дермальний синус тощо.

Серед вад черепа – вроджені деформації, коли бачимо, що в пацієнта певна частина черепа не відповідає нормі. Ці вади було б добре виявляти максимально швидко, щоб їх правильно спостерігати й не пропустити момент оптимального нейрохірургічного лікування.

Яким чином діагностуєте ці вади?

Буває по-різному. Є гіперактивні батьки, які навіть до невеличкої ґульки на черепі прискіпливо ставляться й приходять до лікаря. Є категорія пацієнтів, які пройшли багато діагностичних кіл, були в багатьох спеціалістів і потрапляють до нас із певними проблемами, буває, що запізно. Нині більшість цих вад виявляють лікарі первинної ланки, невропатологи і скеровують на обстеження. Ми вже останні в цій діагностичній ланці й визначаємо той чи той метод дообстеження. На мій погляд, до нейрохірурга пацієнт має приходити з уже частково встановленим діагнозом.

Ви казали, що гідроцефалію можна діагностувати ще в утробі матері. Яким чином це відбувається?

Варто знати, що гідроцефалія може бути не тільки вродженою, а й виникнути в результаті черепно-мозкової травми, особливо важкої, якихось запальних захворювань центральної нервової системи – менінгітів чи вентрикулітів, у результаті крововиливів, її можуть спричиняти пухлини.

Тому залежно від вікового періоду є різні критерії виявлення. Але всі вони схожі. Якщо ми говоримо про вроджену гідроцефалію, яку можна виявити раніше, можливо, навіть до народження дитини, у нас в області цю проблему доволі непогано виявляють. Ми маємо хороші напрацювання з колегами, які роблять УЗД-скринінг вагітних. Вони виявляють гідроцефалію, пацієнт може потрапити до нас для визначення оптимальної тактики лікування.

У такій ситуації ми можемо з колегами акушер-гінекологами ухвалити рішення про дочасне родорозрішення, щоб дитинка могла оптимально швидко народитися залежно від того, наскільки вона зріла, наскільки це для неї безпечно. Це роблять для того, щоб врятувати мозок.

Звідки береться ця надлишкова рідина?

Наш мозок у нормі плаває в церебральній рідині, що називається ліквором. Щоб її кількість оновлювалася протягом дня, є певні структури, у яких цей ліквор виробляється. Це чотири так звані шлуночки. Щодня виробляється і всмоктується приблизно 200 мілілітрів ліквору, цей процес є безперебійним. У випадку якогось захворювання, яке може спричинити підвищену продукцію ліквору, або коли виникла якась перешкода і він добре не стікає між анатомічними структурами – третім і четвертим шлуночками, або ж погано всмоктується, утворюється надлишкова кількість рідини.

Чому так відбувається?

Скажімо, запальні захворювання закупорюють ті структури в головному мозку, які всмоктують ліквор. Якщо є пухлина, вона перекриває ділянки шлуночка і ліквор не може нормально стекти згори вниз. Іноді дуже важко з’ясувати, чи це надпродукція, чи погане всмоктування, чи перешкода. Часто ці механізми комбіновані.

Важливо зрозуміти наслідок. Виникає надлишкова кількість рідини, яка призводить до того, що в закритій черепній коробці, яка не має сильних меж, яка у новонароджених чи дітей першого року життя може трошки збільшуватися, натікає надлишкова кількість рідини. Зсередини ті шлуночки розпирає і вони притискають мозок до кістки, в результаті чого страждають певні функції.

Першим виявом дуже багатьох захворювань, які ми лікуємо, є гідроцефалія.Я чула таку інформацію, що гідроцефалія може виникнути внутріутробно, якщо мама хворіє на токсоплазмоз.

Так, це правда. Серед основних причин, які розвинулися під час вагітності, – проблеми формування головного мозку здебільшого в результаті недостатності вітамінів, зокрема фолієвої кислоти, вроджений акведуктостеноз – це термін, який визначає, що сполучення між третім і четвертим шлуночками заблоковується. Плюс токсоплазмоз у матері та інші TORCH-інфекції.

Вагітній слід пам’ятати: якщо вона не контактувала з токсоплазмою до вагітності і заразилася нею під час виношування дитини, то є дуже високий ризик розвитку гідроцефалії у плоду. Тож якщо жінка планує вагітність, треба бути дуже уважною з домашніми улюбленцями та обстежитися.

Читати ще: «Проходьте медогляди не для галочки, а для себе», – гінеколог з Луцька

Які симптоми гідроцефалії батьки можуть самі виявити в діток?

Критеріїв гідроцефалії не є так багато. Залежно від віку, можуть бути різні вияви. Найчастіше це те, що в дитини болить голова, під час чого з’являється блювота, після якої настає полегшення. Чи всім дітям, у яких з’являється блювота під час головного болю, треба робити МРТ? Ні. Але це частий симптом, із яким звертаються пацієнти.

Другий симптом – атаксія, або порушення координації.

Важливим є розмір голови. Більшість педіатрів знає про те, що треба вести шкалу окружності голови. Шкала приросту голови показує нам уже при народженні, чи ця окружність входить у межі середньостатистичні, нижчі чи вищі. І тоді ми вже маємо стартову точку відліку.

З плином часу ми перемірюємо голову через три, шість місяців, через два тижні, коли вперше виявили цю проблему. Для нас це дуже важливий критерій. Якщо бачимо, що голова була на середній кривій зростання, а тоді починає збільшуватися не так, як мала б, це свідчить про те, що в головному мозку є надлишкова кількість рідини. Часто це є головним симптомом того, що пацієнт потребує нейрохірургічного лікування.

Не завжди треба лякатися великої голови. Є спадкова макрокранія. Якщо у когось з батьків чи дідусів-бабусь була велика голова, вона може бути у дитини і не треба одразу бігти до невропатолога чи нейрохірурга, вдаватися до всіх можливих методів обстеження. Треба показатися педіатру й відмітити стартовий приріст голови.

Треба чітко розуміти, що сучасна медицина дає можливість бачити проблеми і виявляти їх досить вчасно.

Ще один метод обстеження – нейросонографія, який нам дуже допомагає в діагностиці дітей першого року життя. Всі знають, що у дитинки на голові в частині пересічення лобних і тім’яних кісток є фізіологічний отвір, який з часом заростає. Він називається велике тім’ячко. За ним педіатри, невропатологи, нейрохірурги орієнтуються, чи є в дитини проблема.

Через це тім’ячко проводять нейросонографію, простими словами – УЗД голівки, яке дає нам можливість добре побачити структури мозку і виявити гідроцефалію. І саме тім’ячко для нас є важливим діагностичним критерієм.

І важливі не його розміри та темпи заростання. Це можуть бути проблеми з дефіцитом кальцію. Нам важливо через це фізіологічне віконечко бачити, як почувається мозок. Якщо в тій частині є втягнення, це свідчить про норму, якщо є випирання, це може бути діагностичним критерієм. Але тут теж важливо правильно поміряти. Не треба цього робити, коли дитина кричить, плаче чи неспокійна, в лежачому положенні. Треба, щоб малюк був у вертикальному положенні і спокійним. Достатньо просто провести рукою по цій ділянці.

Блювання може бути єдиним симптомом підвищеної кількості рідини в головному мозку. Це відбувається тому, що організм пробує сам боротися і під час блювоти певна частина тих електролітів, які тягнуть за собою рідину, виходить і це зменшує загальний тиск.

Часто трапляється, що наші пацієнти довго лікуються у гастроентерологів, їм підбирають різні види харчування, а ефекту нема. Тоді роблять МРТ і знаходять проблему. Але це не означає, що кожній дитині, у якої один раз виникла блювота, треба бігти робити МРТ.

Ще дуже великими нашими помічниками є колеги-офтальмологи. Вони виявляють певні проблеми під час профілактичних оглядів – бачать так звані застійні диски зорових нервів. Ці зорові нерви дуже чутливі до підвищень внутрішньочерепного тиску, і коли є надлишкова кількість рідини, то він одним з перших це відчуває. І окуліст часто скеровує до нас пацієнта із серйозними проблемами, хоч інших симптомів, характерних для гідроцефалії, у нього немає.

Зупинімося на методах діагностики та лікування.

Магнітно-резонансна томографія є золотим стандартом практично 90-95% захворювань нашого профілю. Тільки у випадку черепно-мозкової травми ми віддаємо перевагу комп’ютерній томографії. Обидва методи є інформативними, часто тільки за КТ ми ухвалюємо рішення про лікування. Утім МРТ дає більше інформації про те, потрібно дитину лікувати чи ні.

Є дуже багато позитивних зрушень у плані лікування гідроцефалії, у нашій лікарні ми маємо змогу проводити всі сучасні види нейрохірургічного лікування нарівні з закордонними клініками, маємо сучасне обладнання.

Серед методів лікування домінують шунтувальні операції – це імплантація чужорідного тіла, яке дає можливість виводити цю рідину з порожнини черепа у порожнину, де вона може всмоктуватися, у 98-99% випадків це черевна порожнина. Ця трубочка може стояти все життя без жодних проблем. Це є золотий стандарт, ніхто в світі його ще нічим не замінив.

Серед альтернативних методів ми маємо можливість проводити ендоскопічні хірургічні втручання, які дають змогу створювати додаткові отвори у спеціальних місцях. Найчастіше це працює при оклюзійних гідроцефаліях, тобто коли ми маємо перешкоду відтоку ліквору згори вниз.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---