Студентська «дипломатія», граніт науки й перші кроки в самостійність: чим нині живе гуртожиток ЛНТУ

Сьогодні – саме той день, який у поважному віці згадують з ностальгією та душевним трепетом. День молодості, безтурботності, день Х, який ти святкуєш, бо ще не дорослий, але вже й не малюк. День студента. А як же він без життя з одногрупниками в одній гуртожитській кімнаті? Ніяк, бо часто саме тут відбувається святкування дня молодості. Тут студенти вчаться самостійності та відповідальності, самі розв’язують свої проблеми, хоча часом буває нелегко.

Дівчата-першокурсниці кажуть, що непросто перші кілька днів адаптуватися до шаленого ритму життя. Складно було прокидатися разом зі старшокурсницями на першу пару, якщо потрібно на третю. Кожен сумував за рідними, за домівкою, незвично було пристосовуватися до життя в невеличкій кімнаті з іншими дівчатами.

Та в гуртожитку часу сумувати мало, адже завжди поруч друзі, з якими можна поговорити й посміятися, а скільки побутових проблем студенти вчаться розв’язувати самі! Це неабияк загартовує та додає відчуття дорослості, самостійності, впевненості в тому, що також щось можеш.

Пам’ятаю перші емоції та враження, коли зайшла у свою нову оселю. Я побачила красивий хол: кілька зручних диванів, на яких сиділи схвильовані студенти зі своїми батьками. У моїх думках було лише два запитання: а якою буде моя кімната? Як я буду жити з незнайомими мені людьми? Проте вони швидко розвіялися, тому що помешкання мені сподобалося, хоча спочатку я «успішно» заблукала на сусідній секції.Дівчата, з якими я живу, стали мені, наче рідні сестри. Кожна з нас знає чимало секретів одна одної. Навіть про мою пересмажену картоплю знають лише вони, та ще й досі з цього сміються. До речі, гуртожиток – це чудова можливість навчитися готувати, що не завжди виходить на ура. Та чомусь переварені макарони й підгоріла картопля є саме тим моментом, який я запам’ятаю назавжди, бо дегустують такі кулінарні «шедеври» спочатку друзі. І взагалі, студенти часто по-дружньому підгодовують одне одного.

Читати ще: Через тривогу грали два дні: у Луцьку 15 студентських команд змагалися, хто з них найрозумніший. Фоторепортаж

А ось що думають про життя в гуртожитку мої сусіди.«На кожному поверсі така різна, але приємна й тепла атмосфера. Умови, якими нас забезпечили, є належними, навіть більше – прекрасними», – усміхаючись, каже Надія, мешканка однієї з кімнат.«Впевнена, кожен буде згадувати ці часи з усмішкою. Навіть я, навчаючись лише на другому курсі, згадую, скільки крутих моментів було на першому, а попереду ще скільки всього. Ну, звичайно, зараз це веселі й теплі спогади. Проте не завжди було так весело, особливо тоді, коли пані вахтерка о першій ночі зустрічає тебе на сходовому майданчику дев’ятого поверху, знаючи, що насправді ти живеш на четвертому», – додає Ірина.

«Завжди дивувалася терпцю та витривалості вахтерів, які щовечора по кілька разів підіймаються на найвищий поверх, перевіряють кожну секцію, а потім спускаються назад. Та хай там як, вони люблять студентів, а ті їх. А як усміхається студент, побачивши перепустку, яка вже чекає на нього в рухах у вахтерки, що запам’ятала його з тієї самої дискотеки ще на першому курсі. Хоч зараз кожен з нас має електронні перепустки, та це не означає, що ми залишаємося без уваги пані сторожа», – ділиться Дарина.

«У мене гуртожиток асоціюється з недоспаними ночами від пізніх дискотек та від конспектів. Мабуть, перше більш правдиве. Добре пам’ятаю нашу першу вечірку на секції, де я познайомилася зі старшокурсницями. Саме такі моменти зближують, дають змогу порозумітися та розв’язувати можливі конфлікти. А вміти залагоджувати суперечки наші студенти вміють, адже завжди шукають компроміси», – розповідає Ольга.

«Часом буває смішно спостерігати за суперечкою через прибирання. Та в результаті ми бачимо блискучі умивальники й ідеально вимиту підлогу», – каже Юлія.

Читати ще: «Мафія», пісні під гітару, навчання і «двіж»: чим живуть студенти у луцькому гуртожитку

Анастасія та Софія –дівчата,які навчаються вже на третьому курсі, поповнюють свою скарбничку спогадів веселими моментами. Розповідають, як поспішали з дискотеки в гуртожиток до 23:00, аби встигнути приготувати вечерю, доки не вимкнуть електричні плити.

«Ніколи не забуду, як ми тоді квапилися... Проте встигли. І дуже були цьому раді», – каже Анастасія.

«А як смішно було, коли я вивісила попрану кофтину на балкон, та через сильний вітер вона полетіла на поверх нижче. Оце хтось оновив би гардероб. Та студенти у нас совісні, тому віддали відразу», – додає ще один спогад Софія. Студенти мають безліч цікавих історій, якими можна поділитися за філіжанкою запашного чаю та переглядом цікавого серіалу. Проте, незважаючи на спокусу подивитися фільм з друзями чи погуляти, навчання не відходить на другий план. Студенти вміють поєднувати навчання та розваги. Всі дивуються, як це вдається. «Треба розуміти, що здобуття знань є невід’ємною частиною нашого життя зараз. Насамперед – коли ти свідомо обрав майбутню професію. Проте час на розваги ми знаходимо. Особливо тоді, коли на відмінно склали всі заліки», – каже студентка другого курсу Ірина, яка навчається на журналіста.…А я тихо йду коридором уночі від подруги, яка проживає зверху, обережно ступаю, щоб не збудити сусідок, бо їм завтра знову вставати і зустрічати новий день у теплих стінах нашого гуртожитку.

Христина ДРИЧИК

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---