«США не дозволять Путіну перемогти»: політолог із Луцька – про лендліз, його роль у Другій світовій і майбутнє України та Росії

«Прийняття закону про ленд-ліз Україні свідчить про впевненість американського суспільства в нашій перемозі», – переконаний історик, політолог Тарас Літковець.

За його словами, завдяки програмі ленд-лізу Збройні сили України зможуть перейти від радянського озброєння до сучасних військових систем і стандартів НАТО.

Нагадаємо, 28 квітня Палата представників схвалила законопроект про ленд-ліз для України: 417 членів Палати представників США підтримали законопроект, десять були проти. Невдовзі документ має підписати президент Джо Байден.

Що таке ленд-ліз, яку роль ця програма відіграла ще у Другу світову війну, що нині дасть ленд-ліз Україні та чому США зацікавлені в перемозі над Росією – про це Інформаційному агентству Волинські Новини розповів історик, політолог, старший викладач кафедри політології та державного управління Волинського національного університету імені Лесі Українки Тарас Літковець.

– США запроваджували ленд-ліз у роки Другої світової. Чому цей крок став одним із вирішальних для перемоги над нацистською Німеччиною? І чому ми майже нічого не знаємо про цю програму, наприклад, не читали про неї в підручниках з історії?

– Радянські люди дуже мало знали про державну стратегічну програму США під назвою «ленд-ліз» (від англ. «позичати» і «здавати в оренду»), оскільки ідеологічна політика тогочасної комуністичної влади Радянського Союзу була спрямована на применшення і замовчування ролі інших країн антигітлерівської коаліції (понад 60 держав) у перемозі над націонал-соціалістичною Німеччиною і її союзниками у Другій світовій війні. Говорити, що перемогу здобула якась одна держава, неможливо.

Ця урядова програма була системою постачання, відповідно до якої США на пільгових умовах розрахунку, а часто й на безоплатній основі, надавали союзникам військову техніку, стратегічну сировину, продовольство, медикаменти і все, що потребували війська союзних армій. Цей довгоочікуваний закон американці після тривалих і непростих дискусій ухвалили лише в березні 1941 року, коли Друга світова війна тривала вже півтора року, розпочавшись з нападу Німеччини та її союзника СРСР у вересні 1939 року на Польщу. Варто зазначити, що самі США на той момент ще не воювали, а розпочали реальні бойові дії лише після знищення союзником Німеччини Японією основної американської військово-морської бази в Тихому океані Перл-Харбор 7 грудня 1941 року.

Допомога за програмою ленд-лізу була спрямована тим країнам, як сказано в документі, «чия оборона є життєво важливою для США». Допомога надходила загалом 42 країнам, але головними отримувачами були СРСР і Великобританія.

На момент підписання СРСР цього договору в жовтні 1941 року Червона армія зазнавала нечуваних за масштабами поразок і катастрофічних втрат на всіх фронтах: три мільйони вбитих червоноармійців, 3,8 мільйона військовополонених, тисячі одиниць знищеної військової техніки, повна окупація більшої частини України і п’яти радянських республік (а це загалом 80 мільйонів контрольованих осіб), швидке просування (в середньому до 40 кілометрів щодня) Вермахту на схід. На фоні цих неймовірних втрат падіння Радянського Союзу здавалося швидким і неминучим. Тому домовленість про ленд-ліз у СРСР сприйняли з неймовірним ентузіазмом, радістю й надією на порятунок від швидкої поразки.

Згідно з домовленостями, Радянський Союз був зобов’язаний виплатити кошти за зброю та стратегічну сировину і повернути США після війни всю збережену американську військову техніку. Хоча обсяг допомоги Радянському Союзу за ленд-лізом становив 11,4 мільярда доларів, американські друзі зажадали повернення в рази меншої суми – всього 2,7 мільярда доларів (за тогочасним курсом). Проте дуже швидко після війни між вчорашніми союзниками розпочалася холодна війна, яка закінчилася лише наприкінці 80-х років в епоху перебудови, тому виплати боргів за програму ленд-лізу СРСР загальмував і почав провадити активну пропагандистську кампанію з дискредитації важливості американської військової допомоги Радянському Союзові. Згодом США після тяжких переговорів із СРСР погодилися ще більше зменшити суму боргу аж до всього 720 мільйонів доларів! А загальна допомога всіх країн Заходу СРСР сягала 19 мільярдів доларів.

В умовах холодної війни – протистояння СРСР і США – радянським людям нав’язували міф про винятковий внесок Радянського Союзу в перемогу в Другій світовій війні та нівелювання ролі ленд-лізу та збройних сил антигітлерівської коаліції у знищенні націонал-соціалістичного тоталітарного режиму. Хоча всі історики та економісти світу (крім російських) на голих фактах і сухій статистиці доводять, що без військової допомоги за ленд-лізом перемога над гітлеризмом була б неможливою або ж була б із набагато більшими жертвами і тривалішою в часі.

Завдяки поставкам за цією програмою Червона армія мала доступ до новітніх зразків озброєння і промислового устаткування. Допомога дозволяла СРСР втримати темпи виробництва власного озброєння і техніки. Наприклад, у легендарному (як люблять казати росіяни) танку Т-34 двигун відливався з американського алюмінію, башта оберталася завдяки приладу, виготовленому на американському карусельному станку, оскільки СРСР таких станків не мав, 85-міліметрова гармата цього танка виготовлялася на американському обладнанні, яке було здатне просвердлити такий довгий гарматний ствол, рація в командира екіпажу танку була американського виробництва, порох і вибухівка боєкомплекту танка були американськими, з американської латуні виготовляли гільзи до танкових снарядів, бандаж на катках було зроблено з американського каучуку. Все це разом – «легендарний радянський танк».Загалом СРСР за програмою ленд-лізу отримав:

- 18 тисяч літаків,

- 11 тисяч танків,

- 5912 протитанкових гармат,

- 8212 зенітних установок,

- 1000 радіолокаційних станцій,

- 44 тисячі джипів,

- 477 тисяч грузовиків,

- 35 тисяч мотоциклів,

- 500 бойових катерів та кораблів,

- 1900 паровозів (під час війни СРСР не виробляв власних локомотивів),

- 11 тисяч вагонів,

- 166 дизель-електровозів,

- 3,5 мільйона автопокришок,

- два мільйони тонн нафти,

- п’ять мільйонів тонн сталі,

- 600 тисяч тонн міді і бронзи,

- 344 тисячі тонн (третину) вибухівки,

- 4,5 мільйона тонн продовольства,

- 50 тисяч тонн шкіри для виготовлення взуття,

- 250 тисяч тонн алюмінію (половину радянських літаків було виготовлено саме з нього),

- 622 тисячі тонн залізничних рейок.

У загальному обсязі необхідних військових поставок західна техніка становила на радянському флоті – 32,4%.

Під час Ялтинської конференції в 1945 році Сталін визнав грандіозну допомогу США, назвавши ленд-ліз «найкращим вкладенням у створення антигітлерівської коаліції».

Продовольства, яке було доставлено в СРСР за цією програмою, вистачило б, щоб прогодувати армію в 10 мільйонів осіб упродовж усієї війни.– Чи можна назвати сучасні процедури передачі Україні зброї та техніки країнами світу аналогічними американському ленд-лізу у Другу світову?

– Звичайно, нинішню передачу зброї Україні західними союзниками можна впевнено назвати українським ленд-лізом. Історичні паралелі чітко проглядаються і проектують теперішні події до часів світового протистояння гітлерівській Німеччині. Така історична символіка конкретно розставляє учасників російсько-української війни на сторони добра і світового зла. Прийняття закону дає чіткий посил тим країнам, які своєю невизначеністю, нерішучістю та відтермінуванням негайної допомоги Україні непрямо (або й прямо) допомагають російському агресору, ставлять себе таким чином на бік світового ворога, який уже приречений на поразку.

Ситуація через 80 років повністю повторюється: цивілізований демократичний світ озброює армію країни, яка захищає від окупації себе і рятує євроатлантичну демократію ціною життів власних воїнів і жертв серед цивільного населення. Вдруге в історії США погодили програму ленд-лізу в розпал третього місяця російсько-української війни, хоча з різними фазами активності вона триває мінімум вісім років. Проте історики мають рацію, стверджуючи, що гібридна війна проти України здійснюється російськими окупантами не одне століття.

Тоді 23 лютого 1942 року президент США Рузвельт у своєму радіозверненні до нації сказав: «Ми говоритимемо про незнайомі країни, про які більшість із вас ніколи не чула, про місця, які є сьогодні полем битви цивілізації. І ми забезпечимо перевагу у військових ресурсах, необхідних для кінцевої перемоги».

Саме Україна є сьогодні тим самим місцем, де вирішується доля світу. Як і на початку 1942 року, ситуація для США та загалом для антигітлерівської коаліції була складною, адже Німеччина окупувала всю Західну і Східну Європу й контролювала весь Старий світ (за винятком Великобританії та кількох нейтральних країн континенту) з допомогою своїх союзників та сателітів. Німеччина вела бойові дії навіть у Північній Африці та Атлантиці. Союзник Німеччини Японія успішно завойовувала нові території та країни в Південно-Східній Азії та Тихому океані. Проте саме в ті тяжкі дні США та Великобританія заклали основи міжнародної політики, яка принесла не лише перемогу у війні з Німеччиною та Японією, але й заклала фундамент сьогоднішньої міжнародної політики та принципів цивілізованої співпраці всіх вільних народів заради збереження миру. І в той час, як і сьогодні, значну частину країн антигітлерівської коаліції становили держави, які лише декларували власну участь у війні. Як зараз РФ, яка анексувала Крим, Донбас, Осетію, Абхазію, аналогічно тоді Німеччина наприкінці 30-х років приєднала Австрію та Судетську область Чехословаччини.

Зараз світ і Україна переживають період, аналогічний нападу на Польщу в 1939 році. І тоді ленд-ліз також відразу не було прийнято. Правда, у 1940 році СРСР вигнали з Ліги Націй за напад на Фінляндію, а нинішню Росію за напад на Україну з ООН чомусь ще не вигнали…

Після нападу Японії у грудні 1941 року на американську військово-морську базу в Тихому океані у війну вступили США – світовий економічний та військовий гігант, що і вирішило остаточний результат Другої світової війни, яка на той момент тривала вже третій рік. Тоді США збільшили власні військові витрати до 110 мільярдів доларів. Такого собі не могли дозволити десятки країн світу, навіть об’єднавшись! У результаті Америка в 1945 році стала не лише переможцем, але і світовим лідером у галузі новітніх технологій, оскільки промисловість отримувала колосальні замовлення, економіка – величезні кошти, а прості американці – робочі місця. Програма ленд-лізу була взаємовигідною і для СРСР, і для США. Завдяки цьому проекту Америка виграла час, необхідний для мобілізації та переходу власної економіки на воєнні рейки. Сподіваюся, що і сьогодні логістика наслідків прийняття закону про ленд-ліз для України повториться з аналогічним переможним результатом.

– Що саме передбачає законопроект про ленд-ліз для України? Чи зможе Україна розраховувати на розширення допомоги від США, наприклад, на надання бойової авіації? У цілому яку роль запровадження ленд-лізу може відіграти у війні?

– За законопроект проголосували 417 членів Конгресу, проти було лише 10. Саме такий і саме цей закон просила вся Україна в Америки від початку російського вторгнення.

Відтепер запроваджується особливий режим щодо постачання зброї Україні та країнам Східної Європи, які є потенційними майбутніми жертвами вторгнення Росії. Оплата поставок зброї Україні передбачається з відстрочкою та на дуже пільгових умовах. Тепер нам можна постачати будь-які види та типи озброєнь і стратегічних матеріалів, окрім зброї масового ураження.

Прийняття цього закону стало переломним моментом у сприйнятті російської агресії американським суспільством. США знову стають, як і 80 років тому, лідером у наданні зброї у протистоянні світовому агресору. Авторитет Байдена тепер посилиться, що позитивно вплине на позиції його Демократичної партії напередодні проміжних виборів у Конгрес.

Програма ленд-лізу для України відіграє ключову роль у війні з Росією, максимально спростить процедуру надання нам найширшого спектру техніки та озброєнь включно з важким летальним. Відтепер Україна зможе без бюрократичних перепон отримувати не лише танки та крупнокаліберну артилерію, а й авіацію та бойові кораблі. Прийняття закону про ленд-ліз Україні свідчить про впевненість американського суспільства в перемозі України, а також забезпечить перехід ЗСУ від старого радянського озброєння до сучасних військових систем і стандартів НАТО.Нова війна в Європі показала актуальність використання старих перевірених інструментів допомоги. Процедуру безоплатної передачі зброї Україні запровадили багато країн Європи, Австралія та Японія.

Характерно і приємно, що закон підтримали законодавці і від Демократичної, і від Республіканської партій. Відтепер, відповідно до закону, президент США має розширені повноваження щодо передачі або надання в оренду Україні озброєння. В документі наголошується: «Будь-яка позика або оренда оборонних виробів українським урядом матиме умови щодо повернення, відшкодування або погашення позики». Тепер президент США мусить упродовж 60 днів встановити прискорені процедури для доставки в Україну військової продукції.

Міністерство оборони США вже створило центр управління для координації постачання та оптимізації доставки військової допомоги Україні в Німеччині – в зоні відповідальності Європейського командування американських збройних сил. Цей центр управління також керуватиме мережею з більш ніж 40 країн-партнерів і союзників, які зустрічалися в Німеччині напередодні на авіабазі «Рамштайн» і вже надають допомогу Україні.

Нарешті повномасштабний напад Росії на Україну сприймається світом як пряма загроза світовій безпеці. Щоправда, закон було ухвалено аж через два місяці після нападу Росії, коли США неочікувано для самих себе побачили, що українська армія мужньо й уміло протистоїть російській агресії навіть без ленд-лізу. На прийняття закону вплинули і численні оприлюднення кривавих злочинів російських окупаційних військ. Тепер тільки залишилося дочекатися, коли президент США закріпить своїм підписом цей законопроект, схвалений 28 квітня Палатою представників.

Президент Джо Байден запросив у Конгресу аж 33 мільярди доларів для допомоги Україні, проте для виділення цієї суми необхідно прийняти ще окремий законопроект. Цього разу адміністрація США вперше заявила, що не можна дозволити Путіну перемогу в цій війні, яка обіцяє ще тривати не один місяць.

Завдяки ленд-лізу якість дій українських військових буде вдосконалюватися. Всі підкреслюють, що Україна зможе отримати не тільки летальну зброю, а ще й наступальну. Окрім того, можливість застосування Україною зброї на території РФ західний світ сприймає як допустиму, оскільки Україна захищається і воює з окупантами.– Чому США зацікавлені в ленд-лізі для України?

– Потрохи формується антипутінська (або антиросійська) коаліція країн. Звичайно, в основі – країни Євросоюзу, США та Канада, але до них активно долучаються Австралія, Нова Зеландія, Японія та інші демократичні країни.

Усупереч критиці, передусім кремлівській і антиєвроінтеграторів, американці показали, що нація монолітна й об’єднується у кризові моменти, жертвуючи не тільки власними політичними інтересами, а й економічними. Можу передбачити, що Україна не все виплатить, нам дуже багато пробачать. Усе буде залежати від ситуації та швидкості настання перемоги.

Окрім того, президент Джо Байден, якого всі звинувачують у старечій нерішучості, показав, що може бути рішучим. Нарешті американці продемонстрували, що вони можуть показати зуби й можуть допомогти слабшому.

На цьому фоні я не можу зрозуміти дій Росії, яка кожного місяця, кожного тижня, і навіть кожного дня штовхає себе не тільки в економічну кризу, а й передусім у політичну. Пристойний політик через кілька тижнів не сяде за один стіл перемовин ні з міністром закордонних справ Лавровим (якого вже називають російським Ріббентропом), ні з Путіним. Майбутнє Росії загадкове, всі передбачають її крах, але поки невідомо, яким він буде і коли.

США від ленд-лізу, мабуть, економічно не виграють. Один протитанковий ракетний комплекс Javelin, третину яких американці вже передали Україні, коштує понад 84 тисячі доларів (як трикімнатна квартира). Звичайно, бюджет Сполучених Штатів становить 2,77 трильйона доларів на рік, а оборонний бюджет – понад 800 мільярдів доларів. Натомість бюджет України ніколи не перевищував 39 мільярдів доларів.

У майбутньому, коли актуальними стануть теми репарацій, виплат, компенсацій, США можуть виграти. Коли цивілізований демократичний світ переможе, він нарешті буде більш консолідований (політично консолідують будь-яке суспільство, зокрема країни, кризові ситуації, як-от ковід, війна, природні катаклізми). Західний світ буде більш монолітним після війни з Росією.– Коли запрацює ленд-ліз?

– Думаю, президент Джо Байден не буде зволікати з підписанням законопроекту, тому що зброя нам потрібна на вчора. Не пригадую випадків, коли Конгрес, Сенат проголосували за законопроект, а президент не підписав його (хоча він має таке право). Питання – у швидкості. Ми вже отримуємо серйозну зброю, серйозну допомогу.

Єдине, що мене насторожує, – щоб навчитися всією цією технікою користуватися, потрібен час. А в нас часу немає, бо нас уже вбивають. Оголошують референдум у Херсонській області, вводять рубль як грошову одиницю, призначають керівників адміністрацій, міськради, знаходять зрадників…

– Аналітики прогнозують то затяжну війну, яка триватиме роками, то закінчення бойових дій влітку з подальшим «реваншем» від РФ через кілька років. Як вважаєте, як довго в Україні триватиме війна? Чи можлива наша перемога і чи Росія прийме поразку?

– Україна навіть при найгірших розкладах буде у виграшній ситуації, а Росія при будь-яких розкладах – у програшній. Майбутнє Росії загадкове, але точно в чорних тонах.

Перший варіант, оптимістичний для нас: ми перемагаємо Росію (я не буду говорити, як деякі наші політики, про парад ЗСУ на Червоній площі в Москві) і звільняємо всю територію країни, разом із Кримом і Донбасом. Тоді величезного монстра Росію з другою армією за рейтингом, зі зброєю масового ураження перемагає 22-га армія – Збройні сили України – і полковника ФСБ Путіна перемагає артист-комік Зеленський.

Другий варіант, гірший, чорний: Росія окуповує і перемагає маленьку, але незалежну Україну. Авторитет Росії падає не менше, тому що вона окупант, агресор (а світ нарешті називає речі своїми іменами).

Економічні санкції, на жаль, почнуть ефективно діяти тільки весною 2023 року. За цих понад 60 днів війни світ, зокрема Євросоюз, купив у Росії енергоносіїв на 63 мільярди євро. Відповідно, кожен день війни опосередковано оплачується ЄС. Що це за санкції, які так діють? Тому пропагандисти Кремля на чолі з Соловйовим і Скабєєвою сміються над цими санкціями, а ЗМІ в Росії контрольовані й цензуровані, тож за настроєм Соловйова та Скабєєвої можна побачити настрій керманичів Кремля.

Сподіваюся, що невдовзі ми отримаємо всі види озброєнь. І Великобританія, і Франція, і США, і Канада, і повільна Німеччина дають нам артилерію, крупнокаліберні кулемети, реактивні системи залпового вогню. Скоро, надіюсь, будуть давати і флот. Присутність потужних військових кораблів, яким не 40 років, як ракетному крейсеру «Москва», змінила би стратегічну розстановку сил не тільки в Чорноморському басейні, а загалом у війні в Україні.

Ми бачимо, що протягом останнього місяця тактика ворога змінилася й розпочалася повзуча окупація. На жаль, війна триватиме ще багато місяців. Пентагон і Великобританія спрогнозували, що війна триватиме до кінця цього року або до кінця наступного, 2023-го.Дійсно, зараз у нас триває вітчизняна війна, бо на карту ми поставили існування української державності та українського народу.

Зараз усе йде до того, що Третя світова війна переходить у довгу фазу. Очікуємо, коли ця фаза перейде в прямий конфлікт уже з країнами Європи, з членами НАТО. Є ще одна загроза, про яку вже заговорив Лавров: росіяни проти застосування зброї масового ураження, тобто ядерної зброї, але можуть її застосувати. Тому Третя світова війна вже фактично почалася. Жінка вагітна і на першому, і на шостому, і на дев’ятому місяцях. Так, на перший місяць живіт менший, ознаки інші, але вона все одно вагітна.

Третя світова брязкатиме ядерною зброєю. Надіємося й молимося, щоб її не застосували. Але оскільки дії РФ абсолютно неадекватні, нелогічні й неправильні навіть із позиції Росії, то гарантувати, що все буде тихо і спокійно, поки не можна.

Росія як мантру повторює, що буде йти до кінця, аж до Західного Бугу, і жодним Києвом не обмежиться. Які плани має Росія щодо України? Гітлер відпочиває. Було кілька варіантів. Росіяни хотіли окупувати всю Україну і зробити «Українсько-російську народну республіку». Потім хотіли приєднати територію на рівні «ДНР», «ЛНР» до Росії. Третій план: зайняти центр, південь, схід, а Закарпаття віддати Угорщині (надіємося, що угорці на це не погоджувалися), а Чернівецьку область як частину Буковини… До слова, жоден снаряд, жодна ракета на Закарпатську і Чернівецьку області не впали…

Росія як бультер’єр: якщо йому в зуби щось потрапило, то його можна вбити, але він цього не відпустить. Про що йдеться? Якщо колись якась територія хоч мінімальний період часу належала Росії, то вона її вважає споконвічно російською…

Сучасна війна ведеться не за нафту, газ, навіть не за території – за ментальні цінності. Це ментальна війна. Росіяни «захищають» «рускій мір», російське православ’я, тобто світобачення. В епоху ХХІ століття, в постінформаційну епоху, цінностями є не капітал, виробництво і навіть не енергоносії. Нинішня ситуація в Україні – це зіткнення чорного і білого, добра і зла, ліберальної євроатлантичної демократичної цивілізації з ортодоксальною напівазійською державою…

Нині в Росії починається зародження майбутньої громадянської війни… Я не вірю, що росіяни зізнаються у власній поразці й розпочнуть процес денацифікації, адже (як сказав на початку ХХ століття один з наших істориків) російська демократія закінчується там, де починається питання української незалежності. Через 117 років можна сказати, що російська демократія закінчується там, де починається питання повернення анексованого Криму. Я прямо натякаю на ув’язненого Навального, який виступає проти режиму, але водночас каже: «Крим – це не бутерброд з ковбасою, щоб його туди-сюди повертати». Тому я не уявляю, щоб росіяни масово каялися.

Російські історики передбачають розпад Росії, але, думаю, це далеке майбутнє. Хоча якби у 1989 році хтось сказав би, що СРСР розпадеться через два роки, то ніхто не повірив би. Тому, як жартують науковці, минуле й майбутнє Росії непередбачувані.

– А яке майбутнє очікує на Україну?

– Економічного раю в нас не буде. Звичайно, розповідають, як за допомогою Плану Маршалла після Другої світової війни Німеччина, розділена на чотири окупаційні зони, повністю розграбована, контрольована американцями, англійцями, французами, радянськими людьми, із голодними смертями, через 10 років змогла стати потужною багатою країною, а через 15 років – найбагатшою країною Європи. За 15 років Німеччина змогла не тільки встати з землі, а наздогнати і навіть перегнати інші країни Європи.

Але ми не працюємо так, як німці, і корупція в нас не така, як у Німеччині, хоча господарюємо ми так, як німці. Думаю, західний світ допомагатиме нам, виділятиме під мінімальні відсотки кошти на відбудову.

Ольга ШЕРШЕНЬ

Фото Олександра ДУРМАНЕНКА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---