Спрей AstraZeneca проти COVID-19 поки не працює. Дослідження
Вакцина AstraZeneca проти Covid-19 у вигляді назального спрею наразі не дієва.
Про це свідчать результати першого клінічного випробування, яке проводили в Оксфордському університеті, повідомляє The Guardian.
«Назальний спрей не показав себе в цьому дослідженні так добре, як ми сподівалися.
Доставка вакцин в ніс і легені залишається перспективним підходом, але це дослідження показує, що, ймовірно, виникнуть проблеми з тим, щоб зробити назальні спреї надійним варіантом», – сказав доктор Сенді Дуглас, головний дослідник в Оксфордському інституті.
Перший етап дослідження фінансувався AstraZeneca. Науковці мали перевірити ефективність вакцини у вигляді спрею. У дослідженні взяли участь 30 людей, які раніше не були щеплені проти COVID-19, і ще 12, які отримали спрей як бустер.
Випробування було безпечним для людей, які погодились взяти участь.
Імунна система слабо реагувала на спрей проти COVID-19 у порівнянні з внутрішньом’язовою вакцинацією. Тому науковці дійшли висновку, що вакцина не генерувала стійких антитіл або сильної системної імунної відповіді.
Однією з можливих проблем зі спреєм вважають те, що більшість крапельок може бути проковтнуто та знищено в шлунку. Таким чином препарат не стимулює імунну систему в носі, горлі та легенях. Щоб уникнути цього, вакцину можна доставляти у вищій концентрації або переформулювати так, щоб більше рідини прилипало до слизової оболонки дихальних шляхів.Наприклад, завдяки інгаляторам.
Цей метод вже затвердили в Китаї та Індії. Там схвалили дві нові назальні вакцини проти COVID-19.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це свідчать результати першого клінічного випробування, яке проводили в Оксфордському університеті, повідомляє The Guardian.
«Назальний спрей не показав себе в цьому дослідженні так добре, як ми сподівалися.
Доставка вакцин в ніс і легені залишається перспективним підходом, але це дослідження показує, що, ймовірно, виникнуть проблеми з тим, щоб зробити назальні спреї надійним варіантом», – сказав доктор Сенді Дуглас, головний дослідник в Оксфордському інституті.
Перший етап дослідження фінансувався AstraZeneca. Науковці мали перевірити ефективність вакцини у вигляді спрею. У дослідженні взяли участь 30 людей, які раніше не були щеплені проти COVID-19, і ще 12, які отримали спрей як бустер.
Випробування було безпечним для людей, які погодились взяти участь.
Імунна система слабо реагувала на спрей проти COVID-19 у порівнянні з внутрішньом’язовою вакцинацією. Тому науковці дійшли висновку, що вакцина не генерувала стійких антитіл або сильної системної імунної відповіді.
Однією з можливих проблем зі спреєм вважають те, що більшість крапельок може бути проковтнуто та знищено в шлунку. Таким чином препарат не стимулює імунну систему в носі, горлі та легенях. Щоб уникнути цього, вакцину можна доставляти у вищій концентрації або переформулювати так, щоб більше рідини прилипало до слизової оболонки дихальних шляхів.Наприклад, завдяки інгаляторам.
Цей метод вже затвердили в Китаї та Індії. Там схвалили дві нові назальні вакцини проти COVID-19.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 1
ОДІН.
Показати IP
14 Жовтня 2022 06:08
ПЕРЕВІРЯЛИ НА ЧУХРАЇНЦЯХ?
У Ковелі п'яний водій авто спричинив ДТП
20 Серпня 2024 23:44
20 Серпня 2024 23:44
Найдорожча іграшка в історії: фігурку Боба Фетта із «Зоряних воєн» продали на аукціоні
20 Серпня 2024 23:24
20 Серпня 2024 23:24
Делегація Луцької міської ради відвідала партнерське місто Кійов у Чехії
20 Серпня 2024 23:05
20 Серпня 2024 23:05
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.