USD 41.40 41.75
  • USD 41.40 41.75
  • EUR 41.50 41.75
  • PLN 9.90 10.20

«Сподіваюся, що доживу до Перемоги!» – санінструкторка Борза зі сталевої сотки

31 Липня 2024 08:11
«Борза!» – так 24-літню санінструкторку, молодшу сержантку Ангеліну Мельник із Житнівки Камінь-Каширського району кличуть на передовій побратими. А нарекли її таким псевдо через моторну, пробивну, відважну, відповідальну та емоційно стійку вдачу. Бо вміє тримати все під контролем навіть у найстресовіші моменти, коли доводиться рятувати понад десяток поранених за добу.

Дівчина з дитинства мріяла податися або в медицину, або у військові. Тож не дивно, що після закінчення школи вступила до Ковельського медколеджу навчатися на медичну сестру, пише газета Полісся.

Згодом майже п’ять років пропрацювала у міській стоматологічній клініці в Луцьку. Реалії сьогодення змусили Ангеліну поєднати одну омріяну професією юності з іншою – з грудня 2023-го медикиня стала військовою 53-го батальйону волинської сотки. Сьогодні вона – санітарний інструктор цього підрозділу, працює на лінії кейсевак та медевак. Кейсевак – екіпажі на позашляховиках, що заїжджають на найскладніші території фронту без спеціалізованого обладнання. Медевак – лікарський екіпаж, швидка з медичним обладнанням, на яку можна перевантажити поранених із евакуаційних пікапів.

Читати ще: Змінила білий халат на піксель: історія фельдшерки Хуліганки зі сталевої сотки

Утруднене дихання, кровотеча, понівечені обличчя, вкриті в морозну днину червоним від крові інеєм пошматовані ноги… У кожному з випадків, попри вибухи, обстріли, дощ та заметіль, болото, треба зробити все можливе, щоб той зранений побратим, з яким ти ще вчора пив каву, зміг доїхати до госпіталю живим.
За ці сім місяців бойовий шлях житнівчанки пролягав через Лиман та Авдіївку, зараз вона продовжує служити в одній з найгарячіших точок Донецького напрямку.

«Чесно кажучи, вже збилася з ліку, скільком ми допомогли і скількох врятували за цей період. Знаю напевно одне – всі мої трьохсоті до «стабіка» доїхали живими. Бувало, за зміну могло бути понад десяток евакуацій. На першому чергуванні під Авдіївкою здійснили аж 18 ходок. А за один раз, в одному авто, може бути і один поранений, і семеро. Раділи дням, коли не було жодного постраждалого, – розповідає Ангеліна Мельник. – Якість надання першої допомоги визначає всі подальші шанси пораненого вижити. Тож працювати треба максимально ефективно й зібрано.

Емоції мають заховатися десь далеко, хай який жахливий вигляд має травма. Плакати можна вже потім, коли всіх врятовано. Буває, найнебезпечніші для життя ушкодження майже непримітні. Тож першим враженням керуватися не варто. Наприклад, випадання кишківника з черевної порожнини назовні – одна з наймоторошніших картинок, яку доводилося споглядати. Але насправді таке ураження вважається порівняно нескладним. Більш критичними є ампутації кінцівок. Найгірше, що можна почути, – у нас двохсотий. А це наш друг. І ми геть безпорадні…»
Останнім часом, каже санінструкторка, медиків на позиції намагаються не пускати, бережуть тих, хто залишився. Адже багато хто уже загинув чи отримав тяжкі поранення, дехто в полоні, багатьох з різних причин демобілізували. Нині є підрозділи всього лиш із одним медиком або навіть без жодного.

Читати ще: Була пробита легеня, а ногу досі не відчуває: бойовий медик з Луцька мріє піднятись на Говерлу

Луцький та Камінь-Каширський батальйони 100-ї ОМБр також, на жаль, назавжди втратили по одному спеціалісту. Тому вкрай важливо ще в навчальних центрах досконало відточити навики у солдата самостійно надавати собі та побратимові першу допомогу. Адже аж ніяк не всім до снаги хоча б правильно зупинити кровотечу до моменту, коли можна буде провести евакуацію. Та й біля кожного бійця по медику не поставиш. А секунди можуть вирішувати чиюсь долю.
«Медик – перша ціль після командира. Не буде медика – не буде кому рятувати решту воїнів. Саме тому ворог активно полює за цими фахівцями на фронті, – пояснює військова. – Ніколи не шкодувала, що потрапила сюди. Тут усі швидко стають своїми, рідними. Тут я на своєму місці. І буду на ньому доти, доки могтиму бути корисною. Сподіваюся, що доживу до Перемоги! Що ми всі доживемо! І ще обіймемо на рідних порогах близьких».
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus