Спочатку виїхала за кордон, але тягнуло на батьківщину: переселенка з Харкова шиє зимову військову форму у Луцьку
Наталія Каднікова вимушена переселенка з Харкова. Оселилася у Луцьку та працевлаштувалася на одному зі швейних підприємств міста, де шиє військову форму.
Свою історію жінка розповіла Суспільному Волині.
На початку березня жінка виїхала з рідного міста за кордон. Її оселя у Харкові була біля Північної Салтівки, яка нині знищена бомбардуваннями російських військових, – говорить Наталія Каднікова.
«Ми ховалися спочатку у метро, але ж до метро їхати треба було десять хвилин, тому лишалися у квартирі, стелили у коридорі подушки. Перед виїздом нам сказали: «Беріть два рюкзаки, більш ніяких речей, є два місця у машині», – розповідає вимушена переселенка.Разом зі сім’єю оселилися у місті Філяково, у Словаччині. Завдяки місцевим волонтерам, проживали три місяці в інтернаті, але тягнуло на батьківщину, – каже жінка. Так, у червні родина приїхала до Луцька. Спочатку жили у волонтерському центрі «Адреналін», за оголошенням жінка знайшла роботу на одному зі швейних підприємств обласного центру Волині. У Харкові Наталія Каднікова 25 років працювала швачкою.
«Шиємо військовий одяг: куртки, штани, військові костюми. Вболіваю за Україну дуже, вболіваю за наших воїнів і ми стараємося шити так, щоб було і їм зручно одягнути», – говорить жінка.На новоствореному швейному підприємстві, де працює Наталія Каднікова, працює трохи більше десятка людей, серед них є ще дві швачки-переселенки – з Харківської і Донецької областей, – каже керівниця Вікторія Сердюк.
Підприємство розпочало свою роботу наприкінці травня. Зі слів керівниці Вікторії Середюк, спочатку тут шили бронежилети та розгрузки, а коли зрозуміли, що армія потребує одягу, почали шити військову форму.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Свою історію жінка розповіла Суспільному Волині.
На початку березня жінка виїхала з рідного міста за кордон. Її оселя у Харкові була біля Північної Салтівки, яка нині знищена бомбардуваннями російських військових, – говорить Наталія Каднікова.
«Ми ховалися спочатку у метро, але ж до метро їхати треба було десять хвилин, тому лишалися у квартирі, стелили у коридорі подушки. Перед виїздом нам сказали: «Беріть два рюкзаки, більш ніяких речей, є два місця у машині», – розповідає вимушена переселенка.Разом зі сім’єю оселилися у місті Філяково, у Словаччині. Завдяки місцевим волонтерам, проживали три місяці в інтернаті, але тягнуло на батьківщину, – каже жінка. Так, у червні родина приїхала до Луцька. Спочатку жили у волонтерському центрі «Адреналін», за оголошенням жінка знайшла роботу на одному зі швейних підприємств обласного центру Волині. У Харкові Наталія Каднікова 25 років працювала швачкою.
«Шиємо військовий одяг: куртки, штани, військові костюми. Вболіваю за Україну дуже, вболіваю за наших воїнів і ми стараємося шити так, щоб було і їм зручно одягнути», – говорить жінка.На новоствореному швейному підприємстві, де працює Наталія Каднікова, працює трохи більше десятка людей, серед них є ще дві швачки-переселенки – з Харківської і Донецької областей, – каже керівниця Вікторія Сердюк.
Підприємство розпочало свою роботу наприкінці травня. Зі слів керівниці Вікторії Середюк, спочатку тут шили бронежилети та розгрузки, а коли зрозуміли, що армія потребує одягу, почали шити військову форму.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
В Україні запрацювала гаряча лінія з питань енергетики
Сьогодні 16:08
Сьогодні 16:08
На Волині – смертельна ДТП: зіштовхнулися Audi та ВАЗ
Сьогодні 15:12
Сьогодні 15:12
Волинське місто запланувало поточний ремонт доріг
Сьогодні 14:44
Сьогодні 14:44
«Луцьк, вулиця Перейменована». Зупинка – вулиця князя Романа
Сьогодні 12:24
Сьогодні 12:24
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.