«Спішимо перемогти. Є заради чого», – воїн-лісівник з Волині Андрій Яцина

Волинський лісівник Андрій Яцина мобілізований під час першої хвилі ще в 2014 році. Призваний до лав 51-ї Володимир-Волинської ОМБр (нині 14-та окрема механізована бригада імені князя Романа Великого).

Після невеликої перерви на «цивільні лісівничі будні» повернувся до військової справи одразу, як розпочалася масштабна війна. Уже майор.

Зараз у кількаденній відпустці. А точніше – приїхав у справах. Колеги із Поліського лісового офісу ДП "Ліси України" готують нову партію допомоги. Андрій Марʼянович цьому особливо радіє, адже відповідає за матеріально-технічне забезпечення частини.

«Знаєте, я навіть уже не зможу перерахувати точно, скільки було передано нам автівок, різної необхідної техніки та засобів. Рахунок іде на тисячі штук. Не кажу вже про дрібніші речі – засоби гігієни та продукти харчування.

В нас колектив лісівників сильний і дружній. Директор Офісу – Олександр Кватирко – багато передає особисто, постійно організовує директорів філій.

Хочеться зараз згадати найпостійніших: це Руслан Войцеховський, Олег Павляшик, загалом благодійний фонд «Поліський лісівник». Наші латвійські партнери. Перш зав все – Маріс Лиопа.

Що там казати – хлопці між собою вже жартують, мовляв, найбільше пощастило тим підрозділам, де служить лісівник. Бо ж йому постійно будуть везти допомогу, то й всім перепаде», – розповідає Андрій Мар’янович.Він посміхається, жартує, в гарному настрої. Такі цивільні дні вже давно стали для нього рідкістю. Тож бути тут, на Волині, спілкуватися з рідними та колегами – неабияке щастя. Воїн цього і не приховує. Втомився, каже, але що це змінює. Все одно треба повертатися і продовжувати працювати. Він вже і сам не знає, ким вважати себе за професією – стільки років присвятив військовій службі. Хоча, звісно, мріє повернутися до мирного життя і роботи в лісі.

Андрій Мар’янович народився у Радехові Львівської області, закінчив Національний лісотехнічний університету України, працював мисливствознавцем Радехівського лісгоспу, відтак старшим майстром Новочервищанського, помічником лісничого Вовчецького, лісничим Чарторийського та Оконського лісництв Маневицького лісгоспу, згодом утворився Поліський лісгосп і його перевели лісничим Куклинського лісництва.З часом, пройшовши всі етапи професійного становлення, очолив ДП «Поліське лісове господарство» у Маневицькому районі. І на посаді директора пропрацював шість років. У перерві між військовою службою.

Читати ще: Лісівник з Волині місяць тримав оборону Савур-Могили

«Я не один такий. В нас іще двоє директорів лісгоспів пішли служити – Володимир Фесик та В’ячеслав Кузьмич. І з колективу Поліського лісгоспу хлопці служать – Микола Куран, Руслан Шпота, з 2014 року всі. Також Олександр Смічик – з Маневицької, Володимир Треля, Дмитро Деркач – з Колківської філії ДП «Ліси України». Багато наших лісівників уже стали професійними військовими», – розповідає чоловік.

Поки Андрій Мар’янович працював директором, був активним учасником життя громади. Тоді ж очолює ГО «Маневицька організація ветеранів антитерористичної операції на Сході України». Розповідає, що зараз відчутною та постійною є допомога і від його рідних маневиччан. Це різні люди, не поєднані фактично нічим іншим, крім бажання допомогти та пришвидшити нашу Перемогу.«До нас приїздять часто. Це дуже цінно не тільки через привезену допомогу, а й для моральної підтримки», – зізнається.

На запитання, що зробить одразу після нашої Перемоги, каже, що поїде у садок.

В селі Яблунька на Маневиччині хлопці-військові створили яблунево-грушевий сад у 2018 році. Гектарів сім, це понад 13 тисяч дерев. Вони вже починають плодоносити. А ще трішки – і буде саме пік родючості.

«Словом, ви зрозуміли: у нас тут багато справ. Не тільки про ліс, а й про сад тепер треба дбати. Тому ми дуже спішимо перемогти», – на завершення розмови каже воїн-лісівник Андрій Яцина.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---