Соціальний флешмоб у Луцьку: як незрячі долають бар'єри міського життя
У центрі Луцька провели соціальний флешмоб до Дня білої тростини, який щорічно відзначають 15 жовтня. Цей день присвячений людям із порушеннями зору. Захід має на меті привернути увагу влади та громадськості до проблем, з якими стикаються незрячі та з частковою втратою зору лучани у повсякденному житті: користування громадським транспортом, покупки в магазині, долання пішохідного переходу тощо.
Організаторами флешмобу став Волинський обласний осередок Всеукраїнської громадської організації людей з порушеннями зору «Генерація успішної дії» у партнерстві з ГО «Зруш скелю».
Як розповів голова Волинського осередку ВГО «Генерація успішної дії» Віталій Ткачук, за останні 10 років у Луцьку відбулося дуже багато позитивних змін щодо облаштування зручностей для осіб з інвалідністю, проте, враховуючи зростання кількості таких людей серед військових, які повертатимуться до цивільного життя, пристосованість потрібно збільшувати. Він наголосив, що за потреби військові, які втратили зір, та їхні рідні завжди можуть звернутися по допомогу в ГО «Генерація успішної дії».«Ми хочемо звернутися до тих військових та їхніх рідних, які втратили зір. Ми громадська організація, яка хоче і буде з ними працювати, надавати їм допомогу – від опановування шрифту Брайля, телефона до психологічної підтримки, щоб сказати людям, що втрата зору – це не кінець світу. Багато з присутніх тут втратили зір не так, як я, в дитинстві, а вже у свідомому віці, їм надавали подібну допомогу в громадській організації, тому ми знаємо, як з такими людьми працювати», – наголосив Віталій Ткачук.Читати ще: Робити покупки і страждати: в луцький магазин – на милицях. Експеримент
Про малодоступність міста для осіб з інвалідністю зазначив керівник ГО «Зруш скелю» Євген Сивопляс. Зараз організація тестує місцеву інфраструктуру і, як зазначає чоловік, пристосованості для незрячих дуже мало.«Щодо пристосованості багато закладів зараз можуть отримати найвищу оцінку п'ять, але якщо ми візьмемо з собою незрячу людину, то може бути просто нуль, і тоді середня оцінка виходить 2,5. Справді дуже мала адаптованість, навіть у важливих структурах, таких як банки. У нас вже є знайомства з незрячими військовими, їздили у Київ відвідувати такого хлопця, тримаємо контакт з іншим хлопцем, який створив також громадську організацію, що опікується незрячими ветеранами, бачимо, що і владі, і суспільству, і бізнесу треба змінюватися, адаптовувати умови для людей з інвалідністю», – звернувся до присутніх Євген Сивопляс.Учасники флешмобу пройшлися центральними вулицями Луцька та перевірили доступність міської інфраструктури для людей з порушеннями зору. Квест розпочали із перевірки пристосованості магазину Roshen. Працівники допомоги не запропонували, проте радо погодилися, коли до них звернулися з таким проханням. Як результат, здійснити покупку незрячим клієнтам вдалося.Далі маршрут-дослідження проліг до стоматологічної та дитячих поліклінік, де вже встановлено звукові орієнтири для осіб з порушеннями зору «Метроном». Дорогою туди звернули увагу і на паркування в недозволених місцях, де важко пройти людині з інвалідністю. У жодному з цих закладів звукове оповіщення не було увімкнене, так само не працювала і кнопка виклику допомоги.Поспілкуватися з незрячими учасниками вийшли завідувачка відділенням №1 Луцької міської клінічної стоматологічної поліклініки Ольга Гнатюк та заступник медичного директора КП «Луцька міська дитяча поліклініка» Наталія Кеда. Вони пообіцяли залагодити ці питання якнайшвидше. Одразу після цього «Метроном» у стоматполіклініці запрацював.Читати ще: Мер Луцька доручив покращити доступ до квартир для людей на кріслах колісних
Голова Волинського осередку ВГО «Генерація успішної дії» Віталій Ткачук звернув увагу на те, що звуковим оповіщенням були забезпечені усі важливі установи, проте у 80-90% випадків вони перебувають у вимкненому стані.Великим плюсом учасники назвали наявність у медичних закладах табличок-вказівників шрифтом Брайля, але водночас зробили зауваження щодо їх низького розміщення.Ще одна проблема – оповіщення в транспорті. У деяких маршрутках та тролейбусах вже встановлено озвучування, проте така функція доступна ще не скрізь. Окрім того, досі не розв’язано питання із зовнішнім оповіщенням на зупинках громадського транспорту. Таким чином, людина з порушенням зору без супроводу не може дістатися до потрібного місця. З такою проблемою повсякденно стикається незрячий лучанин Іван.«Це дуже незручно, допоки шукаєш якусь маршрутку, їх вже проїхало п'ять штук, а ти так і не знаєш, які це номери, ходиш біля кожного автобуса, людей питаєш, який це номер, а як нема нікого, то треба кричати у автобус, буває таке, що й не хочуть відповідати», – розповідає про рутинні перешкоди у громадському транспорті Іван.Також не останнім питанням є озвучувані світлофори та наявність тактильної бруківки. Найбільша їх кількість – у центрі міста, чого не можна сказати про околиці. З проблемою подолання вулиці стикнулася подружня пара з порушеннями зору Наталія та Віталій.«Ми нещодавно відвідали район біля «Епіцентру», і ось там зручностей немає взагалі, відсутні озвучувані світлофори, як-от в центрі міста, що більше адаптований для туристів, а як бути з благоустроєм у інших місцях – невідомо», – поділилися лучани Наталія та Віталій.
Читати ще: Застряг на пандусі в «Сіті Парку», ледь потрапив у замок: як і чому Дмитро Монатік гуляв Луцьком без ніг. Відео
Після ознайомлення з доланням бар’єрів у центрі міста учасники флешмобу вирушили на 40-й квартал. Там ситуація з доступними переходами для осіб з порушеннями зору виявилася дуже сумною.Один із мешканців району – незрячий лучанин Ігор. Чоловік скаржиться, що перетинати тут вулиці досить небезпечно.«Тут немає зовсім озвучуваних світлофорів чи тактильної бруківки. Мені, щоб перейти з вулиці Конякіна до зупинки «Захисників України», потрібен обов’язковий супровід, самостійно робити це небезпечно», – каже Ігор.Про супровід для людей з порушеннями зору розповів голова обласного осередку «Генерація успішної дії» Віталій Ткачук.
«Міська рада фінансує службу супроводу, за що ми їм дуже вдячні, але зараз у нас лише двоє супровідників на все місто, було б добре мати хоча б ще одного. У Луцьку проживає багато осіб з порушеннями зору, УТОС колись озвучив такі цифри – 300-400 людей, але зараз їх буде більше, бо повертатимуться військові з пораненнями», – сказав Віталій Ткачук.Під час флешмобу виникали й інші проблеми. Про них розповів керівник ГО «Зруш скелю» Євген Сивопляс. Він зазначив, що тестує доступність протягом трьох-чотирьох місяців, тому буде говорити про зміни саме за цей період.
«Сьогодні ми перевірили стоматологічну, дитячу поліклініки, і я бачу, що персонал, який там працює, загалом байдужий до потреб людей з інвалідністю і більш орієнтується на свій комфорт. Ми тестуємо багато закладів у місті Луцьку, і загальна тенденція така, що є кнопки виклику персоналу, але немає практики перевіряти їх справність. І часто виявляється, що вони просто не працюють. У дитячій поліклініці персонал був розгублений, бо ніхто не знав, де то має дзвонити в них.
Виходить, що немає корпоративної культури піклування про людей з інвалідністю. Так само пересування містом. Воно ще не на належному рівні пристосування – немає тактильної плитки, світлофорів, озвучування, а отже, пересування містом незрячої особи можливе тільки із супроводом, бо навігація, озвучування та інші засоби ще не інтегровані», – розповідає про результат флешмобу Євген Сивопляс.Читати ще: «До замку підіймався 15 хвилин»: як Монатік і Терен перевіряли Луцьк на безбар’єрність
Щодо громадського транспорту, то Євген також стикнувся з деякими неприємностями, адже потрапити в тролейбус не вдалося через нетерпеливість водія, через ту ж причину не вдалося вийти з маршрутки на потрібній зупинці.«Водій орієнтується більше на свій розклад маршруту. Якщо у транспорт намагаються зайти люди з інвалідністю, то ми, наприклад, не встигли в один зайти, а з іншого не встигли вийти, бо в нас так само люди можуть швидко намагатися зайти, не помічаючи, що особі з інвалідністю, яка виходить, потрібно більше секунд на те, щоб підвестися, взяти милиці, піймати баланс. І вже люди зайшли, і вже водій поїхав, а ми так і не змогли вийти. Ще є таке, що сідати на сидіння було б зручно, коли транспорт стоїть, поки він рухається, важко тримати баланс, і треба дочекатися наступної зупинки, щоб це зробити», – пояснює чоловік.Читати ще: «Мамо, тепер я тебе бачу!»: у Луцьку діти з порушеннями зору отримали окуляри
Голова Волинського осередку ВГО «Генерація успішної дії» Віталій Ткачук також звернув увагу на реакцію та готовність суспільства до прийняття осіб з інвалідністю.«Деколи ми не контролюємо свою міміку, і люди думають, що ми, незрячі, маємо якісь ментальні порушення, тому готовність людей теж не на останньому місці, поки що суспільство не готове. Ми сьогодні були у двох поліклініках, і маємо зауваження щодо маячків виклику та оповіщення, але до нас вийшов персонал, нас слухали і нас почули, за що ми вдячні. Щодо транспорту, то залишається багато не озвучуваних маршрутів, і CityCard з тим нічого не робить.
Але за останні 10 років справді дуже багато позитивних змін, і я дякую міській владі, тому що це не тільки про доступ, але й книжки шрифтом Брайля, які ми випускаємо, також у нас є служба супроводу незрячих, повернення відсотка від сплати комунальних послуг – це все завдяки міській владі», – підсумовує Віталій Ткачук.
Христина КРОТ
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Організаторами флешмобу став Волинський обласний осередок Всеукраїнської громадської організації людей з порушеннями зору «Генерація успішної дії» у партнерстві з ГО «Зруш скелю».
Як розповів голова Волинського осередку ВГО «Генерація успішної дії» Віталій Ткачук, за останні 10 років у Луцьку відбулося дуже багато позитивних змін щодо облаштування зручностей для осіб з інвалідністю, проте, враховуючи зростання кількості таких людей серед військових, які повертатимуться до цивільного життя, пристосованість потрібно збільшувати. Він наголосив, що за потреби військові, які втратили зір, та їхні рідні завжди можуть звернутися по допомогу в ГО «Генерація успішної дії».«Ми хочемо звернутися до тих військових та їхніх рідних, які втратили зір. Ми громадська організація, яка хоче і буде з ними працювати, надавати їм допомогу – від опановування шрифту Брайля, телефона до психологічної підтримки, щоб сказати людям, що втрата зору – це не кінець світу. Багато з присутніх тут втратили зір не так, як я, в дитинстві, а вже у свідомому віці, їм надавали подібну допомогу в громадській організації, тому ми знаємо, як з такими людьми працювати», – наголосив Віталій Ткачук.Читати ще: Робити покупки і страждати: в луцький магазин – на милицях. Експеримент
Про малодоступність міста для осіб з інвалідністю зазначив керівник ГО «Зруш скелю» Євген Сивопляс. Зараз організація тестує місцеву інфраструктуру і, як зазначає чоловік, пристосованості для незрячих дуже мало.«Щодо пристосованості багато закладів зараз можуть отримати найвищу оцінку п'ять, але якщо ми візьмемо з собою незрячу людину, то може бути просто нуль, і тоді середня оцінка виходить 2,5. Справді дуже мала адаптованість, навіть у важливих структурах, таких як банки. У нас вже є знайомства з незрячими військовими, їздили у Київ відвідувати такого хлопця, тримаємо контакт з іншим хлопцем, який створив також громадську організацію, що опікується незрячими ветеранами, бачимо, що і владі, і суспільству, і бізнесу треба змінюватися, адаптовувати умови для людей з інвалідністю», – звернувся до присутніх Євген Сивопляс.Учасники флешмобу пройшлися центральними вулицями Луцька та перевірили доступність міської інфраструктури для людей з порушеннями зору. Квест розпочали із перевірки пристосованості магазину Roshen. Працівники допомоги не запропонували, проте радо погодилися, коли до них звернулися з таким проханням. Як результат, здійснити покупку незрячим клієнтам вдалося.Далі маршрут-дослідження проліг до стоматологічної та дитячих поліклінік, де вже встановлено звукові орієнтири для осіб з порушеннями зору «Метроном». Дорогою туди звернули увагу і на паркування в недозволених місцях, де важко пройти людині з інвалідністю. У жодному з цих закладів звукове оповіщення не було увімкнене, так само не працювала і кнопка виклику допомоги.Поспілкуватися з незрячими учасниками вийшли завідувачка відділенням №1 Луцької міської клінічної стоматологічної поліклініки Ольга Гнатюк та заступник медичного директора КП «Луцька міська дитяча поліклініка» Наталія Кеда. Вони пообіцяли залагодити ці питання якнайшвидше. Одразу після цього «Метроном» у стоматполіклініці запрацював.Читати ще: Мер Луцька доручив покращити доступ до квартир для людей на кріслах колісних
Голова Волинського осередку ВГО «Генерація успішної дії» Віталій Ткачук звернув увагу на те, що звуковим оповіщенням були забезпечені усі важливі установи, проте у 80-90% випадків вони перебувають у вимкненому стані.Великим плюсом учасники назвали наявність у медичних закладах табличок-вказівників шрифтом Брайля, але водночас зробили зауваження щодо їх низького розміщення.Ще одна проблема – оповіщення в транспорті. У деяких маршрутках та тролейбусах вже встановлено озвучування, проте така функція доступна ще не скрізь. Окрім того, досі не розв’язано питання із зовнішнім оповіщенням на зупинках громадського транспорту. Таким чином, людина з порушенням зору без супроводу не може дістатися до потрібного місця. З такою проблемою повсякденно стикається незрячий лучанин Іван.«Це дуже незручно, допоки шукаєш якусь маршрутку, їх вже проїхало п'ять штук, а ти так і не знаєш, які це номери, ходиш біля кожного автобуса, людей питаєш, який це номер, а як нема нікого, то треба кричати у автобус, буває таке, що й не хочуть відповідати», – розповідає про рутинні перешкоди у громадському транспорті Іван.Також не останнім питанням є озвучувані світлофори та наявність тактильної бруківки. Найбільша їх кількість – у центрі міста, чого не можна сказати про околиці. З проблемою подолання вулиці стикнулася подружня пара з порушеннями зору Наталія та Віталій.«Ми нещодавно відвідали район біля «Епіцентру», і ось там зручностей немає взагалі, відсутні озвучувані світлофори, як-от в центрі міста, що більше адаптований для туристів, а як бути з благоустроєм у інших місцях – невідомо», – поділилися лучани Наталія та Віталій.
Читати ще: Застряг на пандусі в «Сіті Парку», ледь потрапив у замок: як і чому Дмитро Монатік гуляв Луцьком без ніг. Відео
Після ознайомлення з доланням бар’єрів у центрі міста учасники флешмобу вирушили на 40-й квартал. Там ситуація з доступними переходами для осіб з порушеннями зору виявилася дуже сумною.Один із мешканців району – незрячий лучанин Ігор. Чоловік скаржиться, що перетинати тут вулиці досить небезпечно.«Тут немає зовсім озвучуваних світлофорів чи тактильної бруківки. Мені, щоб перейти з вулиці Конякіна до зупинки «Захисників України», потрібен обов’язковий супровід, самостійно робити це небезпечно», – каже Ігор.Про супровід для людей з порушеннями зору розповів голова обласного осередку «Генерація успішної дії» Віталій Ткачук.
«Міська рада фінансує службу супроводу, за що ми їм дуже вдячні, але зараз у нас лише двоє супровідників на все місто, було б добре мати хоча б ще одного. У Луцьку проживає багато осіб з порушеннями зору, УТОС колись озвучив такі цифри – 300-400 людей, але зараз їх буде більше, бо повертатимуться військові з пораненнями», – сказав Віталій Ткачук.Під час флешмобу виникали й інші проблеми. Про них розповів керівник ГО «Зруш скелю» Євген Сивопляс. Він зазначив, що тестує доступність протягом трьох-чотирьох місяців, тому буде говорити про зміни саме за цей період.
«Сьогодні ми перевірили стоматологічну, дитячу поліклініки, і я бачу, що персонал, який там працює, загалом байдужий до потреб людей з інвалідністю і більш орієнтується на свій комфорт. Ми тестуємо багато закладів у місті Луцьку, і загальна тенденція така, що є кнопки виклику персоналу, але немає практики перевіряти їх справність. І часто виявляється, що вони просто не працюють. У дитячій поліклініці персонал був розгублений, бо ніхто не знав, де то має дзвонити в них.
Виходить, що немає корпоративної культури піклування про людей з інвалідністю. Так само пересування містом. Воно ще не на належному рівні пристосування – немає тактильної плитки, світлофорів, озвучування, а отже, пересування містом незрячої особи можливе тільки із супроводом, бо навігація, озвучування та інші засоби ще не інтегровані», – розповідає про результат флешмобу Євген Сивопляс.Читати ще: «До замку підіймався 15 хвилин»: як Монатік і Терен перевіряли Луцьк на безбар’єрність
Щодо громадського транспорту, то Євген також стикнувся з деякими неприємностями, адже потрапити в тролейбус не вдалося через нетерпеливість водія, через ту ж причину не вдалося вийти з маршрутки на потрібній зупинці.«Водій орієнтується більше на свій розклад маршруту. Якщо у транспорт намагаються зайти люди з інвалідністю, то ми, наприклад, не встигли в один зайти, а з іншого не встигли вийти, бо в нас так само люди можуть швидко намагатися зайти, не помічаючи, що особі з інвалідністю, яка виходить, потрібно більше секунд на те, щоб підвестися, взяти милиці, піймати баланс. І вже люди зайшли, і вже водій поїхав, а ми так і не змогли вийти. Ще є таке, що сідати на сидіння було б зручно, коли транспорт стоїть, поки він рухається, важко тримати баланс, і треба дочекатися наступної зупинки, щоб це зробити», – пояснює чоловік.Читати ще: «Мамо, тепер я тебе бачу!»: у Луцьку діти з порушеннями зору отримали окуляри
Голова Волинського осередку ВГО «Генерація успішної дії» Віталій Ткачук також звернув увагу на реакцію та готовність суспільства до прийняття осіб з інвалідністю.«Деколи ми не контролюємо свою міміку, і люди думають, що ми, незрячі, маємо якісь ментальні порушення, тому готовність людей теж не на останньому місці, поки що суспільство не готове. Ми сьогодні були у двох поліклініках, і маємо зауваження щодо маячків виклику та оповіщення, але до нас вийшов персонал, нас слухали і нас почули, за що ми вдячні. Щодо транспорту, то залишається багато не озвучуваних маршрутів, і CityCard з тим нічого не робить.
Але за останні 10 років справді дуже багато позитивних змін, і я дякую міській владі, тому що це не тільки про доступ, але й книжки шрифтом Брайля, які ми випускаємо, також у нас є служба супроводу незрячих, повернення відсотка від сплати комунальних послуг – це все завдяки міській владі», – підсумовує Віталій Ткачук.
Христина КРОТ
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 1
Закордон
Показати IP
16 Жовтня 2024 13:51
Цитата - "10 років справді дуже багато позитивних змін". Щоб оцінювати "дуже багато", "багато", чи "мізер" - просто порівняйте рівень інклюзивності наших міст (Луцька зокрема) з такими ж містами бувшого соцтабору. Порівняйте видатки (в процентному відношенні ) на заходи з модернізації бордюрів, сходів і т. д. для людей з інвалідністю. Можу відповідально сказати - рівень міської інфораструктури з точки зору інклюзивності - нижчий ніж був в Європі 50 років тому. Моя думка - пока дядя з Брюсселя не прийде - толку не буде. Пока ми кожен день читаємо про новини , скільки в українських чиновників знайдено мільйонів в матрасах (тумбочках, шкарпетках, і т.д.)
На Волині судили тракториста, який майже п’ять років користувався підробленим водійським посвідченням
Сьогодні 07:44
Сьогодні 07:44
В Україні з'явиться новий пам'ятний день
Сьогодні 06:20
Сьогодні 06:20
У Швеції застрелили відомого репера, – ЗМІ
Сьогодні 00:17
Сьогодні 00:17
Волинянку з інвалідністю, яка має двох малих дітей, засудили через наркотики
21 Грудня 2024 23:36
21 Грудня 2024 23:36
Підірвав імітаційну гранату в центрі Луцька: як покарали порушника
21 Грудня 2024 23:08
21 Грудня 2024 23:08
Передсвяткова пісня в несвяткові часи: «Фіолет» презентував новий кліп
21 Грудня 2024 22:40
21 Грудня 2024 22:40
Чоботар з Луцька безплатно ремонтує берці, рюкзаки та плитоноски військовим
21 Грудня 2024 22:12
21 Грудня 2024 22:12
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.