Сьогодні виповнилося б 80. У Луцьку відкрили виставку, присвячену художнику Олександру Валенті
14 лютого в Художньому музеї Луцька відбулося відкриття виставкового проєкту, присвяченого луцькому художнику Олександру Валенті, якому сьогодні виповнилося б 80 років. Твори надали поціновувачі з приватних колекцій, Волинський краєзнавчий музей та Музей сучасного українського мистецтва Корсаків (МСУМК).
На її презентацію прийшло чимало лучан, колег та друзів художника, музейники. Завітала також заступник Луцького міського голови Ірина Чебелюк, повідомили у міськраді.
Вона привітала присутніх та зауважила, що міська влада небайдужа до Художнього музею: «Ми не можемо проходити повз жодного музею, який знаходиться на території нашої громади та області, тому що це є наше надбання та наша культура. Велика вдячність кожному, хто дбає за ту культурну спадщину, яка є характерною саме для нас. Те, що у нас в серці живе, ми повинні там тримати і ділитися з нашими дітьми та майбутнім поколінням».
«Мені здається, що частина людей, які тут присутні, як і я, шкодують, що особисто не знали пана Олександра Валенту, адже коли ти дивишся на його роботи, то розумієш, що тебе це зачіпає глибоко до серця. І коли ти розумієш, що є люди, які були з ним особисто знайомі та зараз дбають про його спадщину, то їм хочеться сказати велике спасибі. Ми повинні працювати над тим, щоб увіковічнити надбання тих творців, які творились здається ось-ось. Це були 50-60-70-80-ті роки минулого століття, але все ж це не так давно, адже багато хто ще їх пам’ятає. Але головне зберегти, тому ми й надалі будемо працювати та підтримувати», – зазначила Ірина Чебелюк.Читати ще: Як у Лесиному виші відзначили Міжнародний день дарування книг
«Сьогодні його доробок – це гордість кожного волинянина. Де б не назвали Валенту, всі його знають. Хоча сам він не любив пафосу. Не любив коли при ньому говорили про нього», – додала народна депутатка Ірина Констанкевич.У переповненій залі музею, директорка музею Зоя Навроцька розповідала про життєвий шлях луцького художника, його сором’язливий характер та неймовірний талант. Також говорила про картини, які на виставку довелось збирати у друзів та поціновувачів творчості Олександра Валенти, адже ще за життя його твори стали предметом колекціонування в Україні та за кордоном.Побачити його роботи в Художньому музеї можна впродовж місяця.Довідка
Олександр Валента у професійне образотворче мистецтво прийшов із самодіяльного. Спеціальної художньої освіти не здобув. Уже дорослим у 1961–1965 роках відвідував студію при Луцькій дитячій художній школі. Працював у галузі станкового живопису, переважно у жанрі натюрморту, пейзажу, особливо любив міські архітектурні краєвиди, зрідка писав портрети.
Захопившись імпресіонізмом та постімпресіоністичними течіями французького мистецтва, у 1960–1970-ті роки працював у стилі пуантилізму (крапковий живопис). Писав вечірні вулиці міста («На зупинці», 1961; «Вечірній Луцьк», 1968; «Вечірнє місто», 1973), силуети монастирів і храмів у морозний засніжений вечір («Зима», 1966), натюрморти з соняхами, 1967; маками, 1970; оселедцями, 1967; рибою Варнад, 1971 тощо.
О. Валента багато експериментував. Вже з 1980-х років він разюче змінив свою живописну манеру. У цей час працював над так званим декоративним циклом робіт. Крапку замінює акуратна пляма («Козацькі могили», 1990-ті; «Травневий сад», 1990; картини з циклу «Писанки», 1995), іноді він вводить контур або ж працює майже заливками. 1980–1990-ті роки – найбільш плідний період його творчості. Усього ним створено понад тисячу картин.
Колір у його полотнах то м’який, нічний («Скирти», «На оранці»), то зривається яскравим спалахом жовтого («Соняшники»), червоного («Червоний пейзаж», «Літо», «Літній краєвид»). Особливо часто вживаний ним синій у найрізноманітніших його варіаціях («Моя вулиця», «Вечірня вулиця», «Вечірнє місто»).
Уперше твори О. Р. Валенти привертають увагу громадськості і спеціалістів у 1965 році на звітній виставці Луцької дитячої художньої школи. Тоді його ім’я з’являється і на сторінках республіканської преси. Але справжнім успіхом стає участь у Республіканській виставці молодих художників України (Київ, 1966), куди було прийнято три його роботи: «Зима», «Натюрморт», «Риби». Репродукцію картини «Риби» видрукувано на поштовій листівці. У 1968 році він демонструє свої твори у Львівській картинній галереї, а краще полотно виставки «Вечірній Луцьк» (1968) публікують журнали України, каталоги, путівники.
У 1971 році в Луцьку відбувається перша персональна виставка художника, на якій експонується 60 живописних робіт, створених ним протягом 1965–1971 років. Видрукувано каталог виставки, упорядкований Віктором Шингуром. Через 3 роки (1974) О. Валенту приймають на роботу у Волинські художньо-виробничі майстерні Художнього фонду УРСР художником-оформлювачем. Фактично це стало офіційним визнанням його здобутків у царині образотворчості. Виконуючи творчі замовлення, він займався художнім оздобленням держустанов, лікарень, навчальних закладів, спортивних залів, автопавільйонів тощо.
У 1995 році у виставковій залі Волинської організації Національної спілки художників України було розгорнуто масштабну ретроспективну персональну (шосту за рахунком) виставку «Саша Валента. Малярство». Загалом, він узяв участь більш ніж у 40 виставках. Крім Луцька, його роботи були представлені в Києві, Львові, Москві, Бресті, Рівному, Коломиї, у Польщі (Замость, Хелм). У 1995 році О.Валента став лауреатом обласної мистецької премії імені Йова Кондзелевича.
6 грудня 1997 року митець трагічно загинув.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
На її презентацію прийшло чимало лучан, колег та друзів художника, музейники. Завітала також заступник Луцького міського голови Ірина Чебелюк, повідомили у міськраді.
Вона привітала присутніх та зауважила, що міська влада небайдужа до Художнього музею: «Ми не можемо проходити повз жодного музею, який знаходиться на території нашої громади та області, тому що це є наше надбання та наша культура. Велика вдячність кожному, хто дбає за ту культурну спадщину, яка є характерною саме для нас. Те, що у нас в серці живе, ми повинні там тримати і ділитися з нашими дітьми та майбутнім поколінням».
«Мені здається, що частина людей, які тут присутні, як і я, шкодують, що особисто не знали пана Олександра Валенту, адже коли ти дивишся на його роботи, то розумієш, що тебе це зачіпає глибоко до серця. І коли ти розумієш, що є люди, які були з ним особисто знайомі та зараз дбають про його спадщину, то їм хочеться сказати велике спасибі. Ми повинні працювати над тим, щоб увіковічнити надбання тих творців, які творились здається ось-ось. Це були 50-60-70-80-ті роки минулого століття, але все ж це не так давно, адже багато хто ще їх пам’ятає. Але головне зберегти, тому ми й надалі будемо працювати та підтримувати», – зазначила Ірина Чебелюк.Читати ще: Як у Лесиному виші відзначили Міжнародний день дарування книг
«Сьогодні його доробок – це гордість кожного волинянина. Де б не назвали Валенту, всі його знають. Хоча сам він не любив пафосу. Не любив коли при ньому говорили про нього», – додала народна депутатка Ірина Констанкевич.У переповненій залі музею, директорка музею Зоя Навроцька розповідала про життєвий шлях луцького художника, його сором’язливий характер та неймовірний талант. Також говорила про картини, які на виставку довелось збирати у друзів та поціновувачів творчості Олександра Валенти, адже ще за життя його твори стали предметом колекціонування в Україні та за кордоном.Побачити його роботи в Художньому музеї можна впродовж місяця.Довідка
Олександр Валента у професійне образотворче мистецтво прийшов із самодіяльного. Спеціальної художньої освіти не здобув. Уже дорослим у 1961–1965 роках відвідував студію при Луцькій дитячій художній школі. Працював у галузі станкового живопису, переважно у жанрі натюрморту, пейзажу, особливо любив міські архітектурні краєвиди, зрідка писав портрети.
Захопившись імпресіонізмом та постімпресіоністичними течіями французького мистецтва, у 1960–1970-ті роки працював у стилі пуантилізму (крапковий живопис). Писав вечірні вулиці міста («На зупинці», 1961; «Вечірній Луцьк», 1968; «Вечірнє місто», 1973), силуети монастирів і храмів у морозний засніжений вечір («Зима», 1966), натюрморти з соняхами, 1967; маками, 1970; оселедцями, 1967; рибою Варнад, 1971 тощо.
О. Валента багато експериментував. Вже з 1980-х років він разюче змінив свою живописну манеру. У цей час працював над так званим декоративним циклом робіт. Крапку замінює акуратна пляма («Козацькі могили», 1990-ті; «Травневий сад», 1990; картини з циклу «Писанки», 1995), іноді він вводить контур або ж працює майже заливками. 1980–1990-ті роки – найбільш плідний період його творчості. Усього ним створено понад тисячу картин.
Колір у його полотнах то м’який, нічний («Скирти», «На оранці»), то зривається яскравим спалахом жовтого («Соняшники»), червоного («Червоний пейзаж», «Літо», «Літній краєвид»). Особливо часто вживаний ним синій у найрізноманітніших його варіаціях («Моя вулиця», «Вечірня вулиця», «Вечірнє місто»).
Уперше твори О. Р. Валенти привертають увагу громадськості і спеціалістів у 1965 році на звітній виставці Луцької дитячої художньої школи. Тоді його ім’я з’являється і на сторінках республіканської преси. Але справжнім успіхом стає участь у Республіканській виставці молодих художників України (Київ, 1966), куди було прийнято три його роботи: «Зима», «Натюрморт», «Риби». Репродукцію картини «Риби» видрукувано на поштовій листівці. У 1968 році він демонструє свої твори у Львівській картинній галереї, а краще полотно виставки «Вечірній Луцьк» (1968) публікують журнали України, каталоги, путівники.
У 1971 році в Луцьку відбувається перша персональна виставка художника, на якій експонується 60 живописних робіт, створених ним протягом 1965–1971 років. Видрукувано каталог виставки, упорядкований Віктором Шингуром. Через 3 роки (1974) О. Валенту приймають на роботу у Волинські художньо-виробничі майстерні Художнього фонду УРСР художником-оформлювачем. Фактично це стало офіційним визнанням його здобутків у царині образотворчості. Виконуючи творчі замовлення, він займався художнім оздобленням держустанов, лікарень, навчальних закладів, спортивних залів, автопавільйонів тощо.
У 1995 році у виставковій залі Волинської організації Національної спілки художників України було розгорнуто масштабну ретроспективну персональну (шосту за рахунком) виставку «Саша Валента. Малярство». Загалом, він узяв участь більш ніж у 40 виставках. Крім Луцька, його роботи були представлені в Києві, Львові, Москві, Бресті, Рівному, Коломиї, у Польщі (Замость, Хелм). У 1995 році О.Валента став лауреатом обласної мистецької премії імені Йова Кондзелевича.
6 грудня 1997 року митець трагічно загинув.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
На Волині ефективна діяльність бізнесу додала бюджету 1,3 млрд грн податку на прибуток
Сьогодні 06:18
Сьогодні 06:18
В Африці існував природний ядерний реактор: як це можливо
Сьогодні 00:32
Сьогодні 00:32
27 листопада: свята, події, факти. День захисту черепах та перший рейс львівського трамвая
Сьогодні 00:00
Сьогодні 00:00
У Новій Зеландії врятували понад 30 китів, які викинулися на берег
26 Листопада 2024 23:38
26 Листопада 2024 23:38
Елтон Джон частково втратив зір
26 Листопада 2024 23:18
26 Листопада 2024 23:18
Сікорський запевняє, що порозумівся з Сибігою щодо ексгумації на Волині
26 Листопада 2024 23:00
26 Листопада 2024 23:00
У Литві поділились деталями розслідування катастрофи вантажного літака DHL
26 Листопада 2024 22:40
26 Листопада 2024 22:40
З університетів відрахували майже 23,5 тисячі чоловіків віком понад 30 років
26 Листопада 2024 22:22
26 Листопада 2024 22:22
На Волині провели в останню дорогу загиблого Героя Андрія Глеза
26 Листопада 2024 22:00
26 Листопада 2024 22:00
Врізався у дерево і стовп: у Луцьку на Соборності – ДТП
26 Листопада 2024 21:46
26 Листопада 2024 21:46
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.