Сьогодні – роковини атомного бомбардування Хіросіми
В Японії у неділю відзначають 78-мі роковини атомного бомбардування Хіросіми. Цього дня в 1945 році, наприкінці Другої світової, американські війська скинули на місто атомну бомбу, прагнучи змусити Японську імперію капітулювати у війні.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Kyodo.
На пам’ятні заходи, що пройшли в Меморіальному парку миру в Хіросімі, де зберігаються свідчення катастрофічних наслідків бомбардування, цього року зібралися близько 50 тисяч людей, у тому числі керівництво країни та представники 111 країн і міжнародних організацій.
О 8:15 ранку, коли 6 серпня 1945 року над містом вибухнула скинута американським бомбардувальником атомна бомба, присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять жертв тієї трагедії, що забрала життя близько 140 тисяч жителів Хіросіми.Мер міста Кадзумі Мацуї у своїй щорічній Декларації миру, виголошеній на церемонії, закликав політиків відмовитися від ідеї, що ядерна зброя стримує війну.
«Лідери в усьому світі повинні зрозуміти, що ядерні погрози, які зараз озвучують деякі політики, розкривають безглуздість теорії про стримуючий ефект ядерної зброї. Треба якнайшвидше вжити конкретних кроків, аби вивести нас із небезпечного сьогодення до ідеального світу (без ядерної зброї – ред.)», – сказав Мацуї.
Прем’єр-міністр Японії Фуміо Кішіда, обраний до парламенту країни від виборчого округу Хіросіми, у своїй промові наголосив на перешкодах, що стоять на шляху до відмови від використання атомної енергії як зброї.
«Сьогодні шлях до ядерного роззброєння став ще важчим через поглиблення розбіжностей у міжнародному співтоваристві та погрози Росії застосувати ядерну зброю», – сказав Кішіда.
Тому, за його словами, «надзвичайно важливо відновили міжнародний імпульс на шляху до світу без ядерної зброї».
Кішіда відіграв ключову роль у проведенні цьогорічного травневого саміту лідерів країн «Великої сімки» (G7) у Хіросімі, щоб сприяти зусиллям із ядерного роззброєння на тлі зростаючих ризиків ядерної війни після вторгнення Росії в Україну.
У перший день саміту лідери країн G7, включаючи ядерні держави Велику Британію, Францію та Сполучені Штати, здійснили безпрецедентний спільний візит до Меморіального музею миру в Хіросімі та вшанували пам’ять жертв ядерного бомбардування.
На саміті було прийнято перший в історії спільний документ G7 про ядерне роззброєння під назвою «Бачення Хіросіми» (Hiroshima Vision), в якому Договір про нерозповсюдження ядерної зброї названо наріжним каменем нерозповсюдження та основою ядерного роззброєння.
Цього року, як і минулого, уряд Японії не запрошував на пам’ятні заходи Росія та Білорусь через вторгнення в Україну.
Як відомо, наприкінці Другої світової війни Сполучені Штати за президентства Гаррі Трумена 6 серпня 1945 року скинули атомну бомбу «Малюк» (Little Boy) на Хіросіму, а 9 серпня атомну бомбу «Товстун» (Fat Man) на місто Нагасакі.
Від вибухів миттєво загинули 70 тис. жителів Хіросіми та 60 тис. жителів Нагасакі. З серпня по грудень 1945 року загальна кількість тих, що померли від ран і хвороб, спричинених радіацією, склала близько пів мільйона осіб в обох містах.
Крім того, в день бомбардування Нагасакі Радянський Союз оголосив війну Японії.
Через шість днів, 15 серпня 1945 року, Японська імперія оголосила союзникам про свою капітуляцію і 2 вересня 1945 року, на борту американського лінкора «Міссурі», було підписано акт про капітуляцію.
Досвід Хіросіми і Нагасакі змусив японські правлячі кола прийняти Три антиядерні принципи, що проголошували Японію вільною від ядерної зброї.
Вплив ядерного бомбардування на хід Другої світової війни, доцільність і моральні аспекти цієї події до цього часу залишаються предметом академічних і політичних дискусій.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Kyodo.
На пам’ятні заходи, що пройшли в Меморіальному парку миру в Хіросімі, де зберігаються свідчення катастрофічних наслідків бомбардування, цього року зібралися близько 50 тисяч людей, у тому числі керівництво країни та представники 111 країн і міжнародних організацій.
О 8:15 ранку, коли 6 серпня 1945 року над містом вибухнула скинута американським бомбардувальником атомна бомба, присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять жертв тієї трагедії, що забрала життя близько 140 тисяч жителів Хіросіми.Мер міста Кадзумі Мацуї у своїй щорічній Декларації миру, виголошеній на церемонії, закликав політиків відмовитися від ідеї, що ядерна зброя стримує війну.
«Лідери в усьому світі повинні зрозуміти, що ядерні погрози, які зараз озвучують деякі політики, розкривають безглуздість теорії про стримуючий ефект ядерної зброї. Треба якнайшвидше вжити конкретних кроків, аби вивести нас із небезпечного сьогодення до ідеального світу (без ядерної зброї – ред.)», – сказав Мацуї.
Прем’єр-міністр Японії Фуміо Кішіда, обраний до парламенту країни від виборчого округу Хіросіми, у своїй промові наголосив на перешкодах, що стоять на шляху до відмови від використання атомної енергії як зброї.
«Сьогодні шлях до ядерного роззброєння став ще важчим через поглиблення розбіжностей у міжнародному співтоваристві та погрози Росії застосувати ядерну зброю», – сказав Кішіда.
Тому, за його словами, «надзвичайно важливо відновили міжнародний імпульс на шляху до світу без ядерної зброї».
Кішіда відіграв ключову роль у проведенні цьогорічного травневого саміту лідерів країн «Великої сімки» (G7) у Хіросімі, щоб сприяти зусиллям із ядерного роззброєння на тлі зростаючих ризиків ядерної війни після вторгнення Росії в Україну.
У перший день саміту лідери країн G7, включаючи ядерні держави Велику Британію, Францію та Сполучені Штати, здійснили безпрецедентний спільний візит до Меморіального музею миру в Хіросімі та вшанували пам’ять жертв ядерного бомбардування.
На саміті було прийнято перший в історії спільний документ G7 про ядерне роззброєння під назвою «Бачення Хіросіми» (Hiroshima Vision), в якому Договір про нерозповсюдження ядерної зброї названо наріжним каменем нерозповсюдження та основою ядерного роззброєння.
Цього року, як і минулого, уряд Японії не запрошував на пам’ятні заходи Росія та Білорусь через вторгнення в Україну.
Як відомо, наприкінці Другої світової війни Сполучені Штати за президентства Гаррі Трумена 6 серпня 1945 року скинули атомну бомбу «Малюк» (Little Boy) на Хіросіму, а 9 серпня атомну бомбу «Товстун» (Fat Man) на місто Нагасакі.
Від вибухів миттєво загинули 70 тис. жителів Хіросіми та 60 тис. жителів Нагасакі. З серпня по грудень 1945 року загальна кількість тих, що померли від ран і хвороб, спричинених радіацією, склала близько пів мільйона осіб в обох містах.
Крім того, в день бомбардування Нагасакі Радянський Союз оголосив війну Японії.
Через шість днів, 15 серпня 1945 року, Японська імперія оголосила союзникам про свою капітуляцію і 2 вересня 1945 року, на борту американського лінкора «Міссурі», було підписано акт про капітуляцію.
Досвід Хіросіми і Нагасакі змусив японські правлячі кола прийняти Три антиядерні принципи, що проголошували Японію вільною від ядерної зброї.
Вплив ядерного бомбардування на хід Другої світової війни, доцільність і моральні аспекти цієї події до цього часу залишаються предметом академічних і політичних дискусій.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Лучанин бив матір по обличчю, а потім чинив злісну непокору поліцейським, які прибули на виклик
Сьогодні 18:18
Сьогодні 18:18
Поблизу Луцька попрощалися з Героєм Сергієм Романюком
Сьогодні 17:49
Сьогодні 17:49
Мікроавтобус зіткнувся з мотоциклом: у Ковелі – ДТП
Сьогодні 14:57
Сьогодні 14:57
У лікарні зупинилося серце воїна з Волині Михайла Березного
Сьогодні 13:59
Сьогодні 13:59
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.