«Сміття має бути в смітнику», або Прості будні тих, хто робить Луцьк охайним

Ні для кого не секрет, що робота комунальних служб – украй важлива складова комфорту й привабливого вигляду будь-якого населеного пункту. Великі зусилля людей, які щодня роблять місто охайним, зазвичай непомітні пересічним мешканцям. Бо свою роботу комунальні працівники виконують тоді, коли більшість з нас ще додивляються сни чи насолоджуються ранковою кавою.

Вони не вважають свою роботу непрестижною. Не соромляться казати, що вивозять сміття. Бо знають: саме від них великою мірою залежить, яке «обличчя» щодня матиме Луцьк. Тож Волинські Новини вирішили показати, як минає звичайний день працівників ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс».

Робочий день тут починається удосвіта. Біля прохідної збираються працівники. І поки вантажники отримують маршрутні листи, водії за чергою проходять обов’язковий огляд у медпрацівниці – їм вимірюють тиск, оцінюють загальний стан та неодмінно проводять тест на алкоголь. Без цього водій на зміну не вийде.

Як розповів начальник ведення експлуатації підприємства Юрій Подлевський, графіки вивезення сміття складають на кожен день – з понеділка до неділі. Залежно від цього, на рейси виходять від 25 до 30 євроспецсміттєвозів. Частина з них прибирає тверді побутові відходи в Луцьку від багатоповерхівок, частина виїжджає у приватний сектор, а ще частина – у села, які приєдналися до Луцької територіальної громади.

Окремий графік – для збору пет-пляшок. Також окремо працюють маніпулятори, що прибирають великогабаритне сміття, зазвичай вони починають роботу найраніше – з шостої ранку.

«Кожен екіпаж складається з водія та двох вантажників, які підтягують євроконтейнери та прибирають після себе майданчик. Більш ретельно прибирають вже бригади прибиральників, їх у місті три», – розповідає Юрій Подлевський.

Він додає: до війни підприємство не відчувало жодного кадрового голоду, ба більше: на деякі вакансії був навіть конкурс. Нині ж ситуація складніша, адже багато хто пішов до війська.

«Звісно, робота специфічна, не кожен хоче її виконувати. Знову ж таки, й нам хочеться підібрати відповідальних працівників. Так, вивозити сміття – не найприємніше заняття. Але ж і це треба комусь робити. От ми й робимо», – усміхається Юрій Подлевський.

Не без гордості зазначає: за останні кілька років місто направду стало чистішим. І йдеться не лише про якісну роботу працівників «Луцькспецкомунтрансу», а й про те, що лучани відповідальніше ставляться до питання збору та сортування відходів.

«А ви помічали, що нині навіть улітку неприємний запах поблизу майданчиків зі смітниками майже не відчутний? Усе тому, що в Луцьку смітники та відведену для них територію миють спеціальною піною, що нейтралізує запах, – пояснює Юрій Подлевський. – У нас для цього є спеціальний автомобіль зі встановленою на ньому мийкою високого тиску. Контейнери також миють за графіком».

Читати ще: «Агенти чистоти»: як маленьких лучан вчать піклуватися про довкілля і сортувати сміття

Тим часом екіпаж, до якого нас «прикріпили», готовий вирушати на маршрут.

«Ну що, пані кореспондентко, ризикнете до нас у кабіну?» – сміються.

Чом би й ні? Звісно, ризикну. У кабіні, окрім водія, зазвичай їдуть двоє вантажників. В око одразу впадають чистота, милі дрібнички на панелі. Лунає бадьора музика – «щоб сміттячко веселіше з контейнерів вистрибувало», жартують комунальники.

Анатолій Соколов у «Луцькспецкомунтрансі» працює вже п’ять років. За будь-якої погоди – чи то в спеку, чи в мороз, незважаючи на дощ чи заметіль. Зізнається: звісно, то не робота мрії, та відразу додає: але ж і таке комусь треба робити. До того ж, приємно, коли лучани дякують за чистоту.

Його колега Костянтин Сильчук додає: «Хтось хліб пече, хтось будинки будує, а комусь і сміття вивозити треба. Я вже п’ятий рік тут працюю».

«Сьогодні, наприклад, у нас за планом – 200 контейнерів. То буде дві отакі машини сміття, – розповідає Анатолій Соколов. – Спершу його збираємо, як кажуть, «під зав’язку», тоді вже веземо на полігон у Брище».

Чоловік каже, що найбільше під час роботи дошкуляє аж ніяк не неприємний запах. Проблема – у доїзді до контейнерів.

«Автомобілів у місті, самі знаєте, багато. І воно, з одного боку, добре, бо значить, що люди добре заробляють. Але ми просимо: не паркуйте машини близько до контейнерів, бо ж тоді ми не можемо безперешкодно доїхати, щоб забрати сміття, – наголошує комунальник. – Наші автомобілі габаритні, і водії щоразу потерпають, щоб, бува, не зачепити яку машину».

Люди, додає пан Анатолій, різні: дехто перепрошує і відганяє транспорт, а дехто відверто хамить і заявляє, що в своєму дворі паркуватиметься, де схоче.

«Воно то так. Але що ж буде, коли ми раз, другий, третій до того смітника не доїдемо? Той самий паркохам на нас скаржитиметься, що не виконуємо своїх обов’язків, – знизує плечима чоловік. – Тому просимо: будьмо взаємоввічливими. У світі й без того повно негативу».

Тим часом водій Микола Панасюк віртуозно маневрує величезним автомобілем дворами поміж автівками. Атож, щоб кермувати таким транспортом, потрібен чималий досвід. А його в пана Миколи не бракує: працював і водієм вантажівок, і на маршрутках. На «Луцькспецкомунтрансі» – вже понад 17 років. Тож усі міські маршрути та їхні зиґзаґи й віражі добре знає.

«Найважче заїжджати в невеликі двори, де повно автомобілів. Іноді реально не знаєш, як його заїхати, щоб ніяку автівку не зачепити, – зітхає. – Але що ж – маневруємо».

«Напевно, найбільше роботи у вас після свят?» – цікавлюся.

«Та ні! Найбільше – перед святами, – дивують відповіддю комунальники. – Особливо перед Новим роком, Різдвом, Великоднем – коли влаштовують генеральні прибирання й виносять з помешкання усілякий мотлох. Тоді чого тільки не вивозимо – люди викидають телевізори, меблі, сантехніку. Про взуття й одяг і говорити годі».

Читати ще: «За потреби відкриємо ще кілька»: як працює перший у Луцьку центр управління відходами

На запитання, чи завдають клопоту безхатьки, які, ніде правди діти, часто порпаються в смітниках у пошуках чогось такого, що можна використати чи здати в пункти приймання, комунальники усміхаються, мовляв, які там клопоти.

«Зазвичай біля смітників – постійний контингент. Здебільшого ці люди не агресивні (чого, знову ж таки, не скажеш про деяких автовласників). Ми їх не відганяємо, бо ж не з добра людина у смітнику порпається, – провадить пан Анатолій. – Єдине – просимо, щоб не робили розгардіяшу та не розкидали сміття на кілька метрів довкола, бо ж нам те все збирати».

До слова, розмова з комунальниками в нас – на ходу, бо зупинятися, щоб потеревенити, вони не мають часу.

«Зараз покажемо вам ще одну проблему, на яку хотілося б звернути увагу, – каже пан Анатолій, доки авто «Луцькспецкомунтрансу» завертає на вулицю з приватними садибами. – От дивіться: стоять вздовж вулиці пластикові контейнери. Воно добре: вони легкі, взяв – підвіз до машини – висипав – на місце поставив. А як ось цього контейнера нам вивантажити, коли він до паркану прив’язаний? Господар, певно, боїться, щоб не вкрали. А нам доводиться ледь не пірнати в той контейнер, мішок зі сміттям витягувати, а він ще й не завжди цілий… Не треба так робити».

За кілька годин сміттєвоз уже повний, тож далі маршрут комунальників – на полігон у Брище. На прощання чоловіки з усмішкою кажуть: «Сміття має бути в смітниках. Робімо наше місто чистим разом! Ви – сортуючи сміття та виносячи його У контейнери, а не ДО них. А ми – вчасно вивозячи його. Тоді і лучанам, і гостям міста буде приємно й комфортно».

Оксана ГОЛОВІЙ

Фото Олександра ДУРМАНЕНКА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---