Скільки заробляють на волинській полуниці?

Полуничний сезон завершується. Полуничний бізнес у Хорохорині Луцького району знаний на всю Україну, але цього сезону, кажуть місцеві, особливо відчутно, як на галузь вплинула війна.

Колись чи не всі місцеві жителі їздили на заробітки до Польщі. Тепер же люди показують, що можна господарювати вдома, на своїй землі. Та ще й дають можливість заробити іншим, ідеться в сюжеті ТРК «Аверс».

Зранку, кажуть, працювати найпродуктивніше, бо втома ще не підкралася і сонце не таке палюче.

Марія приїхала на полуничні плантації з Луцька. Каже, що цьогоріч ягода вродила гарно: «Тут капельний полив. Господарі дуже гарно доглядають. Гарна полуниця. Гарні люди. Можна гарно заробити. Я приїжджаю з Луцька».

На заробітки приїхали теж люди із села Вічині Луцького району.

«Тут можна заробити нормальні гроші. Не треба їхати за кордон – вдома кожен день. У пік сезону мона заробити і дві тисячі гривень на день, якщо добре постаратися. Хто має моторику рук нормальну, то й більше може заробити. В нас є такі дівчата на полі, які зараз заробляють до двох тисяч гривень. Тут у цих господарів я вже п’ять років працюю», – розповідає Катерина.

«Уже кінець сезону. Це вже остання полуниця. Можливо, ще один збір і буде все. Цей сезон був доволі вдалий, я сказав би. Початок трошки настрашив усіх, бо не було дощів. Але потім, дякувати Богу, пішли дощі й почала ягода набиратися, наливатися і ціна пішла трошки вгору», – говорить фермер із села Хорохорин Олексій Поліщук.

Читати ще: Ягідний сезон на луцьких ринках: що продають і за якими цінами?

Олексій наважився на полуничний бізнес і задоволений. Та й місцеві люди, розказує, дуже злагоджені, раптом що – завжди допомагають.

«Наважився на цей бізнес, тому що іншої перспективи в селі немає. Можна зайнятися пшеницею або якимись посівами. Але треба площі, техніка, щоб на тому заробляти. А з полуниці на невеликій площі посадження можна заробити нормальні гроші. З роками вже все знаєш. У нас люди згуртовані. Якщо щось десь, то один одному допомагають, розказують, чим обробляти», – каже Олексій Поліщук.Проте війна далася взнаки і в Хорохорині. Місцеві колись планували, що будуть розвивати ще й переробку ягід на джеми. Тепер же навіть працівників на збір полуниці куди менше, ніж раніше.

«Раніше їздили двома фірами з кониками. Тоді приїжджало до 20 людей. А зараз 10 не можна назбирати. Люди повиїжджали, попереселялися. На війні в нас дуже багато служить людей, які раніше їздили сюди на роботу», – додає Катерина.

«У мене, можливо, два-три хлопці на ціле поле. Решта – жінки, зокрема старші жінки. Тому що багато хто – на війні. Багато хто просто не їде, бо боїться, що заберуть у військкомат», – зазначає Олексій Поліщук.

Місцеві кажуть, що і серед заготівельників не кожен тепер приїздить. Полуницю скуповують за різними цінами.

«Є заморозка, є переробка, є ринковий варіант. За ринковою хлопці брали по 40-60. На заморозку – 30-40. Пюре – 20-33. Є менша, крупніша, переспівша… Веземо в Київ, Львів, Луцьк», – розповідає заготівельник полуниці Андрій.

Невдовзі тут буде менш велелюдно, але в полі робота і далі кипітиме. Фермери обриватимуть пасинки і садитимуть, щоб на наступний рік була молода полуниця. Ну а ближче до осені Хорохорин стане волинською столицею пекінської капусти. Через два тижні її будуть висівати, а на початку серпня висаджувати в поле. Збір – у середині жовтня. Фермери наголошують: для людей постійно є робота.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---