Схеми Яковлева: комунальна власність в обмін на копійки

Сотні об’єктів майна комунальної власності Луцьк втратив, починаючи з 1993-го року. Тенденція «успішно» тривала й останні 10 років, упродовж яких місто позбулося приміщення на центральних вулицях міста та ласі шматки землі. За безцінь комунальне майно викуповували колишні вже чиновники чи їхні родичі. Робили вони це за простою схемою: орендували приміщення, робили ремонт, а потім купували за безцінь. І, на жаль, в багатьох документах простежується рука одного і того ж чиновника.

Так, ставши першим заступником міського голови Тарас Яковлев, через ЗМІ наголошував, що в Луцьку продаватимуть лише те майно, яке недоцільно тримати у комунальній власності: аварійні та інші непривабливі об’єкти. Втім, очолюючи відділ, який напряму розпоряджався власністю громади, – поставив не один підпис під договорами, за якими міськрада втратила цінні приміщення та земельні ділянки за ціною, в рази меншою від реальної ринкової.

УСПІШНИЙ БІЗНЕСМЕН БАБУСЯ БОГДАНА

Отож, пригадаємо. За схемою "орендував-відремонтував–купив" у Луцьку продали приміщення за адресою Грабовського, 5б. Так, 15 листопада 2010 року між відділом майна міської комунальної власності департаменту економіки Луцькради укладено договір про оренду із пані поважного віку Богданою Жолнач. Предмет договору - площа 99.45 метра квадратних. Далі з’явилося рішення виконавчого комітету від 07.04.2011 року про дозвіл на проведення невід’ємних поліпшень.

ЧИТАТИ ЩЕ: ЛУЦЬКІ ПОСАДОВЦІ ПІДПИСУЮТЬ ЗАВІДОМО НЕПРАВДИВІ ДОКУМЕНТИ

Відповідно до аудиторського звіту щодо достовірності проведення поліпшень орендованого приміщення Богданою Жолнач, від 13 лютого 2012 року орендодавець купила будматеріалу на суму 8301.48 гривні та заплатила 5200 гривень за ремонтні роботи. Втім у звіті зауважено, що висновки робили, не виїжджаючи на місце, а з документів, які представила сама ж Жолнач.Після цього міська рада ухвалила включити об’єкт до переліку приватизації шляхом викупу орендарем Жолнач.

Договір купівлі-продажу був укладений за підписом тодішнього начальника Відділу управління майном міської комунальної власності Луцької міської ради Тараса Яковлева.У ньому вказано, що таке собі ПП «ТСА Захід» оцінили приміщення в 44 810 гривень.Однак домовилися продати трохи дорожче - за 53 772 гривні. Далі вже власник приміщення звертається за дозволом щодо відведення земельної ділянки для обслуговування цього ж приміщення й просить передати у власність площу, що становить 0.1175 га.СПРАВЖНЯ ЦІННІСТЬ РУЇНИ ІЗ ЦЕГЛИ – ЗЕМЛЯ

Варто відзначити, що на той час, у 2012 році, купити таку ж земельну ділянку неподалік від Луцька можна було за 100-400 тисяч гривень. І чим ближче було до міста, то сума збільшувалася. Фото оголошень за 2012 рік:Провівши просту калькуляцію, можна підрахувати, що за 12 соток землі, міська казна могла б отримати в десятки разів більше, аніж 53 тисячі гривень.

Цікаво відзначити, що пані Богдані - за 70 років і її інтереси представляв племінник, такий собі Олексій Зелінський, начальник відділу управління майном міської комунальної власності Луцької міської ради із 2005-го по 2010 рік.

Утім депутати міської ради відмовили надати їй такий шмат землі й частину (0.085 га) передали релігійній громаді для будівництва церковно-притчевого будинку.

Наголосимо, що підставою для продажу майна стало саме проведення невід’ємних поліпшень, однак, як повідомляло інтернет-видання «ВолиньPost», таких поліпшень ніхто не робив і вони є лише на папері.Окрім цього, зауважив депутат Євгеній Ткачук, для Зелінського це не був єдиний об’єкт, на який він поклав око.

АУКЦІОНИ-ПОКАЗУХИ

Цікавий аукціон відбувся 7 грудня 2009-го року, протокол якого знову затвердив тодішній начальник відділу управління майном міської комунальної власності Луцької міської ради Тарас Яковлев.

На ньому продавали приміщення площею 13.6 метра квадратних за адресою Січова, 3б. Стартова ціна була 12 291 гривня. Під час цього була присутня мінімальна кількість учасників, яка необхідна, аби торги відбулися, – двоє. Один з них - Зелінський, його опонентом став Сергій Ткачук. Зробивши один крок, Зелінський викупив майно за 15 тисяч гривень. Втім, як виявилося, чоловіки не були опонентами. Більше того, зі слів депутата міської ради Євгенія Ткачука, вони були родичами.

«В аукціоні брали участь Олексій Зелінський, той самий, який за Жолнач підписував всі документи, та Сергій Ткачук. Вони обидва приписані в одному будинку. Тобто, аукціон проводили між двома родичами», - йшлося під час одного із засідань профільної комісії.

УСПІШНИЙ БІЗНЕС ЧИ ВДАЛЕ ЛОБІ В МІСЬКІЙ РАДІ

Депутат Євген Ткачук додав, що на ім'я свого родича Зелінський у 2010 році придбав майно за адресою проспект Волі, 15 за смішні гроші - 102 тисячі гривень, мовляв, реальна вартість була 100 тисяч доларів. Зі слів депутата, придбані приміщення за безцінь купили для того, аби їх здавати в оренду й мати хороший прибуток.Водночас, якщо бізнесу вигідно здавати приміщення в оренду та заробляти на цьому гроші, то чому ж в інтересах громади це не зацікавило начальника управління майном міської комунальної власності Луцької міської ради Тараса Яковлева?!

Більше того, його не насторожило те, що купувати майно громади знову взялися ті ж люди. Крім того, якщо порівняти його вартість з реальною пропозицією на ринку нерухомості, придбали його за безцінь.

Цікаво відзначити, що низьку вартість приміщення озвучило те ж підприємство «ТСА Захід», яке давало оцінку майна.Так, приміщення 16.7 метра квадратних у центрі міста вкотре відійшло бізнесу за вище згаданою схемою: взяли його в оренду, провели невід’ємні поліпшення та викупили. Договір знову уклав та підписав зі сторони Луцькради Тарас Яковлев. За його підписом відбулася ще одна угода. Приміщення 16.9 метра квадратних на вулиці Лесі Українки, 65 купила Тетяна Шапошнік, здійснивши невід’ємні поліпшення. І тут знову те ж підприємство, яке фігурує всюди, де Яковлев продає недорого майно, – «ТСА Захід». Оцінили це приміщення у 105 тисяч гривень, хоча за приміщення на головній пішохідній алеї міста бізнесмени були готові віддати таку ж суму, але іноземною валютою.

Зрештою, чи може лучанин купити міське комунальне майно за ціною в рази нижчою за ринкову? Може, якщо матиме в кишені чотири козирі: знатиме, коли буде аукціон, або ж проведе невід’ємні поліпшення, недорого оцінить приміщення у спеціальних фахівців та знатиме необхідного чиновника. Вочевидь, такі козирі дозволяють збагачуватися індивідуально та чи збагачується від цього міський бюджет і розвивається місто?…

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---